Якщо США перестануть допомагати, чи вистачить Україні зусиль Європи. Пояснюємо

Еспресо пояснить, скільки грошей США та Європа виділили Києву, чи дійсно ми на порозі великих змін та що це означає для майбутнього України. 

Чому США міняють свою політику стосовно України і до чого тут гроші 

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, міжнародна спільнота надала значну підтримку Україні у військовій, фінансовій та гуманітарній сферах, щоб протистояти агресору. Великі надходження почали поступати після того, як ЗСУ відкинули окупантів з півночі України, бо тоді стало зрозуміло, що початковий план Путіна провалився. Керівну роль в цьому питанні перебрали на себе Сполучені Штати, які згуртували довкола себе європейських союзників і таким чином Україна отримала десятки мільярди доларів допомоги. 

Такий сценарій працював за експрезидента Джо Байдена. Однак Дональд Трамп вирішив докорінно змінити цю політику. Звісно, що це не могло не сподобатися Кремлю, де роками стверджують свою мантру – війна закінчиться, коли Київ "перестануть накачувати" західною допомогою.

Після відновлення двостороннього діалогу між американцями та росіянами, який відбувся 18 лютого в Саудівській Аравії, президент США Дональд Трамп вкотре озвучив цифру в 350 млрд доларів, які нібито винна Україна за підтримку американців, а також повторив декілька тез Кремля, але у своєму розумінні (особливо про потреби виборів, бо Зеленський "диктатор без них"). Натомість президент Володимир Зеленський відповів, що війна коштувала Україні всього $320 млрд, з яких США надали лише близько сотні.

Ще до перемоги на виборах Трамп обіцяв, що Україна "поверне гроші американських платників податків". Для цього він вирішив скористатися пропозицію президента України, яку той почав просувати ще з осені у своєму "Плані перемоги" – доступ до корисних копалин країни. В Офісі президента розглядали це, як взаємовигідне партнерство, коли американці матимуть гроші, а українці – гарантії безпеки від них. Та на практиці все вийшло інакше.  

Угода, яку минулого тижня привіз до Києва міністр фінансів США (до речі, красномовно, що саме він перший з високопосадовців нової адміністрації Трампа побував в Києві), фактично, перетворювала б Україну на "економічну колонію" Америки (віддати 50% всіх ресурсів), але взамін не давала б бажаних гарантій, як пише Telegraph і це підтверджує Зеленський у своїх інтерв’ю. Це шокувало чиновників Банкової і Зеленський не підписав угоду, натомість сказав, що її треба доопрацювати.

Читайте також: Трамп, Зеленський і рідкісноземельні ресурси: що насправді Київ пропонує Вашингтону. Пояснюємо

Цікаво те, що рідкісноземельні ресурси, які так завзято хоче від України президент Трамп (але не лише їх) і які так багато рекламував президент Зеленський, насправді виявилися більше фікцією, ніж правдою. Зокрема, у Bloomberg стверджують, що в Україні немає великих покладів цих ресурсів, вони обмежені, але навіть, якби ми почали виробляти 20% рідкісноземельних елементів світу, це приносило б близько 3 млрд доларів на рік, а для досягнення сотень мільярдів, про які говорить Трамп, знадобилося б понад сто років.

Нав’язування угоди Трампом, що може призвести до втрати союзника 

Володимир Зеленський і Дональд Трамп, фото: gettyimages

Гроші для бізнесмена-політика Дональда Трампа завжди були на першому місці, він звик швидко укладати угоди, які найперше вигідні йому. За таким принципом він веде свою зовнішню політику – нав’язує угоди та ставить партнерів у незручне становище, атакуючи їх, щоб отримати вигоду. Це можна побачити у заявах до Канади, Мексики, Гренландії, Панами, де Трамп спершу пропонує неприйнятний варіант (стати 51-м штатом), чує відмову і застосовує економічні мита, щоб добитися тих чи інших поступків. У випадку України, звісно, нам не пропонують стати частиною США, хіба сировинною базою, але нав’язують угоду, яка нам не вигідна. 

