Трамп, Зеленський і рідкісноземельні ресурси: що насправді Київ пропонує Вашингтону. Пояснюємо

Еспресо пояснить, чому так багато розмов про рідкісноземельні ресурси (РЗМ) України, яка вигода американцям, та чи справді вони важливий елемент переговорів. 

Чому американці заговорили про рідкісноземельні ресурси України

^{Ілюстративне фото видобутку копалин, Вікіпедія}

Ще напередодні виборів у США, президент України Володимир Зеленський, ніби перестраховуючись, що матиме справу з бізнесменом-політиком Трампом, включив у свій "План перемоги" два важливі пункти – безпековий та стратегічний економічний потенціал. 

Як з’ясували у Financial Times, ці пункти Київ справді розробив безпосередньо для Дональда Трампа, який неодноразово скаржився на те, що американці не мають просто так фінансувати українців (один з його передвиборчих лозунгів), а також, що хоче скоротити американський військовий контингент у Європі (тиск на НАТО, щоб європейці почали платити за свою безпеку). Тому в Офісі президента зіграли на випередження, давши чітку відповідь, що готова дати Україна, щоб США продовжували допомагати у війні з росіянами – своїх солдатів та свої ресурси. 

"Україна пропонує стратегічним партнерам укласти спеціальну угоду щодо спільного захисту наявних у країні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання відповідного економічного потенціалу. Ідеться про природні ресурси та критично важливі метали ціною у трильйони доларів США. Це, зокрема, уран, титан, літій, графіт та інші стратегічно цінні ресурси, які є значною перевагою у глобальній конкуренції", - йдеться в описі цього плану на сайті Офісу президента. 

Безпосередньо Трампу цю ідею представив Зеленський, коли в кінці вересня літав до США. Тоді українська влада відзначала, що лідер республіканців зацікавився "Планом перемоги". А тепер, як можна дізнатися з останніх заяв президента США, наживка дійсно клюнула, використовуючи термінологію рибалок. 

Спершу в інтерв’ю виданню The New York Post Трамп скромно сказав про $500 млн – саме на стільки коштів він хотів укласти угоду з президентом України щодо видобутку РЗМ в Україні в обмін на гарантії безпеки. Однак вже за кілька днів ціна питання виросла у 1000 разів – до $500 млрд (ймовірно, через словесну помилку). В інтерв’ю Fox News очільник Білого дому відзначив, що Україна, "по суті", погодилася надати Вашингтону доступ до рідкісноземельних корисних копалин на цю суму.

"Вони мають надзвичайно цінну землю з точки зору рідкісних металів, нафти і газу, інших речей. Я хочу, щоб наші гроші були захищені, тому що ми витрачаємо сотні мільярдів доларів. І, знаєте, вони можуть укласти угоду, вони можуть не укласти угоду, вони можуть бути російськими одного дня, або не бути російськими одного дня, але ми будемо мати всі ці гроші там, і я кажу, що ми захочемо їх повернути. Я сказав їм, що хочу отримати рідкісноземельні метали на суму, еквівалентну приблизно 500 мільярдам доларів, і вони, по суті, погодилися на це", – сказав Трамп.

Європейці скептично сприйняли бажання Трампа. Зокрема, канцлер Німеччини Олаф Шольц звинуватив президента США в егоїзмі та заявив, що краще ці українські ресурси використати на відновлення країни після війни.

Натомість в українському суспільстві після заяв Дональда Трампа почало лунати чимало іронічних зауваг (у соцмережах), мовляв, раз американцям треба наші рідкісноземельні ресурси, добре, відправляйте своїх солдатів та визволяйте, бо значна їхня частина - під окупацією. 

Хоч Володимир Зеленський наразі не відповів конкретно про $500 млрд, але нещодавно в інтерв’ю агентству Reuters сказав, що готовий домовитися й укласти таку угоду з Трампом. Він заявив, що менш як 20% мінеральних ресурсів України, у тому числі близько половини родовищ рідкісноземельних елементів перебувають під російською окупацією. За його словами, Україна має найбільші в Європі запаси титану, необхідного для авіаційної та космічної промисловості, і урану, який використовується для ядерної енергетики та зброї.

"Американці допомогли найбільше, і тому американці повинні заробляти найбільше. І вони повинні мати цей пріоритет, і він буде", - відзначив президент України.

Що таке рідкісноземельні ресурси, чим вони цінні та чому у США їх шукають

^{Рідкісноземельні ресурси, фото: Вікіпедія}

Рідкісноземельні ресурси (РЗМ) – група з 17 хімічних елементів, це особливі метали, які розташовані в земній корі. Вони не такі рідкісні, як може здаватися з назви, але їх важко знайти у чистому вигляді, бо вони зазвичай змішані з іншими речовинами. 

