Перший "Рамштайн" без США та нова зустріч Коаліції охочих: як міняється підтримка України союзниками

Еспресо пояснить, що відомо про ці два формати та які перспективи у війні з Росією відкриваються перед Україною тепер, коли США послаблюють свою участь.

Що таке Коаліція охочих та як вона виникла

_{Пресконференція Макрона на саміті Коаліції Охочих в Парижі}

Коаліція охочих – це об’єднання країн, які добровільно зголосилися підтримувати Україну в її боротьбі проти російської агресії та сприяти встановленню миру й безпеки після завершення війни. Цей формат не є офіційною організацією з чіткими рамками, як НАТО, а радше гнучкою платформою для координації дій між державами, що поділяють спільну мету – допомогти Україні протистояти Росії та забезпечити її майбутню стабільність. Ініціатива передбачає широкий спектр підтримки: від постачання зброї до можливої участі в миротворчих операціях.

Коаліція охочих з’явилася як відповідь на зміну міжнародної ситуації, а саме після повернення Дональда Трампа до Білого дому. США, які раніше очолювали формат "Рамштайн" і були головним постачальником зброї для України, почали відходити від активної участі у війні, зосередившись на ролі посередника в мирних переговорах. Ця зміна змусила європейських лідерів шукати нові шляхи підтримки Києва.

Офіційно про створення коаліції оголосив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер 2 березня 2025 року в Лондоні. Ініціативу підтримав президент Франції Емманюель Макрон, який ще раніше висловлював ідею відправки європейських військ до України. Перша зустріч у Лондоні зібрала 18 країн, а вже до середини березня, під час віртуального саміту, їхня кількість зросла до 30. До коаліції долучилися не лише європейські держави, а й країни Співдружності націй (Канада, Австралія, Нова Зеландія) та навіть деякі азійські партнери. Зустрічі в Парижі (11 і 27 березня) та Києві (4 квітня) закріпили формат як ключовий інструмент європейської підтримки України.

Цікаво, що між Францією, Великою Британією та Німеччиною існує "прихована конкуренція за лідерство" в Коаліції охочих, попри публічні заяви про співпрацю, зазначив професор Ужгородського національного університету Ігор Тодоров в етері Еспресо.

Що обговорюватимуть 10 квітня і чому це важливо 

Поточна зустріч Коаліції охочих відбудеться 10 квітня в Брюсселі та за день до засідання "Рамштайну". Її проведуть міністр оборони Великої Британії Джон Гілі та міністр збройних сил Франції Себастьян Лекорню у штаб-квартирі НАТО. Ця подія стане важливим кроком у конкретизації планів підтримки України.

За наявної інформації, яка циркулювала у ЗМІ щодо цієї зустрічі, основні теми обговорення:

• Миротворчі сили. Коаліція планує детально обговорити можливість розміщення "сил стримування" в Україні після припинення вогню. Йдеться про багатотисячний контингент європейських військових, який може включати війська з Великої Британії, Франції, країн Балтії та Північної Європи. Питання – де саме розміщувати ці сили, які в них будуть повноваження та як вони реагуватимуть на можливі порушення з боку Росії. Як відзначив президент Зеленський – військові "Коаліції охочих" можуть з'явитися в Україні після того, як "буде повне припинення вогню".

Читайте також: Розгортання сил гарантування: чи посилить сьогодні іноземний контингент безпеку України. Колонка Сергія Згурця

• Гарантії безпеки. Учасники також шукатимуть альтернативи прямому введенню військ, наприклад, посилення української армії чи створення нових механізмів стримування через озброєння та розвідку.
• Координація дій. Зустріч має узгодити позиції країн, які готові відправити війська, з тими, хто надаватиме лише логістичну чи фінансову підтримку (наприклад, Польща та Італія проти відправки своїх військ).

Читайте також: Україна – Європа: можливості й виклики у військово-технічній співпраці – аналітика Консорціуму оборонної інформації

Мета зустрічі – нарешті перейти від загальних декларацій до "оперативної фази", як раніше висловився прем’єр Великої Британії Кір Стармер. Це означає розробку конкретного плану дій, який можна буде реалізувати в разі укладення мирної угоди. Для України це шанс отримати чіткі гарантії безпеки, які не дозволять Росії повторити агресію.

Тому для України Коаліція охочих має важливе значення, коли американська допомога зменшилася. Наприклад, нещодавно стало відомо, що США припиняють свою присутність у Польщі в ключовому центрі надання зброї Україні. Відповідно, у перспективі Коаліція охочих може стати певною альтернативою "Рамштайну".  Проте наразі, як сказав експерт-міжнародник Вадим Трюхан, Коаліція охочих є "важливим доповненням до "Рамштайну". Тому вони відбуваються фактично паралельно. 

Як виник формат "Рамштайн"

^{Одне з перших засідань у форматі "Рамштайн"}

Зустрічі у форматі "Рамштайн" розпочалися 26 квітня 2022 року на американській авіабазі Рамштайн у Німеччині. Ці заходи, офіційно відомі як Контактна група з питань оборони України, об’єднали представників близько 50 країн, переважно членів НАТО та ЄС, а також партнерів з інших регіонів, таких як Африка й Азія. Метою стало координування та прискорення надання військової допомоги Україні для протистояння російському вторгненню, а також обговорення довгострокової підтримки Києва. 

