На скільки годин поспіль можуть вимикати світло за графіком та що таке справжній блекаут. Пояснюємо

В Україні дедалі частіше лунають обурення через "драконівські" графіки вимкнення електроенергії. Одні пишуть гнівні пости у соцмережах, а інші навіть виходять на акції протесту. Зокрема,  дорогу перекривали мешканці житлового комплексу у Крюківщині, де електрика була відсутня добу, а також жителі Чорноморська на Одещині. Останні протестували через "несправедливі" графіки відключень – мовляв, світло постійно вимикають одним і тим самим будинкам, тоді як інші завжди мають електропостачання. Чому графіки відключень електроенергії часто бувають нерівномірними, знеструмлення не завжди відповідають графікам, та куди скаржитись з’ясовував Еспресо.

Знеструмлення за графіком не є справжнім блекаутом

На відміну від газу, який до опалювального сезону можна закачати у сховища, з електрикою так не вийде. Для нормальної роботи енергосистеми кількість виробленої електроенергії має дорівнювати кількості спожитої в режимі реального часу. Якщо у якийсь момент цей баланс порушується – частота струму, яка в Україні становить 50 Гц, може різко змінитись. Якщо споживання електрики перевищує виробництво – частота падає, якщо навпаки – зростає. В обох випадках це може мати руйнівний вплив на енергосистему та призвести до блекауту.

До речі, блекаут – це не просто період, коли немає світла. Це неконтрольоване повне знеструмлення регіону або навіть цілої країни. У випадку блекауту жодна команда диспетчера уже не здатна відновити електропостачання. Енергосистема, по-суті, розпадається на окремі сегменти, які потім треба збирати до купи, як мозаїку, аби все знову запрацювало. Тому планові та екстрені відключення світла – це не блекаут, а заходи, які допомагають його уникнути.  

Чим відрізняються графіки погодинних та аварійних відключень

Через ворожі атаки на енергосистему та руйнування практично усіх теплових електростанцій, в Україні утворився значний дефіцит потужності – тобто електрики виробляють менше, ніж потребує країна. Особливо це відчутно в осінньо-зимовий період, коли потреби в електроенергії зростають, а виробництво навпаки падає, зокрема через зменшення генерації СЕС. Тому за командою Укренерго (оператор системи передачі)  вводять стабілізаційні відключення.  Вони бувають декількох рівнів  – залежно від того, наскільки значний дефіцит виробництва чи передачі виник.

На першому етапі, як правило, вводять обмеження потужності для промислових споживачів. Населення отримує електрику у звичному режимі.  Якщо обмежень для промисловості замало – застосовують графіки погодинних відключень. Такі графіки складають заздалегідь. Відповідно до інструкції усі споживачі поділені на шість черг кожна з яких має дві підчерги. Усі черги рівні, але рівні не за кількістю будинків чи квартир, а за обсягами споживання, аби можна було без проблем їх перемикати.  Водночас до ГПВ не включають об’єкти критично важливої інфраструктури – лікарні, водоканали, військові об’єкти тощо.

"Під час дії воєнного стану (і ще 12 місяців після його завершення) – одноразове відключення за ГПВ не може перевищувати 6 годин (з відхиленням не більше 1 години), після чого має бути щонайменше 2 години зі світлом. Час перемикання – до 30 хвилин", – пояснюють у Держенергонагляді.

Тобто загалом у рамках ГПВ електроенергії може не бути до 7,5 годин поспіль. Графіки погодинних відключень можуть змінюватись впродовж доби залежно від оперативної ситуації в енергосистемі. Скажімо, відремонтували один з об’єктів – потужність енергосистеми зросла, отже періоди без світла.

Якщо обмеження споживання за погодинними графіками виявляється недостатньо, застосовують  графіки аварійних відключень (ГАВ), а якщо і це не допомагає, то – спеціальні графіки аварійних відключень (СпецГАВ). ГАВ розподіляють на 10 черг, а СпецГАВ - на три. До якої черги у ГАВ належить ваш будинок, можна дізнатись в оператора системи розподілу (обленерго), але в цьому немає сенсу. Про запровадження ГАВ та СпецГав споживачі дізнаються зазвичай уже постфактум – коли світло зникло. Адже на виконання команди диспетчера застосувати ГАВ оператор системи розподілу  має приблизно 10 хв, а СпецГАВ – лише 3. 

Не варто забувати і про аварії на лініях, які не вкладаються у жодні графіки. По-перше, йдеться про фізичне пошкодження трансформаторних підстанцій та ЛЕП внаслідок російських атак чи навіть негоди. По-друге, часто аварії на лініях виникають відразу у момент відновлення подачі електроенергії, коли споживачі у перші ж хвилини намагаються увімкнути потужну техніку і "вибивають" мережу. 

