Звідки взялись футболки "дружина ухилянта"?

Буквально підряд в низці регіонів трапилась низка прикрих інцидентів у низці регіонів.

У місті Виноградів на Закарпатті група ромів села Онок висловлювала невдоволення через мобілізацію двох їхніх товаришів. Тому вирішили поламати вхідні ворота — і співробітники ТЦК та СП здійснили попереджувальні постріли у повітря.

Урешті конфлікт замʼяли — організатори сутички пішли власноруч ремонтувати ворота. Однак знайшлось низка українських громадян, які гаряче підтримували такі хуліганські дії.

В інтернеті не бракує відео з телефонів, де дружини ухилянтів та втікачів через Тису вимагають у консульствах Варшави паспорти терміново. А ще останній писк моди — посилати на фронт жінок, бо "мій чоловік не мусить воювати за Україну".

Дійшло до того, що реальні герої, які воювали під Херсоном, Енергодаром, Ізюмом, Бахмутом, на Донецькому та Луганському напрямках за станом здоровʼя потрапляють на службу в ТЦК, і там незадоволені громадяни з матюками розказують, які вони "тв*рі, мʼясники" та посилають "на Бахмут".

Ось що розказав у інтервʼю "Суспільному" колишній штурмовик 80-ї десантної бригади Сергій Статкевич.

Він отримав тяжку контузію під Бахмутом, і далі у жовтні 2023 року став служити у ТЦК.

"У нас люди не цінують те, що є. Для людей немає війни. Коли я виходжу на оповіщення, вони часто проклинають, матюкають, посилають назад на війну. Поки я був там, на фронті, я був для вас героєм, а зараз, виходить, вже ніхто. Як це так?", — каже Сергій.

Читайте також: Мобілізація з фокусами? Як Зе-влада налаштовує проти себе армію та суспільство

Авторка цих рядків сама із родини військовослужбовців кількох поколінь, і тому дивуюсь, коли хтось розказує про шалені заробітки в ЗСУ, "ненароджених для війни" та маминих квіточок, які обовʼязково мають чекати перемоги чужими руками на соціалі в Берліні.

Військові, навіть талановиті та навчені, втрачають на війні здоровʼя. Розпадаються їхні шлюби через тривалу розлуку. Діти ростуть без батьківської турботи. І врешті — є потреба в ротації. Бо неможливо за такої інтенсивності бойових дій лишатися рік — два без короткої заміни.

Тому, коли на низці сайтів зʼявились футболки та світшоти "Ухилянт" та "Дружина ухилянта" — я була не просто шокована, а лютувала.

Трошки магії пошуку — не виключено, що це є класика російського ІПСО, яке добре зросло на бажанні Офісу президента жонглювати питанням мобілізації та брехати суспільству, що є якісь бездонні запаси військових, які працюють в тилу. Насправді — можу певно сказати, що після того самого гучного "аудиту" до Сухопутних військ забрали людей, які ремонтували техніку та займалися логістикою. І не можна сказати, що це були якісь зманіжені ледарі.

Сплеск друку футболок "Ухилянт" припав на квітень цього року. Саме в цей період був великий брак снарядів на фронті та дуже хитка ситуація щодо голосування в Конгресі США американської допомоги.

Користуюсь емоційним надривом українців, росіяни хотіли зробити масовим явищем подібні модні аутфіти.

Нині, після масових скарг, частина маркетплейсів прибрала специфічний одяг. Однак осад таки залишився.

Чому ж бути ухилянтом стає модно, і чому на цьому грає Росія?

Варто визнати, що у нас була повністю провалена кампанія з мобілізації 2023 року. Речники від влади заколисували український народ історіями про те, що ось-ось розберемось з Бахмутом й визволимо Крим уже до нового року. З єдиного телемарафону неслись гасла про "жити своє краще життя" і якихось вмотивованих, які роками не вилазитимуть із фронтового багна. А потім, коли настане день Х, всі ми намалюємо червоним губи, натягнемо вишиванки й підемо ділити перемогу на тих, хто її здобув кровʼю, і хто цей час курив кальян.

Читайте також: Бронь для цирків? А де пріоритети?..

Замість того аби працювати з іміджем армії, пояснювати людям що на них буде чекати — нинішня політична еліта влаштовує с*ачі із ЗСУ. Чого варта багатомісячна кампанія з випилювання Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, яка стала потужним деморалізаційним фактором. І не тому, що Валерій Федорович — всесильний чарівник Мерилін, просто всі побачили, як президент заздрить ЗСУ.

Також дуже сильно демотивують періодичні новини про снарядний голод, про недостатню допомогу з боку Америки та країн Європи. Замість того аби пояснити чому так і посилити дипломатичну роботу — політична верхівка погрожувала, скаржилась, шантажувала.

Врешті — не варто списувати й гі*номет у вигляді популярних програм а-ля "Вечірній Квартал".

Чого вартує свіжий номер, де клоуни у військовому однострої та з шевронами Сухопутних військ намагались висміяти колишнього очільника Рівненського ТЦК Олександра Ярмошевича.

Джерелом натхнення для сценаристів "Кварталу" став злив колаборанту Анатолію Шарію, у якому військовий цілувався з колегами.

Номер коміків Верховного Головнокомандувача був у рази огиднішим за оригінал. Тим паче це було дикою насмішкою над армією і бойовим офіцером — два місяці достеменно відомо, що колишній танкіст повернувся до служби на передовій у 5-й танковій бригаді.

У залі "Кварталу" сиділо чимало жінок з роздутими губами та чоловіків призовного віку, яким здалась смішною така наруга над ЗСУ перед Днем піхоти.

На жаль, за кілька днів після скандалу ми не побачили жодного притомного вибачення. А отже ремарка в номері, що у проблемах ухилянтства та проблемах з комплектацією винен "Олександр Вікторович", а не президент, уряд та Рада — була не випадковою.

Тому варто очікувати, що будуть нові відео з поламаними воротами біля ТЦК й нова серія футболок зі специфічними наративами.

Тим часом з німецького Гессена уже звучать голоси, що Німеччина — не гумова і зараз урядовці шукають компроміс, як допомогти Україні з "набором до війська".

Тому нинішня війна точно торкнеться не лише тих, у кого в родині уже є військові. Ця історія, яка торкнеться кожного, якщо, звісно, не бажаєш, аби гуманітарну допомогу на руїни твого дому привозив Філіп Кіркоров та Ганя Сємєнович.

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.