Та найбільше українців й європейців лякають не бізнесові стратегії Трампа, а його геополітичне бачення, яке безпосередньо випливає з цього та впливає на безпеку на всьому континенті. Від Другої світової Європа переклала значну частину відповідальності за свою безпеку на плечі США, а це розслабило європейців, які тепер змушені самі думати про неї. 

У світі Трампа диктаторські режими ні чим не гірші за демократичні, можливо, навіть кращі, бо з ними легше домовлятися й торгувати. Також він надає великої ваги своїм особистим дружнім стосункам та своєму баченню ситуації та історії в цілому. Тому у випадку з Росією, Трамп не називає Путіна військовим злочинцем, а завдяки переговорам намагається відновити його статус з міжнародного ізгоя до повноправного члена (навіть розмови про повернення у Велику сімку та спільні проєкти). Однак все це загравання (воно, ймовірно, продовжиться під час особистої зустрічі, що може статися до кінця лютого) відбувається за рахунок України, яка стала розмінною монетою за столом переговорів. Якщо Київ поставлять перед вимогою прийняти те, про що домовилися Трамп з Путіним, чи погодиться на це президент Зеленський? А якщо ні й умови будуть не прийнятні, чи готова буде Україна до того, що втратить підтримку основного союзника?

На брифінгу 19 лютого президент Володимир Зеленський прямо натякнув на такий можливий сценарій, до якого готується Київ та Європа, коли США ставлять ультиматум, чують відмову та у відповідь можуть припинити повністю свою допомогу. Тому у Парижі в понеділок був перший екстрений саміт європейських лідерів через це, готується і другий саміт, а найближчим часом такий може відбутися і у Великій Британії. 

"Це важливі зустрічі, де будуть проговорювати, що Європа готова і як Європа готова допомогти Україні у разі зменшення, наприклад, допомоги США або… ще чогось", - сказав Зеленський, який раніше заявив, що війну Україні не виграти без допомоги Сполучених штанів, адже мова не лише про фінанси та зброю, але про глобальне домінування й вплив американців та їхні передові технології. 

У той же день вийшло інтерв'ю Defence24 голови ГУР МОУ Кирила Буданова, де він сказав що "без США нам буде дуже важко". 

"Ми маємо зробити все можливе, щоб втримати їхню підтримку України. Як говориться у відомому прислівʼї, "один в полі не воїн". … Щодо Європи, то глобальну безпеку Європейського континенту неможливо собі уявити без України. І нашої героїчної армії, тепер – найбільшої у Європі", - сказав Буданов.

Хто найбільше допоміг Україні

^{дані Інституту світової економіки Кіля та Statista}

У цьому контексті, цікаво згадати й проаналізувати, так скільки ж грошей Україна отримала від США та Європи? Чи можуть європейці замінити цю, умовно кажучи, праву руку, якщо її відрубають американці? 

У нещодавньому дослідженні Ukraine Support Tracker Інституту світової економіки Кіля (дослідницький проєкт, який відстежує та аналізує міжнародну підтримку України) вказується, що за останні три роки війни країни-донори надали Києву "невеликий, але постійний потік підтримки на суму близько 80 мільярдів євро на рік". 

Виявляється, що Європа стала ключовим донором допомоги Україні з 2022 року, особливо у фінансовій та гуманітарній сферах. Однак поступово зросла частка витрат на закупівлю зброї: спочатку країни передавали озброєння зі своїх арсеналів, але з часом їхні запаси вичерпалися. Нині більшість військової допомоги становить нове озброєння західного виробництва, а роль багатосторонніх ініціатив із закупівлі зброї лише зростає. Ба більше, Дональд Трамп нібито готовий, щоб європейці платили за американську зброю, яку можуть продавати Україні. 