Чому у різних регіонах не рівномірні графіки

Скарги на нерівномірні графіки знеструмлень і несправедливий розподіл електроенергії між регіонами – одні з найчастіших, що сиплються на адресу енергетиків. Тут є декілька причин. По-перше, від російських атак страждають не лише об’єкти генерації (електростанції), а й об’єкти передачі електроенергії (підстанції, лінії електропередачі). При цьому атаки РФ останніми тижнями зосереджені саме електричних підстанціях. Майже 80% електроенергії в Україні тепер виробляють атомні станції, які Росія поки що безпосередньо не атакує. Натомість вона б’є по електричних підстанціях, аби вироблена електроенергія не могла надійти до споживача. Скажімо, після атаки 19 листопада Рівненська та Хмельницька АЕС навіть змушені були знижувати потужність, оскільки через пошкоджені високовольтні не було можливості видавати в енергомережу електрику у повному обсязі.

13 грудня ДТЕК повідомила, що лише на Одещині ворожі атаки пошкодили ще одну підстанцію, через що без електропостачання опинились навіть об’єкти критичної інфраструктури. Загалом у регіоні пошкоджені уже два десятки підстанцій. Це означає, що "пропускна здатність" електромережі Одещини суттєво знизилась, тож очевидно, що графіки вимкнень там будуть значно жорсткіші, ніж, наприклад, на Закарпатті, де таких пошкоджень не було.

Частково розв'язати проблему з дефіцитом електрики намагаються коштом імпорту, однак  знову ж таки, через пошкоджені високовольтні й підстанції у міста, що близько до лінії фронту, не завжди є можливість доставити електроенергію. 

"Щоб частково розвантажити магістральні мережі, доводиться запроваджувати обмеження у регіонах на шляху від об’єктів генерації та міждержавних інтерконекторів (через які здійснюється імпорт) до розподільних мереж енергодефіцитних регіонів. При цьому у частині областей, через які така передача не здійснюється, потреби в обмеженнях немає. У них можливий навіть профіцит потужності, яку технічно неможливо передати до регіонів, де генерація та мережі передачі й розподілу електроенергії пошкоджені", – пояснюють у Міненерго. 

Щодо несправедливих графіків відключень у межах одного міста, то вони, як правило, пов’язані з об’єктами критичної інфраструктури.На лікарні, водоканали, очисні споруди тощо не поширюються графіки погодинних відключень, а отже і всі будинки, які на цій лінії, мають світло. 

Хто за що відповідає і куди скаржитись

Тривалі відключення електрики, що перериваються невеликими "світлими" періодами, за які навіть павербанк нормально не встигає зарядитись, не кажучи уже про зарядну станцію, розхитують навіть найстійкішу нервову систему. Однак акції протесту та перекриття доріг у своїх же містах, коли ракети та дрони запускає Росія, виглядають щонайменше неадекватно. Тому варто розуміти ієрархію відповідальності за те, що відбувається у нашій енергосистемі. І винуватець номер №1 – Росія, яка методично "вибиває" енергетичну інфраструктуру України.  

Ліміти електроенергії для кожного конкретного регіону визначає оператор системи передачі – НЕК "Укренерго" з огляду на загальну ситуацію в об’єднаній  енергомережі. Саме Укренерго відповідає за захист та відновлення високовольтних підстанцій та ЛЕП, що здійснюють передачу електроенергії між регіонами. Водночас НЕК безпосередньо не здійснює відключень споживачів та не складає графіки відключень електроенергії. Це роблять оператори систем розподілу (обленерго).

Саме обленерго відповідає за те, аби той ліміт електроенергії, який визначила Укренерго, був розподілений між споживачами рівномірно. До прикладу, якщо час вимкнення вашої групи постійно припадає на ранкові чи вечірні години й ви не можете "застати" електроенергію вдома, то це є підставою для скарги. Адже графіки погодинних вимкнень мають бути складені таким чином, аби періоди відсутності електроенергії чергувались. Але знову ж таки – це стосується лише прогнозованих ГПВ, а не аварійних вимкнень. ОСР також відповідає за захист та відновлення пошкоджених ЛЕП та трансформаторних підстанцій, що передають електроенергію безпосередньо до споживача.

Як ми уже писали вище, лінії, до яких під’єднані об’єкти критичної інфраструктури, не вимикають за графіками. І саме цей перелік виникає чимало питань, адже у ньому виявляли включені деякі приватні об’єкти. Перелік об’єктів критичної інфраструктури, які забезпечені пріоритетним енергопостачанням, формують обласні адміністрації за погодженням Міністерства енергетики та Держенергонагляду. До слова, Кабмін зобов'язав обласні адміністрації переглянути ці переліки і скоротити їх.

Саме Державна інспекція енергетичного нагляду є тією інстанцією, куди варто скаржитись, якщо підозрюєте, що у вашому регіоні графіки погодинних відключень складені з порушеннями. У кожній області є регіональне представництво Держенергонагляду. Однак, якщо за вашою адресою немає світла, коли за графіком воно мало б бути, то для початку варто з'ясувати причину відсутності в обленерго.