Термін "рідкісноземельні елементи" виник в ХІХ столітті через початкове неправильне уявлення про їхню поширеність та особливості відкриття. Фактично ж вони є досить розповсюдженими, але важкодоступними для видобутку металами, що і робить їх цінними. Адже, щоб дістати кілька кілограмів цих металів потрібно переробити тонни породи, а це великі затрати. 

До середини ХХ століття, основними постачальниками рідкісноземельних елементів були Індія та Бразилія. У 1950-х лідерство перейшло до Південної Африки, а з 1960-х до 1980-х США стали головним виробником завдяки виявленим запасам в Каліфорнії. Та на сьогодні Китай домінує у світовому виробництві. За даними Центру економічної стратегії, світове виробництво рідкісноземельних ресурсів становить 354 тис. тонн, з яких на Китай припадає 68%, хоча китайці володіють лише третиною розвіданих запасів цих ресурсів. На другому місці США – 12%, замикає трійку Австралія з 5%. Також значні запаси зосереджені в Канаді, Росії, В’єтнамі, Бразилії, Індії та інших країнах. 

З кожним роком використання рідкісноземельних ресурсів зростає, оскільки вони є незамінними елементами для сучасних технологій через їхні унікальні фізичні та хімічні властивості. Враховуючи, що світ щодня стає все більш технологічним, РЗМ набувають стратегічного значення. Адже вони забезпечують роботу наших смартфонів та різних гаджетів, покращують продуктивність різних смарттехнологій, використовуються для виготовлення акумуляторів, незамінні для сучасних електромобілів, також потрібні для високотехнологічних оборонних розробок, медицини, космічних польотів та багато чого іншого. 

Як відомо, США ведуть глобальну конкуренцію з Китаєм у технологічній, оборонній та промисловій сферах. Оскільки Китай контролює понад половину світового видобутку рідкісноземельних металів і майже 90% їх переробки, США шукають альтернативні джерела постачання. 

Ні для кого не секрет, що Китай вже давно використовує своє домінування на ринку РЗМ як економічний і політичний інструмент впливу. Наприклад, у 2010 році він уже обмежував експорт рідкісноземельних металів, що спричинило світову кризу в цій сфері. Тому США, прагнучи зменшити залежність, розширюють власний видобуток, але цього недостатньо. Відповідно, ідея з використання запасів України, може допомогти зменшити залежність американців від китайського ринку РЗМ та інших цінних металів. 

Чи справді в України є рідкісноземельні ресурси, які альтернативи

^{Центрі економічної стратегії} 

Тож, яка зараз роль України у виробництві РЗМ? Виявляється, що досить незначна. Оскільки мова йде про гіпотетичні значні поклади цих ресурсів та їхній можливий видобуток. 

Так, за оцінками Forbes, станом на 2023 рік вартість усіх корисних копалин України становила майже $15 трильйонів, при цьому понад 70% загальної суми припадають лише на три області – Донецьку, Дніпропетровську та Луганську. Хоча за підрахунками канадської фірми з оцінки геополітичних ризиків SecDev за 2022 рік, Україна має значно більше копалин – на $26 трильйонів. У Green European Journal у 2023 році писали, що Україна має "найбільший запас рідкісноземельних елементів у Європі, яких можна видобути", а також одні з найбільших запасів літію – від 3 до 11,5 трильйонів доларів. 

За інформацією аналітиків CDI (Консорціуму оборонної інформації), яка підготовлена, зокрема, командою Defence Express і є у розпорядженні Еспресо, Україна входить до п’ятірки країн світу за розвіданими запасами графіту, які сягають понад 1,2 млн тонн, що становить близько 7% світових запасів. Літієві поклади оцінюються в 500 тис. тонн, що потенційно робить Україну одним із найбільших постачальників цього ресурсу в Європі. Значні поклади берилію містяться в Житомирській області на Пержанському родовищі, запаси якого оцінюються у 2,34 млн тонн руди. Україна також має 20% світових запасів титану, зокрема в Житомирській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Запаси урану становлять кілька сотень тонн і зосереджені в Кіровоградській області. 

Однак в Україні на сьогодні немає повного технологічного циклу видобутку, переробки та виробництва кінцевої продукції з рідкісноземельних металів.  

"Найбільша проблема – відсутність сучасних промислових потужностей із збагачення та переробки рідкісноземельної сировини. В Україні немає діючих заводів, що можуть здійснювати повний цикл очищення та виділення окремих елементів", - відзначають аналітики CDI.

Варто наголосити, що всі згадані цифри приблизні і ніхто у вільному доступі не має інформації про те, скільки точно покладів в Україні цінних ресурсів, зокрема, рідкісноземельних, бо це секретна інформація. Наприклад, дані про запаси літію в країні вперше засекретили ще у 2005 році.

У Центрі економічної стратегії відзначають, що насправді Україна має дуже обмежені поклади окремих рідкісноземельних елементів, до того ж відсутній доступ до них, бо частина розташована на тимчасово окупованих територіях. 

