Заборону РПЦ в Україні стримує корупція

На тижні, який минув, Верховна Рада знову відмовилася голосувати за законопроєкт про заборону діяльності РПЦ в Україні. Сам законопроєкт є насправді досить ліберальним. Суть його в тому, що забороняється діяльність російської церкви в Україні, а вона є на окупованих територіях, де церкви підпорядковуються навіть не московському київському патріархату, а безпосередньо Москві, тобто є частиною російської церкви. Також закон забороняє зв'язки з російською церквою для інших українських церков. Якщо ці зв'язки будуть розірвані, то взагалі ніщо цим церквам не загрожує. Вони можуть абсолютно спокійно служити і продовжувати свою діяльність, оскільки Україна - країна вільна, демократична, на жодну віру і на жодну церкву тут ніхто не посягає. Але те, що робить Гундяєв, очевидно, назвати релігійною діяльністю не можна. Коли Гундяєв напряму закликає знищити Україну і благословляє на це, коли його пресслужби кажуть, що президента Зеленського потрібно повісити на стовпі, коли вони вважають нас частиною “русского міра” і відмовляють взагалі українцям в праві на існування, то займатися їхньою пропагандою для країни, яка хоче себе захистити, як мінімум, нелогічно. Саме тому, з міркувань національної безпеки, ми запропонували заборонити цю діяльність російської церкви в Україні законом. Це законодавство відповідає європейським нормам: ми брали за приклад законодавство Латвії, Естонії. Нічого нового тут немає, і нічиї права цей закон не обмежує.

Але Верховна Рада його не приймає. В чому причина? А справа в тому, що у фракції більшості “Слуги народу” є частина депутатів, яка є прихожанами цієї церкви, обстоює “русскій мір”, а законопроєкт прямо забороняє пропаганду “русского міра” і зв'язки із церквою Гундяєва. І саме ця група не дає прийняти цей закон. Чи представляє ця група всю українську владу і всіх “Слуг народу”? Ні. В “Слугах народу” є багато патріотичних депутатів, які підтримують законопроєкт, виступають проти російської церкви в Україні і готові голосувати. Але проблема полягає в тому, що в них замало голосів. І якщо проросійські депутати, які входять до їхнього складу, не будуть підтримувати різноманітні лобістські законопроєкти, то керівництво фракції боїться, що вони в залі не отримаютбудуть проходити, якщо за них не захоче голосувати опозиція Європейська солідарність, Голос, Батьківщина, представники інших фракцій. Всі ці інші фракції, до речі, законопроєкт про заборону РПЦ підтримують. Не підтримує законопроєкт про заборону Російської церкви якраз проросійська група в “Слугах народу” і групи, які виникли на уламках колишньої ОПЗЖ. Тобто, по суті, проросійські сили. А влада від них теж залежить, бо вони не будуть голосувати за різноманітні корупційні законопроєкти, які потрібні владі, то теж голосів не буде. Таким чином, саме корупція стримує заборону Російської Церкви в Україні і шкодить нашій національній безпеці.

Російська церква найняла серйозних лобістів, які намагаються друкувати в різноманітних виданнях по цілому світу думки псевдо експертів, які не розуміються ані в законодавстві, ані в українській політиці, з критикою закону. А керівництво фракції “Слуга народу” каже, що не може ігнорувати думку цих американців. Звичайно, це чиста маніпуляція. Чи можуть вони зупинити прийняття цього законопроєкту або зупинити заборону діяльності російської церкви в Україні? Ні, не зможуть. Але вони максимально довго тягнуть час. Сподіваються, що це стане предметом переговорів, сподіваються на капітуляцію України, на те, що і російська церква, і використання російської мови для поширення імперських наративів знову повернуться…

Тепер у них є така думка, що оскільки в Україну на молитовний сніданок має приїхати багато американських конгресменів, то не треба їх дратувати, забороняючи діяльність російської церкви. Це теж брехня. Американські конгресмени в більшості своїй, між іншим, є християнами-євангелістами і протестантами. Саме проти протестантів спрямована діяльність російської армії, так само, як проти представників українських церков, їх найбільше катують і знищують на окупованих територіях. І саме це треба пояснювати американцям для того, щоб захистити представників протестантських церков в Україні від російської агресії. Але натомість їх намагаються обдурити і сказати, що хтось в Україні бореться з християнством. Російська церква і є головним ворогом християнства. Тому що назвати групу, конфесію чи громадську організацію, яка закликає знищити цілу націю і не дає їй права на існування Церквою, не можна. Ця організація до нормальної церкви не має жодного стосунку. І саме тому заборонити її діяльність ми маємо якомога швидше. 

