Волошина про відсутність громадської підтримки мобілізації

Багато дописів про зірвану мобілізацію і того, хто в цьому винен

Зміст

Очевидно, що основна відповідальність лежить на владі. Адже відсутність притомного законодавства, яке б врегулювало питання покарання за ухилянтство та впорядкувало непомірно роздуті списки заброньованих — то виключно їх і нічия більше ганьба.

Але все це стосується питань більш жорсткого покарання, на яке влада не може наважитися через побоювання втрати рейтингів.

А є ще відповідальність суспільства. У кожного є можливість виконати закон і доєднатися до війська. Це й електронний документ, і рекрутинг, і контракт. Чого за вами потрібно ганятися на вулицях, якщо ви виконали всі вимоги законодавства?

Так само не бачу жодної системної опозиційної спільноти, яка б підтримувала та лобіювала посилення мобілізації. Пропонувала закони, виступала з трибуни, гуртувала навколо загальнонародної війни маси. Це роблять військові, але ж то просто думка, а не політичний та громадський рух.

Читайте також: Напади на ТЦК: не забуваємо, хто у нас справжній ворог

Для того щоб зрозуміти те дно, на якому ми як суспільство всі разом перебуваємо, достатньо продивитися заголовки у ЗМІ та почитати соцмережі. Багато обурливих дописів щодо системних нападів на військових. Ще більше російських ІПСОшок про "бусифікацію" та "людоловів". Але, щось я не памʼятаю обурливих постів, мовляв "Стою на обліку, чекаю, а повістки немає. Злочинна влада зриває мобілізацію!".

А це вказує на те, що країна розділена на тих, хто служить і тих, хто не збирається цього робити за жодних обставин. Тих, хто хоче служити та збирається, але позбавлений можливості "через недолуге законодавство" - немає. І це вирок. Одразу згадуються спогади Сосюри про його службу в армії УНР, як селяни гнали палками українських вояків, бо через них прийдуть совєти й буде горе.

Джерело

Про авторку: Лариса Волошина, журналістка, психологиня

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

2026, субота

6 червня