Перша зустріч заклала основу для регулярних зібрань, які відтоді проводилися щомісяця — онлайн або офлайн. За цей час партнери узгодили постачання Україні різноманітного озброєння: від артилерії та систем ППО до танків, ракетних систем та літаків. "Рамштайн" став не лише важливим майданчик для координації допомоги, але й важливим символом міжнародної солідарності з Україною, а США відігравали ключову роль як лідер і головний донор.

Чому тепер без США

У середині лютого у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбулася перша зустріч у форматі "Рамштайн", яку очолила Велика Британія, а не США. Новий глава Пентагону Піт Гегсет представляв Сполучені Штати у "якості слухача" та не оголошував ніяких нових військових зобов’язань із постачанням зброї. Це сталося після вступу на посаду президента США Дональда Трампа, який одразу змінив політику свого попередника щодо підтримки України задля пошуків негайного миру. 

"Цей "Рамштайн" став вододілом між двома епохами: передбачуваною політикою Байдена, яка гарантувала стабільну, нехай і обмежену, підтримку, та новим етапом, коли кожна країна має покладатися передусім на себе, а роль США як беззаперечного гаранта безпеки більше не є очевидною", - відзначив у коментарі Укрінформ дипломат Вадим Трюхан за підсумками цієї зустрічі. 

У зв'язку з цим європейські союзники вирішили взяти на себе лідерство в організації та координації допомоги Україні, щоб забезпечити безперервність підтримки. Тому за останні місяці багато країн Європи посилили свою військову допомогу Україні, виділяючи нові військові пакети на мільярди євро. ​

Читайте також: Якщо США перестануть допомагати, чи вистачить Україні зусиль Європи. Пояснюємо

Поточне засідання "Рамштайн", заплановане на 11 квітня у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі під головуванням Великої Британії й Німеччини, його очолить міністр оборони Великої Британії Джон Гілі. Воно стане першим без будь-якої участі Сполучених Штатів. 

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що відсутність глави Пентагону на Рамштайні "не вплине на постачання американського військового обладнання та розвідувальних даних Києву". 

"Рамштайн" був створений для координації зусиль наших найближчих союзників, щоб підтримувати нас та реагувати на наші оборонні потреби. Це надзвичайно важливий формат, який буде продовжуватися і працюватиме на посилення і зміцнення як загальної безпеки, так і безпеки України", – прокоментував міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відступіть США.

За словами експертів, адміністрація президента Дональда Трампа відмовилася від участі, ймовірно, щоб підтримати свій "миротворчий імідж". США прагнуть позиціювати себе як нейтрального посередника між Україною та Росією, дистанціюючись від прямої участі у війні.

Звісно, що відсутність США на "Рамштайні" є викликом, адже без участі Вашингтона процес ухвалення певних рішень може сповільнитися, особливо щодо стратегічних питань, як-от постачання далекобійних ракет та боєприпасів до ППО. Однак, як відзначає радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк, Європа все більше розуміє, що безпека України – це також їхня безпека, тому допомога Києву буде лише зростати. 

"Щодо "Рамштайну" – раніше на ньому проводилась координація щодо збільшення постачання військової техніки від США, зараз цей формат більше про нарощування постачання зброї Європи", - пояснює Подоляк. 

Що обговорюватимуть на "Рамштайні"

На порядку денному "Рамштайну" буде кілька ключових тем. Насамперед – захист українського неба, тобто постачання систем протиповітряної оборони та боєприпасів до них, а також розширення "данської моделі", коли іноземні уряди фінансують виробництво зброї в Україні. 

"У п'ятницю буде обговорення питання "Patriot", питання протиповітряної оборони, питання додаткових оборонних пакетів. А також питання щодо об'єднання держав, які готові будуть відкривати заводи або лінії виробництва тієї чи іншої зброї в Україні", - сказав президент Зеленський під час спільної пресконференції із прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером у вівторок 8 квітня.

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко відзначив, що також на цьому засіданні будуть говорити про пошук озброєння у третіх країнах, наприклад, коли Чехія знайшла для України понад мільйон боєприпасів. Також важливе питання – ремонт бронетехніки та артилерії. 

Тож у підсумку наразі "Рамштайн" залишається ключовим для військової координації допомоги Україні, адже за три роки діяльності закріпив за собою такий статус і навіть без США, механізми є налагодженими. Не виключено, що у разі відмови Росії досягти мирної угоди, США можуть повернутися до участі у "Рамштайні". Натомість Коаліція охочих – новий гнучкіший формат створений європейцями, який орієнтований на конкретні дії, насамперед пов'язані з можливим перемир’ям та наданням Україні гарантій безпеки – відправкою миротворчих сил.  

Читайте також: Європейська "ядерна парасолька": якими є межі франко-британського потенціалу без США. Пояснюємо