Але тут виникають оці парадокси української влади. Бо, з одного боку, українська влада чудово розуміє, що це вороги, п'ята колона всередині країни, яка працює для того, щоб нас знищити. Є, до речі, і нормальні парафії, які просто чекають на позицію влади і якщо вона їм скаже, що потрібно розірвати стосунки з російською церквою, радо це зроблять і будуть далі собі ходити в церкву.  Але значна частина - це щира п'ята колона, антиукраїнська. І от саме ця п'ята колона, а не ті чесні християни, бореться за те, щоб не розривати стосунки з Росією. Бо наш закон - лише про розірвання стосунків з Росією, ні про що інше. Більше того, навіть якщо ці стосунки не будуть розірвані, то покарання, які чекають на тих, хто їх не хоче розірвати, - це заборона користуватися державним і комунальним майном. Одним словом, надзвичайно ліберальний закон. Але влада його не приймає і тим самим насправді послаблює Україну зсередини, послаблює на Заході, виховує додаткових колаборантів, підтримує і дає змогу підтримувати російську агресію. І все це робить влада, яку ця Росія хоче знищити.

І тут парадокс: не можна воювати з російською армією і не захищати себе з міркувань національної безпеки від російської церкви. Те саме стосується і нашої міжнародної політики. Дуже часто ми сподіваємося на позицію країн, які чітко не декларують своєї підтримки України, наприклад, Китаю. Українська влада робить все, щоб продовжити загравати з Китаєм, сподіваючись, що Китай приїде на саміт миру в Швейцарію і займе проукраїнську позицію. Але ймовірність того, що Китай туди приїде, дорівнює нулю, бо Китай вже зараз заявив, що разом з Бразилією буде ініціювати перемовини за участю України і Росії. Про що можуть бути ці перемовини? Це чітко озвучив Путін: перемовини про припинення вогню, тобто замороження ситуації в тих межах, в яких вона зараз існує. Чому це вигідно Путіну? Очевидно, що Путін вкидає цю провокацію для того, щоб Захід припинив постачати нам зброю. І от уявіть собі: ми маємо короткотермінові перемир'я. Захід зброю нам припиняє постачати. Путін далі кричить про нелегітимність Зеленського, вимагає провести вибори, розкачує країну зсередини. Україна залишається взагалі без зброї, без можливості себе обороняти. А в цей час російські підприємства військово-промислового комплексу працюють. Вони накопичують ракети, вони накопичують артилерію для того, щоб далі знищити нас повністю. Це - путінський план, і саме цей план зараз найбільше підтримує Китай. Але ми далі думаємо, що Китай є нашим союзником, а насправді наші найближчі союзники - це США і країни Європейського Союзу. Бо якщо ми хочемо виграти, то маємо усвідомлювати, що без підтримки Заходу це буде зробити вкрай складно. Кількість жертв, які ми маємо, буде лише збільшуватись, а наше населення лише зменшуватись. А це і є план Путіна.

Саме тому ми маємо дуже чітко діяти всередині країни, забороняти всі прояви впливу Росії на політику і на наші духовні, інтелектуальні сфери всередині України. Ми маємо заборонити діяльність РПЦ в Україні. Зовнішню політику ми маємо повністю синхронізувати з політикою наших партнерів - США, ЄС. Інтеграція до Європейського Союзу і до НАТО має і надалі залишатися нашою головною ціллю. А для цього всередині країни ми маємо будувати ефективну демократію. І навіть тоді, коли ми не можемо провести виборів, маємо зробити все, щоб українське суспільство було об'єднаним, щоб влада зрозуміла, що проукраїнська опозиція для неї не є ворогами, що разом потрібно захищати країну. Разом демонструвати найкращі якості і приклади демократії для того, щоб цілий світ захоплювався нашою демократією, а не писав про нашу корупцію, щоб цілий світ бачив в нас союзника, а не незрозуміле утворення, яке готове торгуватися то з Китаєм, то з Росією, то ще з кимось. Щоб цілий світ зрозумів, що наша перемога - це перемога демократичного світу не лише на території Європи, а й в усьому світі.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.