Поляки знову блокують кордон. Колонка Віталія Портникова

Тепер будуть заблоковані всі важливі пункти перевезення товарів через кордон України та Польщі. Причому організатори блокади підкреслюють, що збираються продовжувати її щонайменше до 8 березня наступного року. 

Як відомо, блокада польсько-українського кордону є не тільки економічним протестом, але й важливою частиною політичної боротьби у Польщі. Організатор блокади пов'язаний з ультраправими політичними силами у Польщі, що об'єдналися в партію "Конфедерація", яка до останніх парламентських виборів у Польщі вважалася ймовірним партнером партії "Право і справедливість" по новій правлячій коаліції, якби в обох цих політичних сил вистачило голосів для формування нового уряду Польщі. Однак, парламентські вибори, як відомо, закінчилися перемогою демократичної опозиції, лідер якої Дональд Туск був обраний новим прем'єр-міністром Польщі. Разом із цим треба усвідомлювати, що електоральні процеси в Польщі не закінчуються, а тільки починаються - після парламентських виборів будуть місцеві, згодом вибори президента Польщі й боротьба між двома головними політичними таборами будуть тільки посилюватися в інтересах польських правих, які втратили владу. Звичайно, у конфедерації багатьох лідерів і активістів, яких підозрюють у серйозних політичних контактах й принаймні у симпатіях до Кремля, є погіршити польсько-українські стосунки й послабити позиції нового уряду. 

Нагадаю, що напередодні своєї відставки тепер вже колишній прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький висловився за запровадження обмежень для перевезення продукції з України до Польщі й фактично підтримав страйк перевізників. Під час роботи уряду Моравецького не було зроблено фактично нічого, щоб зупинити цей процес, який вже дався в знаки на стані польської економіки. Тепер має відбутися саме те, до чого прагнули польські праві у боротьбі зі своїми спадкоємцями у кабінетах в Раді міністрів - створити таку спадщину, яку буде досить важко подолати. Тим більш, коли ми говоримо про новий уряд, який складається з представників різних політичних сил, об'єднаних найголовнішою метою - позбавити владу партію "Право і справедливість" на чолі з Ярославом Качинським. У представників цих партій можуть бути зовсім різні позиції, коли мова йде не просто про польсько-українські взаємини, а про те, як має розвиватися економіка Польщі, про те, як має розвиватися європейська інтеграція сусідніх країн, і як тут польській економіці боротися із ймовірною конкуренцією з боку сусідів зі сходу. 

Таким чином практично у перші ж тижні перебування Дональда Туска на посаді прем'єр-міністра Польщі виникає нова серйозна криза у польсько-українських взаєминах. Криза спричинена не чинним урядом Польщі, а його попередниками та ультраправими й проросійськими політичними силами, які будуть робити все можливе й неможливе, щоб допомогти Володимиру Путіну виграти війну проти України. А для цього, як ми розуміємо, потрібно, щоб і на Заході хтось блокував кордон, щоб і на західних кордонах України робилося щось для погіршення економіки нашої країни. Активісти конфедерації, як бачимо, справляються із цією місією, яка викликає щире захоплення у російських політичних лідерів. Однак, звичайно, виникає питання, як ця проблема тепер буде вирішуватися. Дональд Туск перед тим, як стати новим очільником уряду Польщі, обіцяв, що новий польський уряд зможе подолати цю кризу. Однак, поки що новий прем'єр-міністр Польщі не надав конкретного плану того, як можна буде дійсно цю кризу подолати, з ким і хто має вести перемовини. Польський уряд з організаторами цього протесту, причому маємо пам'ятати, що ці організатори вороже налаштовані проти польського уряду, і будуть робити все, щоб погіршити його політичні можливості. Це теж їхня важлива мета перед місцевими виборами, де вони хотіли б відігратися й показати, що поразка правих на виборах до сейму - це випадковий епізод у політичній історії Польщі, що скоро ці політичні сили, які керували країною вісім непростих поспіль років, повернуться і змінять Польщу у потрібному їм напрямку, якомога далі від Європи, якомога далі від справжнього польсько-українського порозуміння. Або потрібно, щоб за стіл перемовин сіли й представники уряду України, й представники уряду Польщі, й представники тих організацій, які організували зараз протест перевізників.

До речі, до цього протесту намагаються приєднатися і польські фермери, які першими почали діяти так, щоб було очевидно, що польська економіка немов би потерпає від української конкуренції, хоча це звичайнісінька брехня. Ба більше організатори протестів створюють серйозні проблеми для самої економіки Польщі - ліквідовують робочі місця, дають можливості іншим сусіднім з Україною країнам мати прибуток від перевезення. І всі це в Польщі прекрасно розуміють, але від розуміння криза сама по собі не закінчується. Або потрібно шукати можливості для того, щоб роз'єднати організаторів протесту з ультраправих, проросійських, по суті антипольських сил з тими, хто дійсно вважає, що українські перевезення чи українське збіжжя загрожує польській економіці. А це створення відповідних економічних механізмів, які мали б допомогти польським перевізникам і польським фермерам принаймні на етапі російсько-української війни. Тому що ми не знаємо як виглядатимуть обмеження для української продукції, коли ця війна закінчиться. Про це також потрібно думати вже сьогодні. Найбільша проблема - це те, що Україна, за великим рахунком, стала частиною Європейського союзу з економічної точки зору на час війни. Всі обмеження скасовані і тоді виникає проста, досить серйозна, дилема - або запроваджувати ці обмеження знову, або нагадати самим собі, що коли Україна стане членом ЄС ніяких обмежень вже не буде, щоб про це не думали польські політики, фермери, перевізники, всі інші. І саме з цієї позиції треба виходити, коли буде врегульовуватись конфлікт, який зараз є таким небезпечним і для української економіки і для взаємин між Києвом та Варшавою.

Джерело

Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.