Балтійські порти під вогнем: як українські дрони зупинили 40% російського нафтоекспорту. Пояснюємо

Дрони подолавши сотні кілометрів вразили ключові порти Приморськ і Усть-Луга в Ленінградській області, а також нафтопереробний завод у Киришах (КІНЕФ). Ці удари призвели до пожеж, зупинки завантаження нафти та продуктів і, за оцінками Reuters, паралізували до 40% російських експортних потужностей нафти. 

Більше про це розповість Еспресою 

Деталі атак: куди і як били

Атаки розгорнулися протягом кількох днів у другій половині березня і стали частиною ширшої кампанії Сил оборони України проти енергетичної інфраструктури РФ.

У ніч на 23 березня українські дрони вдарили по нафтовому терміналу російської державної компанії "Транснефть" у порту Приморськ – найбільшому балтійському хабі для експорту сирої нафти марки Urals. Уражено резервуари з паливом і обладнання для завантаження. 

Спалахнула масштабна пожежа, чорний дим було видно навіть з Фінляндії. Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко підтвердив ураження. Український Генштаб повідомив про пошкодження сховищ і інфраструктури завантаження.

Через порт щорічно проходить близько 60 млн тонн нафти, значна частина – через судна "тіньового флоту" для обходу санкцій. 

А вже 25 березня сталася масштабна хвиля дронових ударів по Усть-Лузі – ще одному ключовому російському порту на Балтиці, який обробляє сиру нафту, нафтопродукти, а також вугілля, зерно та добрива. Уражено термінал російської газової компанії "Новатек", резервуари зі зберіганням і обладнання для завантаження. Порт перекрили, завантаження зупинили. Пожежі виникли в кількох місцях, операції призупинили. ЗМІ повідомляли, що раніше порт відновлював роботу після попередніх атак, але новий удар знову паралізував його. 

26 березня відбувся черговий успішний глибинний удар українських дронів. Тоді сталися удари по Киришському НПЗ (КІНЕФ у Ленінградській області). Сили безпілотних систем ЗСУ та інші підрозділи вразили первинні установки переробки сирої нафти та два резервуари. Завод зупинив роботу. Це один із найбільших експортно-орієнтованих НПЗ у регіоні. 

Атаки проводили дронами великої дальності (понад 1000 км), з залученням підрозділів СБУ, Сил спеціальних операцій, ГУР, Сил безпілотних систем та прикордонників. Російська ППО збила десятки БПЛА, але частина досягла цілей і виконала завдання.

Чи було це вперше? 

фото: mil.in.ua

Ні, але масштаб березня 2026 – рекордний для балтійського напрямку. Приморськ уже атакували у вересні 2025 року (пошкодження доків і суден). Усть-Лугу били в серпні 2025-го (виникла пожежа на терміналі). 

Загалом регулярні атаки на російську нафтову інфраструктуру Україна здійснювала і раніше – зокрема по НПЗ, базах і трубопроводах у 2024–2025 роках. Наприклад, наприкінці минулого року були масштабі удари по іншому напрямку – Каспійському регіоні, де вдалося вивезти з ладу кілька нафтовидобувних платформ. Вже не кажучи про регулярні удари по тіньовому флоту (танкерах) як у Чорному так і Середземному морях. 

Читайте також: Від Каспію до Середземномор’я українські дрони "рвуть" нафтодолари Путіна. Пояснюємо

Однак скоординована багатоденна операція по двох головних балтійських хабах і НПЗ у березні цього року стала однією з найбільших за весь час війни проти російських нафтоекспортних потужностей. 

Значення ударів: удар по доходах Кремля в критичний момент

Володимир Путін, фото: пресслужба Кремля

Росія отримує значну частину бюджету від експорту нафти та газу. Балтійські порти – ключовий маршрут для експорту Urals, особливо через тіньовий флот (сотні старих танкерів з непрозорою власністю), який дозволяє обходити ціновий ліміт і санкції.

Удари прийшли в момент, коли ціни на нафту значно зросли через конфлікт на Близькому Сході. Це давало Кремлю додаткові доходи, а послаблення частини американських санкцій на російську нафту могло полегшити експорт. Зокрема, The Telegraph порахував, що Путін щодня заробляє $760 млн на нафті завдяки війні в Ірані. Тобто за місяць часу – це вже десятки мільярдів доларів, які Кремль міг інвестувати у продовження війни в Україні.

