Легітимність під питанням: що не так із ідеєю виборів уже навесні

Про це в коментарі для Еспресо заявили координатор спостереження за виборами Громадянської мережі ОПОРА на Львівщині Тарас Радь та політолог, доктор історичних наук і голова Комітету виборців Олексій Кошель. 

Українська влада "промацує ґрунт" щодо виборів

Тарас Радь пояснив, чому саму дискусію про вибори під час активної фази війни він вважає маніпулятивною. Він назвав низку ключових проблем, що наразі залишаються невирішеними. Загалом Радь каже, що за нинішніх умов проведення виборів є нереальним.

"Звичайно, що за тих умов, які є сьогодні, вибори – нереальні. І, наскільки я бачу, сам Офіс президента вчора спростував інформацію про те, що були якісь плани їхнього проведення. Часом складається враження, що влада ніби "промацує ґрунт". Зазвичай закидається певна теза, після чого дивляться, як на неї реагує суспільство. І я не виключаю, що це може бути способом перевірки настроїв. Хоча стверджувати цього не можу", – каже Радь.

За словами експерта, підготовка виборчого процесу за кілька місяців виглядає малоймовірною.

"Мені здається, що це постійне, періодичне нагадування про можливість виборів під час війни спрямоване на те, щоб сформувати у дедалі більшої частини суспільства думку, що це гіпотетично можливо. Хоча на початку повномасштабної війни всі розуміли, поки триває активна фаза бойових дій, самі розмови про вибори – не більше ніж маніпуляції", – пояснює Тарас Радь.

Він наголошує, що проблема не лише у формальній неготовності.

"Вибори не готові з багатьох причин – безпекових, законодавчих, інфраструктурних. Крім того, вони однозначно розділять суспільство. А в умовах війни це надзвичайно небезпечно. І самі ці періодичні вкиди останнім часом почастішали. Раніше це траплялося приблизно раз на пів року, тепер уже десь раз на квартал. То в українських медіа якийсь експерт чи народний депутат щось скаже, то подібні тези з’являються вже через американські ЗМІ".

Підготовка потрібна, але не для "виборів завтра"

Радь підкреслює, що експертне середовище й більшість депутатів уже давно зійшлися на думці, що вибори можна проводити не раніше, ніж за пів року після завершення активної фази війни. При цьому йдеться не обов’язково про підписання мирного договору.

"Це не означає, що має бути остаточний мирний договір. Можлива певна проміжна домовленість або операція з припинення активних бойових дій, як це було під час АТО. Тоді війна фактично тривала, її ніхто не зупиняв, але були етапи, коли ми проводили вибори, і вони відбулися повноцінно.Тобто реально говорити про вибори можна не раніше ніж через пів року, а в кращому випадку – приблизно в межах року після завершення активної фази війни", – підсумовує Радь.

Водночас експерт підкреслює, що підготовча робота до виборів має тривати вже зараз.

"Підготовча робота повинна активно вестися. Органи державної влади, Центральна виборча комісія, парламент, профільний комітет, уряд, експертне середовище – всі мають працювати над цим. Можливо, потрібно напрацювати окремий ad hoc закон про перші повоєнні вибори – спеціальний закон, який діятиме одноразово після завершення активної фази війни", –  пояснює він.

За словами Радя, відповідна робоча група вже активізувала свою діяльність.

"Наскільки мені відомо, така комісія була створена раніше, але фактично перебувала в анабіозі. Активно вона почала працювати десь із листопада–грудня, тобто вже близько двох місяців триває інтенсивна робота. У цій групі представлене фахове середовище. Дискусія, наскільки мені відомо з розмов із колегами, достатньо продуктивна", – зазначає він.

Підготовка, за його словами, необхідна для того, щоб не втратити час, коли вже з’явиться реальна можливість провести вибори.

"Якщо з’явиться вікно можливостей, то всі процедури на той момент мають бути готові. Бо якщо ми лише тоді почнемо дискусію, то втратимо щонайменше ще пів року".

"Гордієві вузли": військові, біженці і безпека

Зараз існують принципові питання, щодо яких поки немає консенсусу.

"Є речі, по яких уже є згода. Але є й складні вузли, які доведеться розрубувати. Не факт, що всі рішення будуть консенсусними – можливо, доведеться ухвалювати вольові рішення", – каже політолог.

Серед ключових викликів Радь називає організацію голосування для військовослужбовців і громадян за кордоном.

"Як забезпечити голосування для понад мільйона військовослужбовців? Як вирішити питання 5-7 мільйонів виборців за кордоном? Ми ніколи не відкривали за кордоном більше кількох десятків виборчих дільниць, а тепер їх доведеться відкривати сотнями. Потрібні ресурси, організація, безпека. Окреме питання – безпекова ситуація на прифронтових територіях, яких тепер значно більше, ніж у часи АТО. Є проблема розмінування, зруйнованої інфраструктури, відсутності приміщень, де можна створити виборчі дільниці".