Тож за даними німецького інституту, за три роки війни західні країни виділили Україні близько 267 млрд євро, з яких 130 млрд (49%) спрямовано на військову допомогу, 118 млрд (44%) — на фінансову підтримку та 19 млрд (7%) — на гуманітарні потреби. Але попри значні суми, допомога виглядає скромною у співвідношенні до ВВП донорів: Німеччина, Велика Британія та США витратили менш як 0,2% свого ВВП на підтримку України, а Франція, Італія та Іспанія — лише 0,1%. Для порівняння, німецькі податкові субсидії на дизель обходяться бюджету втричі дорожче, ніж військова підтримка України! За часткою свого ВВП, топ-3 країн, які виділили нам найбільше грошей це: Естонія (2,2%), Данія (2,17) та Литва (1,8%). 

"Європа в цілому явно випередила США за обсягом допомоги Україні. Загалом Європа виділила 70 мільярдів євро фінансової та гуманітарної допомоги, а також 62 мільярди євро військової допомоги, тоді як США — 64 млрд військової та 50 млрд фінансової й гуманітарної допомоги ", - йдеться у звіті Інституту світової економіки Кіля. 

Американський статистичний портал Statista вказує конкретніші цифри з підтримки України. За їхніми даними, станом на 31 грудня 2024 року, США надали 119,2 млрд доларів, ЄС – $52,1 млрд, Німеччина – $18,1, Велика Британія – $15,4 млрд, Японія – $11 млрд, Канада – $8,7 млрд, Данія – $8,4, млрд, Нідерланди – $7,7 млрд, Швеція – $5,7 млрд, Франція – $5,1 млрд.

Аналітики відзначають, що роль США у підтримці України почала зменшуватися в другій половині 2023 року, коли Конгрес заблокував нові пакети допомоги на дев’ять місяців. Тому європейські країни поступово покращили координацію та запровадили спільні механізми закупівель. Найбільша ініціатива — Міжнародний фонд для України (IFU) під керівництвом Великої Британії, що акумулював 1,6 млрд євро. Також діють Чеська ініціатива щодо боєприпасів та Комплексний пакет допомоги НАТО.

"Війна стала змаганням у виробництві зброї", — каже керівник відділу відстеження підтримки України Кільського інституту Крістоф Требеш. Він наголошує, що для успішної підтримки України Європа має нарощувати оборонний сектор через загальноєвропейську співпрацю.

Стосовно допомоги США цікавий факт, що протягом 2024 року Україна отримала від Сполучених Штатів лише половину від обіцяної за рік допомоги, це з’ясували в Reuters. За словами Зеленського, це стало одним з головних факторів, чому минулого року Київ втратив так багато територій. 

Читайте також: Критичний момент війни: чому росіяни просуваються все швидше і чи може Україна їх зупинити. Пояснюємо

Скільки інвестує у війну Росія

Хоч Росія ще від СРСР успадкувала титул "бензоколонки Європи", та за ці десятки років заробітку на енергоносіях, так і не змогла наздогнати великі світові економіки, натомість інвестуючи велетенські кошти у військо та суспільну ідеологію.

Якщо порівняти номінальний ВВП РФ з іншими країнами (приблизно 2 трильйона доларів США), то вона буде десь між Іспанією та Італією, однак при цьому ВВП на душу населення у Росії нижчий, ніж у Польщі. Тому реальне багатство росіян є дуже відносним, бо зосереджене в руках наближених до Путіна чиновників та олігархів. Це і дозволяє їм бути більш ефективними, як в обході тисяч санкцій накладених Америкою та Європою, так і налаштуванні своєї економіки під військові потреби, бо ручне управління здатне швидше адаптуватися, хоч в довгостроковій перспективі, у більшості, програє. 