"Реальний інтерес для закордонних інвесторів становлять інші стратегічні копалини, запаси яких має Україна. Передусім йдеться про титан (використовують у машинобудуванні та виробництві фарб і пластмас), літій (акумуляторні батареї, скло, кераміка) та нікель", - кажуть у Центрі економічної стратегії.

Старший економіст Центру економічної стратегії Володимир Ланда в ефірі Еспресо підтвердив, що "в Україні фактично немає РЗМ", однак експерт припустив, що Трамп мав на увазі не тільки рідкісноземельні метали, а загалом рідкісні метали. А це вже згаданий титан, літій та нікель. Ланда додав, що деякі з цих українських родовищ перебувають на лінії бойового зіткнення, і не всюди проведені геологорозвідувальні роботи щодо їхньої реальної кількості. 

"Якщо біля російського кордону будуть українські активи, які є спільною власністю української держави та інвесторів зі США та Європи, то це змусить ці країни долучатися до захисту цих активів", - наголосив Ланда.

Те саме сказав в ефірі Еспресо колишній керівник Обʼєднаної гірничо-хімічної компанії Єгор Перелигін, що Трамп, говорячи про РЗМ України, насправді мав більше на увазі рідкісні метали.

"Єдине родовище, яке могло б змагатися зі США або Китаєм, розташоване на території тимчасово окупованого Приазовʼя, і, як ми розуміємо, перспектива розробки цього родовища майже неможлива. На мою думку, мова йде про такі метали як титан, марганець та мінерали графіт, берилій, галій, гафній, циркон тощо", - додав він.

Чому тема РЗМ є розмінною монетою у значно ширших переговорах про закінчення війни 

Дональд Трамп і Володимир Зеленський, ілюстративне фото: Getty Images

Хоч Україна зацікавила США своїми рідкісноземельними ресурсами, однак точні обсяги цих покладів залишаються невизначеними. 

До того ж,  як відзначила виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак в ефірі Еспресо, нам необхідно провести дорозвідку РЗМ, щоб точно визначити, що можна запропонувати партнерам.  

"Якщо говорити, наскільки це перспективно, або як це можна порахувати, я б не вдавалася в цифри, тому що кожне родовище, кожні прогнозовані ресурси – це індивідуальний підхід та індивідуальний калькулятор, і відповідно цифри, які наразі звучать – це 12, 15, 20 трильйонів доларів, є дуже популістичними та нереалістичними, а можливо, і більше, хто знає. Тому що нам треба зробити дорозвідку, і тоді ми будемо точно знати, що можемо запропонувати партнерам, наскільки це високоякісно та наскільки це можливо", - сказала Оринчак.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев теж написав про це, Україна має "провести масштабну ревізію родовищ корисних копалин і повернути незаконно привласнені ресурси державі".

"Для того, аби надати дозвіл на надрокористування, його треба мати. Але не секрет, що за 30 років всі дозволи на комерційно цікаві родовища вже роздані "поважним" людям. Настільки "поважним", щоб отримали їх практично безоплатно. Тобто пропонувати партнерам нема чого або майже нема чого", - наголосив Гетманцев. 

Отже, виходить цікавий нюанс, Україна, певною мірою, пропонує США "кота в мішку", бо, з одного боку, не володіє великою вірогідною кількістю рідкісноземельних ресурсів, які зацікавили Трампа, а з іншого – немає достатньої кількості вільних дозволів на розробку інших цінних ресурсів, до того ж частина з них перебуває під окупацією. Тобто, не зробивши ще всю "домашню роботу" з оцінювання того, що реально можна запропонувати американцям, президент України вже готовий укласти угоду. 

Але це зрозуміло, оскільки без американської допомоги та зусиль, досягти "справедливого миру", про який часто говорить Володимир Зеленський, буде дуже складно, ймовірно, навіть неможливо. Тому Київ намагається усіма правдами й неправдами зацікавити Вашингтон, який зараз грає роль покупця, що прицінюється до українського ресурсного товару. Тому найближчим часом Україну відвідає міністр фінансів США, щоб детальніше обговорити питання про РЗМ, кажуть у Bloomberg. 

З іншого боку, як відзначив журналіст та політичний оглядач Віталій Портников, розробка рідкісноземельних металів та інших рідкісних металів у надрах України — це "справа досить далекого майбутнього".

"І пов'язана вона не тільки з закінченням російсько-української війни та хоча б якимись гарантіями безпеки для потенційних інвесторів, але й із технологіями, які мають допомогти доступу до цих родовищ", - написав Портников.

Тобто угода, яку просуває Дональд Трамп та яку згідний підписати Володимир Зеленський, не означає, що вже завтра ці ресурси будуть добувати і їх відправлять у США. Вони є розмінною монетою у значно ширших та складніших переговорах щодо завершення російсько-української війни та повоєнного стану справ. 

Читайте також: USAID під загрозою: чому Трамп і Маск хочуть закрити програму допомоги та що це означає для України. Пояснюємо