Нова митна політика адміністрації Трампа та накладена на неї пауза: перші наслідки та реакція світу 

Еспресо розповість, як на таку тарифну війну реагує світ, чого від цього очікує Росія та на що можна розраховувати Україні. 

Можливий обвал світової економіки та політичні загострення

Перш ніж оцінити передчасний вплив нових мит на світ, необхідно підкреслити, що не менше від такої "найбільшої політичної авантюри", як її прозвало видання CNN, постраждає звичайний американський покупець. Хочеш придбати витримане французьке вино – зростання мита 20%, випити запашної кави з добірних ефіопських зерен – на 10%, насолодитись вишуканим іспанським хамоном – ще 20%. 

Проте зазначимо, що відсоток зростання мита не збігатиметься з націнкою, адже стягнення відбувається з митної гуртової вартості. Однак певною копійкою пересічному американцю, ласому до імпортних товарів, все ж заплатити доведеться. Це ж стосується і тих бізнесів, яким необхідна сировина, що її США просто фізично не виготовляє. 

Директор українського Центру економічних досліджень Гліб Вишлінський підкреслює, що такою політикою Трамп намагається боротися зі спадом виробництва у самих США. 

"Кампанія Трампа і його кроки немов запихають зубну пасту назад у тюбик і намагаються повернути економіку до того стану, в якому вона була 30-40 років тому. Лікування, яке пропонує Трамп, вже погіршує стан економіки США", – наголосив економіст. 

Як вказав у коментарі для Еспресо український інвестиційний банкір та фінансовий експерт Сергій Фурса, саме економіка США першою постраждає від так таких дій. 

"Вона вже починає зазнавати збитків. Це може спровокувати економічну кризу в США і, як наслідок, в усьому світі. Але Америка постраждає від цього першою", – заявив експерт. 

Фінансист наголосив, що такі дії адміністрації не мають жодного стосунку до політики, а тим більше – до економічної науки. 

Однак повернемось до тих, проти кого ці мита односторонньо накладали. Зокрема міністр-делегат Франції з питань зовнішньої торгівлі Лоран Сен-Мартен, якого цитує французька Le Figaro, заявив, що відповідь на можливу торгову війну може бути доволі агресивною. 

Посадовець підкреслив, що Європа "не повинна виключати жодних варіантів щодо товарів і послуг, а відтак відкрити європейський інструментарій, який є дуже всеосяжним і може бути вкрай агресивним у відповідь".

Йдеться про спеціальні тарифи, а також обмеження на іноземні інвестиції, які розробили ще після першого терміну Трампа у Білому домі як відповідь на можливий торговельний тиск з боку США. 

Дональд Трамп, фото: gettyimages

Таку ж жорстку позицію показала і Єврокомісія. 

"Ми готові відповісти. Ми вже завершуємо перший пакет контрзаходів у відповідь на тарифи на сталь. І зараз ми готуємося до подальших контрзаходів, щоб захистити наші інтереси та бізнес, якщо переговори зазнають невдачі", – йдеться у заяві її президентки Урсули фон дер Ляєн.

Водночас прем’єр-міністр Британії Кір Стармер вказав, що ВБ не планує вступати у торговельну війну зі США, однак не злякається такої політики. 

"У такий момент, як зараз, ми повинні формувати наше майбутнє, ми повинні зробити крок вперед, ми не можемо бути боягузами", – зазначив сер Кір Стармер.

Однак в іншому коментарі посадовець не відкинув того, що мита Дональда Трампа все ж матимуть економічний вплив на Британію. Стармер вказав, що його нація зберігатиме холоднокровність та керуватиметься лише національними інтересами. 

Також одним з найсуттєвіших митних ворогів нової політики адміністрації США став Китай. Спершу, ще до так званих торговельних воєн, китайські 10-відсоткові мита за указом Трампа у березні цього року збільшили до 20%. Такі дії адміністрація президента пояснювала війною з особливо небезпечним наркотиком фентанілом, розповсюдження якого, за версією того ж Трампа, мав би зупинити Пекін. Однак згодом до вже існуючих, вже разом з усіма іншими країнами, Китай обклали додатковими 34%. Відтак показник митних тарифів вже становив 54%, ставши найбільшим серед нововедених. 

Внаслідок таких дій компартія КНР виявилась чи не єдиною, хто відреагував жорстко – митами на товари зі США розміром у 34% та експортним контролем на 7 рідкісноземельних металів, які необхідні для комп’ютерних чипів. 