Інвестиції Росії у свою оборону астрономічно зросли з початком повномасштабного вторгнення. Наприклад, у 2024 році оборонний бюджет Росії зріс на 42%, досягнувши 13,1 трильйона рублів (приблизно 462 мільярди доларів США). Це перевищує сукупні оборонні бюджети всіх європейських країн, які становили 457 мільярдів доларів США у тому ж році, пише Financial Times.

У 2025 році очікується подальше збільшення російських оборонних витрат на 13,7%, що складе 15,6 трильйона рублів, або 7,5% від ВВП країни. Це майже 40% від загальних федеральних витрат Росії.

За оцінками Міністерства оборони США, з лютого 2022 року по грудень 2024 року Росія витратила понад 200 мільярдів доларів на оснащення, розгортання та утримання своїх військ в Україні. Джерела Reuters кажуть про $211 млрд. А це значно більше, ніж вся військова підтримка союзників, яка складає близько $120 млрд (ще сотня мільярдів – це гуманітарна та фінансова допомоги). 

Як відзначив радник Офісу президента Михайло Подоляк, РФ витрачає на війну на 30% більше, ніж усі союзники України разом, однак розрив у витратах "лише на вигляд значний".

"Насправді його можна подолати, виділивши лише 0,2 % європейського ВВП. Йдеться про 40 мільярдів доларів на рік. Під час фінансової кризи 2008 року Європа виділяла стільки на стабілізацію економіки – щомісяця.  Якщо сьогодні не інвестувати в перемогу України, завтра європейцям доведеться витрачати на порядки більше, щоб озброїтися та збільшити чисельність своїх армій. Очевидно, питання не в грошах, ці гроші є. Головне питання – коли інстинкт самозбереження в Європі не лише прокинеться в повному обсязі, а й трансформується в жорсткі логістичні рішення?" – риторично питає Подоляк.

Чи можуть європейці замінити американську допомогу та хто може бути ключовим союзником

Країни Європи володіють колосальними грошовими активами, адже чотири країни (Німеччина, Велика Британія, Франція та Італія) входять у топ-10 країн світу з найбільшими ВВП у світі. Якщо ж рахувати ЄС як одну країну, то його ВВП на рівні Китаю, і поступається лише США. Тому проблем з фінансами немає, натомість є проблема з розподілом коштів та виробництвом зброї.

Європа десятиліттями покладалася на головного заокеанського союзника та найбільшу військову силу не лише НАТО, але й всього світу. США набудували чимало своїх баз, розширили дію своїх ракет та запевнили, що їхні друзі у безпеці. Якщо до розвалу СРСР західні країни так чи інакше витрачали великі кошти на безпеку, відчуваючи пряму загрозу від радянського режиму, то вже у 90-х роках минулого століття почався занепад європейських армій, особливо сухопутних. Гроші були перерозподілені на економічні, соціальні та культурні потреби. Лише початок російської агресії у 2014 році змусив задуматися про це, та знадобилося повномасштабне вторгнення, щоб почалися хоч якість зміни. Однак, здається, що саме дії президента Трампа та все більші страхи перед тим, що Кремль за кілька років нападе на іншу країну Європи, остаточно "отвережують" європейських лідерів. 

Зараз країни Європи гуртуються довкола нової системи безпеки, центром якої наразі є саме Україна, бо стримує агресора. Тому для європейців допомога Києву – це також допомога самим собі.

Однак Європа не має таких військових виробничих потужностей, як США. Тому навіть, якби виділяла вдвічі більше грошей на військову допомогу Україні, не могла б їх реалізувати. Бо, як вже було сказано раніше, наявні запаси зі складів своїх армій майже вичерпані (крім США), тепер ЗСУ отримують нову зброю та техніку щойно з виробництва. В іншому разі відбуваєтеся обмін, коли наявна зброя знімається і передається Україні, а натомість отримується новіша чи інша взамін. Відповідно, потрібні ще роки, щоб ці нові військові заводи Європи, які лише почали відновлювати чи створювати, на повну запрацювали та дали результат. Тому замінити американську допомогу так складно, бо зброї просто фізично не вистачає для найбільшого військового конфлікту в Європі з часів Другої світової. 