Також, за словами експерта, потрібно гарантувати не лише право голосу для військових, а й можливість бути обраними.

"Це десятки складних питань. Великий пласт роботи для робочої групи, а не для інформаційних вкидів. Комісія має спокійно й ефективно працювати. Їй не потрібно заважати", –  підсумовує експерт.

Колосальні ризики виборів до кінця весни

Олексій Кошель, політолог, доктор історичних наук і голова Комітету виборців наголошує, що проведення виборів під час воєнного стану пов’язане з масштабними ризиками, які лише посиляться у разі пришвидшеної підготовки.

"Проведення виборів в умовах правового режиму воєнного стану має достатньо суттєві ризики. І ще більше ці ризики зростають, якщо підготовчий процес відбувається у прискореному режимі. Якщо взяти, до прикладу, сценарій, який описує Financial Times, що може бути оголошена ініціатива виборів і вже до кінця весни вони відбудуться, то для нас це – колосальні ризики", – зазначає він.

Формально, пояснює Кошель, вибори можуть відбутися навіть за дуже низької явки.

"Законодавство не встановлює нижньої планки щодо явки виборців. Навіть якщо прийде кожен десятий громадянин України, вибори будуть вважатися такими, що відбулися. Але тут питання суспільної легітимності. Чи потрібні нам вибори у форматі, коли 90% громадян не зможуть проголосувати, бо держава просто не встигне створити належну виборчу інфраструктуру? Чи потрібні нам вибори, коли будуть порушені виборчі права українських військових? Таких організаційних питань дуже багато", — підкреслює експерт.

Однією з ключових проблем він називає необхідність оновлення Державного реєстру виборців.

"У реєстрі бракує великого масиву інформації, пов’язаної з внутрішньо переміщеними особами та громадянами, які перебувають за кордоном. Без цього говорити про повноцінні вибори складно. Я переконаний, що підготовчий процес має тривати щонайменше чотири, шість, а краще вісім місяців від певної точки відліку, наприклад, умовного перемир’я чи припинення активних бойових дій. Умовний піврічний період міг би дозволити частково привести у відповідність держреєстр виборців і організувати голосування за кордоном", — каже він.

Водночас експерт застерігає,  що навіть рік або кілька років не дозволять привести всі складові до спільного знаменника.

"2 мільйони людей поза обліком"

Як приклад системної проблеми експерт наводить дані про громадян, які не перебувають на військовому обліку.

"За даними міністра оборони пана Федорова, в Україні близько 2 мільйонів громадян – це так звані ухилянти, тобто люди, які не стоять на військовому обліку. Це величезний масив.

Виникає питання, якщо ми проведемо вибори через рік чи два, то чи прийдуть ці люди на виборчі дільниці? Очевидно, що ні. Вони боятимуться фігурувати в будь-яких базах даних".

Водночас Олексій Кошель підтримує підготовчу роботу до виборів, яку вже зараз проводять.

"Те, що Україна зараз готує зміни до виборчого законодавства, це абсолютно правильний і виправданий крок. Цю підготовку потрібно було розпочати ще раніше, щоб запропонувати нові форми голосування за кордоном, збільшити кількість дільниць. Це передбачає дуже складну організаційну адаптацію", –  наголошує він.

Медіа, телемарафон і соцмережі

Окремо експерт порушує питання медіасередовища і вважає, що зараз потрібно відмовлятися від формату єдиного телемарафону новин, оскільки його робота не співвідноситься зі стандартами свободи слова і принципами вільних та чесних демократичних виборів.

"Закривати марафон у день старту виборчої кампанії буде неправильно. Потрібно вже зараз відновлювати повноцінну роботу медіа в Україні. Це – один із елементів підготовки до виборів".

Олексій Кошель також наголошує на ризиках інформаційного втручання, зокрема через соціальні мережі.

"Ми повинні вже зараз думати про роль соціальних мереж на виборах, зокрема Telegram. Я провів для себе невелике дослідження, де відкрив популярні Telegram-канали і побачив, що аудиторія, яка споживає контент із ознаками російської пропаганди, може сягати близько 15 мільйонів. Це величезна проблема під час війни".

У період виборчої кампанії цей вплив лише посилиться.

"Ми повинні брати уроки з румунських виборів. Роль TikTok та інших платформ там була суттєвою і призвела до серйозних проблем. Тема російського втручання стане особливим викликом, і до цього потрібно готуватися".

Поряд з цим, додав політолог, відновлення повноцінного мовлення українських телеканалів могло б частково зменшити вплив Telegram та інших соціальних мереж на виборчий процес.