На це у США відповіли погрозою збільшити свої 54% ще на 50% з 9 квітня, якщо Китай не поступиться до цієї дати. І Пекін не поступився…

Поступки, чи застосував запобіжні заходи? Трамп послабив торгівельний тиск 

Що важливо, за день до активації раніше анонсованих мит Трамп на пресконференції з журналістами заявив, що відкритий до зниження, якщо інші країни запропонують йому щось феноменальне.

"Якщо хтось скаже: "Ми дамо вам щось дійсно феноменальне", – за умови, що це буде вигідно нам, тоді – так", – вказав президент США.

Однак необхідно зазначити, що ця заява прозвучала після найбільш різких обвалів фондового ринку з часів пандемії COVID-19. Зокрема індекс S&P 500 втратив близько $2,5 трильйона, опустившись приблизно на 5%, а індекс малих компаній Russell 2000 впав на 20% від максимуму 2021 року. Найяскравішим прикладом того, як вплинула політика Дональда Трампа на США став долар, рейтинг якого знизився на 1,5% станом на 8 квітня.

Невідомо, чи була остання заява президента Америки реакцією на обвал ринку й національної валюти, чи й справді, поступки були зумовлені бажанням інших країн вести переговори. Однак вже наступного дня, 9 квітня, стало зрозумілим одне – Трамп таки поступився своєю "митною війною", про що він сам повідомив у своїй соцмережі Truth Social, ввівши нові тарифи на 10% для 78 країн, які нібито погодились "приїхати домовлятися" і не приймали контрзаходів. 

"На основі того, що понад 75 країн звернулися до представників США щодо перемовин про рішення з питань, що стосуються торгівлі, торгівельних бар’єрів, тарифів, маніпуляцій з валютою і немонетарних тарифів, та що ці країни, після моїх рішучих наполягань, ні у який спосіб не ухвалили контрзаходів проти США, я віддав розпорядження про 90-денну паузу, і суттєве зниження взаємного тарифу на цей період, у розмірі 10%, що також набуває чинності невідкладно", – написав Трамп. 

Необхідно також додати, що конкретики у тому, про послаблення для яких сам країн йдеться, не було. 

Відповідаючи на запитання журналістів на пресконференції одразу після публікації про паузу на 90 днів, Трамп розповів, чому він вирішив змінити рішення, хоча і раніше цього тижня наголошував, що не має наміру відкладати або скасовувати підвищення мит на імпорт товарів із-за кордону. Лейтмотивом його промови стали слова "нам потрібно проявити гнучкість"…

Попри це, він дав зрозуміти, що вважає правильним рішення про підвищення імпортних мит, зазначивши: "Подивимося, як це все вийде. Гадаю, все вийде приголомшливо". 

В немилість впала лише Китайська народна республіка, яка показала реальну готовність швидко і невідкладно контратакувати – президент наклав мито на цю державу розміром у 125%. 

Відтак наразі торговельна війна з Китаєм перебуває у фазі 125% від США та 118% від Китаю, який поки не реагував на останні збільшення Трампа. 

фото: gettyimages

Як резюмував у своєму авторському матеріалі політичний експерт Віталій Портников, наразі йдеться саме про боротьбу трьох найбільших ринків світу. 

"Ті країни, які будуть мати проблеми із продажем своєї продукції до США, будуть намагатися справедливий баланс шляхом зменшення (ред. – споживання) цифрових послуг, які надає Америка, та розвитком власного ринку таких. Ми маємо розуміти, що головний конфлікт – це конфлікт трьох найбільших ринків світу: США, ЄС та Китай", – вказав експерт.

Як нова митна політика вплине на Україну

Україна стала однією із тих країн, яка ще до послаблень отримала один з найменших показників мит – 10%. Однак що політики, що економічні експерти оцінюють навіть таку ставку доволі по різному. 

Перш за все, варто поглянути на економічні показники – протягом 2024 року Україна експортувала до США товарів і послуг на $874 млн, з яких $363 млн припадало на чавун і ще $112 млн - на труби. Натомість у США Україна купила товарів на суму $3,4 млрд.

За словами міністерки економіки Юлії Свириденко, українські мита на американські товари низькі - на автомобілі ставка 10%, на вугілля і нафту – 0%.

"Тому зараз у нас є шанси домовитись на інші умови — американська заява чітко говорить про таку можливість. Якщо все залишиться як є, то американське універсальне мито вдарить в основному по малих виробниках. Тому ми вже працюємо над тим, щоб для України були кращі умови", – пояснила посадовиця.

Перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк написав, що запроваджені мита Трампа "не сильно вдарять" по Україні. Оскільки український експорт до США становить менше ніж $1 млрд, що складає лише 2% від загального експорту країни.

Натомість імпорт зі США до України у п’ять разів більший, як каже нардеп, тому для Києва передбачений м’якіший тариф у 10%. Ба більше, Железняк вказав, що у цьому варто бачити й вигоду. 

"Тут маленький нюанс, зараз ЄС, Китай, Індія та інші на продукцію зі США у відповідь теж запровадять тарифи. І тут для нас відкривається вікно можливостей зайти на їхній ринок", – прогнозував нардеп ще 3 квітня. 

Натомість голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев дивиться на таку ситуацію дещо скептичніше.
"В теорії цей крок призведе до здорожчання імпорту, зростання цін, збільшення торговельного дефіциту і негативно впливатиме на економічне відновлення", – заявив політик.

Також у етері Еспресо кандидат економічних наук, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус розповів, що насправді найбільший вплив на Україну чинить попереднє рішення щодо підвищення мит на сталь та алюміній. 

"Це обумовлено тим, що згідно з товарною структурою експорту України до США за минулий рік 57,9% становлять товари чорної металургії, зокрема чавун. Для виробників чавуну в Україні Сполучені Штати є основним ринком. Частка експорту чавуну з України до США складає 73%. Таким чином, майже три чверті чавуну, який Україна експортує на зовнішні ринки, це США. По іншій продукції частка трохи менша, але саме чавун – пріоритет для нас, і на жаль, тут будуть проблеми", – повідомив він.

Одна з країн, яку мита не зачепили взагалі

Росія ж опинилась серед країн, на які нові тарифні мита не накладали взагалі. Як пояснив директор Національної економічної ради Білого дому Кевін Хассетт в ефірі ABC News, уся справа в переговорах щодо мирного врегулювання нападу Російської федерації на Україну, яка, нагадаємо, також є учасницею цього процесу, однак зазнала мит у 10%.

"Зараз тривають переговори з РФ та Україною, і я думаю, що президент вирішив не змішувати ці два питання. Росія зараз перебуває у процесі мирних переговорів, які впливають на тисячі та тисячі життів, на цьому зараз сфокусувався президент Дональд Трамп", – сказав представник Білого дому. 

Однак Хассетт все ж підкреслив, що рішення Трампа поки не вводити нові мита на російські товари не означає, що до РФ в майбутньому буде інше ставлення, ніж до інших держав.

На цьому фоні спецпредставник диктатора Володимира Путіна та голова російського Фонду прямих інвестицій, а також один з учасників переговорного процесу зі сторони РФ Кирило Дмітрієв вже висловив свою підтримку політиці Дональда Трампа щодо "митної війни". 

"Було б легко ігнорувати зростаючий борг США у понад 30 трлн доларів і збільшення торгового дефіциту, як це робили попередні президенти. Вони перекладали проблему на плечі майбутніх поколінь. Але Трамп не боїться робити важливі кроки для боротьби з банкрутством країни, повернення робочих місць, стимулювання інвестицій і відновлення економіки. Це справжнє лідерство", – написав Дмітрієв.

Однак не все так однозначно. Як пояснив Сергій Фурса, хоч саме ці мита і не впливатимуть на Росію напряму, опосередкована шкода все ж буде. 

"Чи буде вплив через те, що ці мита призведуть до глобальної економічної рецесії? Так, і вже мають через очікування падінь світової економіки. Зокрема вже зараз ми бачимо суттєве падіння ціни на нафту. Чи довго це протримається – невідомо, але наразі це призвело до негативного впливу на російський бюджет", – розповів у коментарі експерт. 

Враховуючи то значні стрибки митних тарифів, то їхнє "скошування" до 10% за один день практично для всіх, неможливо сказати, чим закінчиться ця торговельна війна, яку розпочала адміністрація Трампа. Ба більше, неможливо достеменно відповісти, чи перейде вона в умовну гарячу фазу, беручи до уваги дії Трампа, які трактуються чи то як поступки, чи то як страх перед всесильним ринком. Стверджувати можна лише одне – зовнішній політиці, яку США десятками років вибудовували своєю "м’якою силою", заподіяли непоправної шкоди, яка відлунням ще точно пронесеться по геополітичній карті. 

Читайте також: Перший "Рамштайн" без США та нова зустріч Коаліції охочих: як міняється підтримка України союзниками