А для України важливо, щоб у разі повної зупинки допомоги від США, європейці мали можливість купляти в американців зброю. У ЄС вже тривають розмови про те, щоб виділити найближчим часом додаткових 5 млрд доларів на закупівлю саме військової допомоги Києву: артилерійські боєприпаси, системи протиповітряної оборони, високоточні ракети великої дальності, безпілотники тощо. 

Також Велика Британія планує витратити цього року щонайменше 3 млрд фунтів стерлінгів військової допомоги (угода про "сторічне партнерство"), зокрема, для закупівлі систем протиповітряної оборони й ракет до ППО. Якщо ж буде досягнуто припинення вогню, то британці готові не лише вислати своїх військових в Україну, але й винищувачі Typhoon. Крім цього, британці взяли на себе ініціативу в координуванні крайнього засідання у форматі "Рамштайн" (з якого наразі, по факту, самоусунулися американці). Власне, що на "Рамштайні" було укладено багато нових угод з європейськими країнами. 

"Безпекова допомога Україні з Європи продовжуватиметься. Насамперед йдеться про постачання систем ППО, ракети до цих систем, артилерію, боєприпаси й бронетехніку. Все це обговорювалось і було в пріоритеті на засіданні "Рамштайну". Німеччина пообіцяла передати Україні 100 ракет для ЗРК Iris-T, Нідерланди передають Україні броньовані гусеничні машини для транспортування поранених, також Велика Британія оголосила про пакет військової допомоги на суму 150 млн фунтів стерлінгів. Варто також згадати й про те, що Велика Британія розсекретила новий ЗРК малої дальності Gravehawk, який буде переданий Україні", - написав про підсумки засідання директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець. 

Натомість Норвегія цього року планує витратити понад $2 млрд на допомогу Україні. Як повідомив міністр оборони України Рустем Умєров, ця сума є найбільшою в історії країни. Також Норвегія продовжує інвестувати в український оборонно-промисловий комплекс та спільні проєкти, зокрема у виробництво боєприпасів.

Німеччина також продовжує надавати Україні значну військову та гуманітарну допомогу. Нещодавно, 17 лютого, вони оголосили про черговий великий пакет військової підтримки з сотнями тисяч снарядів, ракет до ППО, дронів та іншої зброї. Загалом Німеччина надала чи зобов’язалася на майбутні роки військової допомоги на суму приблизно 28 мільярдів євро, кажуть в їхньому уряді, зокрема, на найближчі роки – €6 млрд. 

Італія продовжує теж надсилати військову допомогу, яка є важливою. Однак на відміну від інших країн, італійський уряд дуже рідко оголошує про передачу озброєння для України, а вся інформація щодо цього засекречена. Крім цього, можна згадати і про Данію, Нідерланди, Швецію та чимало інших країн Європи, які продовжують робити свій постійний внесок. 

Як відзначає директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець, загалом потенціал постачання озброєнь в Україну, наразі, є на пів року вперед. Він додає, що кількісно європейські сили зараз навіть менші, ніж українська армія в цілому. Адже у європейців приблизно 83 бригади, тоді як у нас - 110. Тому Європі ще треба чимало часу, щоб розвинути своє військо. 

"Зараз важливо, щоб європейці змогли інтегрувати свій колосальний фінансовий потенціал, створивши політичну єдність щодо певних рішень, а потім розширити цей потенціал на військову компоненту, як свою, так і українську. Це займе певний час. З боку Європи наразі основною допомогою є системна фінансова підтримка, оголошення пакетів допомоги, а також пришвидшення роботи європейських компаній з виготовлення нових зразків зброї", - резюмує експерт.