Натомість українські атаки створили фізичні перешкоди: зупинка завантаження в Приморську та Усть-Лузі, пожежі, пошкодження інфраструктури. За оцінками, паралізовано до 40% експортних потужностей (близько 2 млн барелів на добу), враховуючи також проблеми в Новоросійську на Чорному морі та атаки на тіньовий флот. 

Це частково нівелює шанс на надходження більших коштів до воєнного бюджету РФ, який створив для Путіна його друг Дональд Трамп, розпочавши війну на Близькому Сході. 

Володимир Зеленський ж каже, що Україна використовує удари по нафтових об'єктах, щоб тиснути на Росію після послаблення санкцій американцями на тлі близькосхідного конфлікту, відзначають у AP.

А експерти називають такі дії українських сил "кінетичними санкціями" – фізичним доповненням до міжнародних обмежень, які Росія частково обходила.

Думки експертів: довгостроковий ефект чи лише тимчасовий збій?

фото: Getty Images

Аналітики сходяться на тому, що удари мають відчутний, але не фатальний ефект. Адже як відзначає Bloomberg, російський уряд працює над перенаправленням потоків, щоб мінімізувати вплив ударів, а також постійно займається ремонтом цих терміналів. 

"Хоча Україна вивела з ладу значну потужність, очікується, що вплив перебоїв у Приморську та Усть-Лузі буде обмеженим, оскільки попередні атаки призвели до відносно швидкого завершення ремонтних робіт, повідомили офіційні особи, знайомі з ситуацією", - пишуть у Bloomberg.

Зокрема, найбільший російський нафтовий порт у Балтійському морі Приморськ вже відновив завантаження через кілька днів після того, як він зазнав атаки українських дронів, хоча компанія, яка транспортує туди нафту, заявила, що намагається перенаправити барелі в інші місця через ці інциденти.

Тобто ці термінали можна частково відновити за тижні–місяці (ремонт резервуарів, обладнання, але досі не зрозуміло, наскільки сильно вони були пощкоджені). До того ж Росія перенаправляє потоки на інші маршрути (Козьміно на Далекому Сході, трубопроводи до Китаю), але потужності обмежені. 

Натомість постійні атаки на тіньовий флот підвищують страхові ставки і змушують компанії відмовлятися від перевезень. Зокрема, днями Велика Британія доєдналася до низки інших країн, які зобов’язалися переслідувати і зупиняти тіньовий флот Путіна. 

Іноземні медіа та трейдери відзначають, що комбінація ударів, захоплень танкерів Європою та проблем з поставками нафти угорцям і словакам через "Дружбу" призвела до найсерйознішої кризи експорту за всю війну для Росії. 

"Це найсерйозніша загроза експорту російської нафти та нафтопродуктів з початку війни. Продуманість, масштаб і напрямок атак, а також час їхнього виконання – все це разом справило ефект, якого я особисто не можу пригадати за чотири з гаком роки війни", – заявив енергетичний аналітик Борис Аронштейн виданню "Current Time" 26 березня.

Не дивно, що Путін просить олігархів профінансувати продовження війни проти України, пише FT із посиланням на джерела. Вже двоє нібито "добровільно відгукнулися" на цю пропозицію. Тобто попри короткострокове зростання доходів від нафти через війну Ізраїлю та США проти Ірану – Путін попередив бізнес, що цей ефект не буде тривалим, і закликав не розраховувати на нього як на стабільне джерело фінансів.

"Україна зруйнувала план Путіна заробити мільярди на війні з Іраном. Удари дронів глибоко всередині Росії по її віддалених нафтових об'єктах перешкодили Кремлю наживатися на спекуляціях", - пише The Telegraph.

У підсумку всі ці повторювані удари по переробці та транспортуванні нафти ускладнюють ремонт і змушують Росію витрачати ресурси на додаткові ППО та відновлення. Пошкодження НПЗ знижує переробку, а отже – експорт енергоносіїв. Тому аналітики Baker Institute та RUSI зазначають, що фізичні удари працюють ефективніше за паперові санкції: заміна обладнання повільна і дорога, а страхування та логістика тіньового флоту стають ризикованішими. Це може дійсно частково компенсувати послаблення санкцій США. 

Ці атаки також демонструють, як Україна здатна проєктувати силу далеко за лінію фронту, долаючи російську ППО і перетворюючи економічний тил агресора на легітимну військову ціль. У поєднанні з міжнародним тиском на тіньовий флот вони стають важливим елементом стратегії стримування російської агресії.

Читайте також: Ілюзія швидкого миру: чому Україна готується воювати ще кілька років, попри продовження переговорів. Пояснюємо