Путін збиткується над Трампом

Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков підкреслив, що без виконання умов президента Путіна щодо виведення українських військ із тієї частини території Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, які перебувають під контролем легітимного українського уряду, і остаточної відмови України від її приєднання до НАТО не може бути ніякого політичного вирішення російсько-української кризи. Сергій Рябков наголосив, що чим швидше в Сполучених Штатах це усвідомлять, тим більше можливостей досягти успіху в перемовинах, які можуть розпочатися щодо закінчення російсько-української війни.

Таким чином, заступник очільника російського зовнішньополітичного відомства, який якраз, до речі, відповідає за взаємини зі США, дав зрозуміти, що будь-які підходи РФ до самого процесу перемовин про закінчення російсько-української війни будуть і надалі базуватися на виступі президента Путіна на колегії міністерства закордонних справ РФ. Цей виступ продемонстрував, що російський очільник не відмовився від тих умов, які він висував до України ще напередодні великого вторгнення у 2022 році. Тільки тепер до виведення українських військ із території Донецької і Луганської областей додалися ще два регіони України – Запорізька і Херсонська області.

Читайте також: Ніяких конкретних домовленостей між Трампом і Путіним не існує: таємні розмови очільників США та РФ

І навряд чи це можна назвати сенсацією, коли й сам Путін, і всі інші російські чиновники весь час говорять про необхідність того, щоби враховувалися реалії на землі. Однак потім, коли починаєш з’ясовувати, що ж це за "реалії на землі", виявляється, що мова не стільки про реалії на землі, скільки про реалії російської конституції, де Донецька, Луганська, Херсонська, Запорізька області України та Автономна Республіка Крим і Севастополь зафіксовані як суб’єкти РФ.

Варто нагадати, що в жодному з тих планів, які пропонувалися президенту Дональду Трампу щодо закінчення російсько-української війни, не було й думки про відведення українських військ з якихось територій, де вони перебувають. А головним моментом цих пропозицій було насамперед припинення вогню між Росією та Україною на лінії зіткнення військ – якраз те, що не влаштовує РФ та її президента.

Можна, звичайно, вважати, що таким чином Путін підіймає ставки в очікуванні реальних перемовин із Трампом. А може бути так, що ніяких ставок Путін не підіймає, просто вважає, що Трамп, якщо захоче здаватися миротворцем, просто виконає всі ці умови, які висуває Кремль, бо альтернативою цього є продовження воєнних дій на російсько-українському фронті.

Ми часто говоримо про те, існує чи не існує якийсь план американського президента щодо припинення російсько-української війни, чи буде він презентований на Мюнхенській конференції представником Трампа з урегулювання конфлікту Кітом Келлогом, чи не буде. Але з іншого боку, яке це має значення? Адже план, з яким не погоджуються всі сторони конфлікту, не є планом, а є, швидше, платформою, яка віддзеркалює бачення однієї зі сторін того, як має розвиватися перемовний процес.

Читайте також: Для миру слід переконати Путіна у неможливості воєнної перемоги

Ми багато часу витратили на коментарі до планів українського президента Володимира Зеленського, і ці українські плани завжди були планами справедливого миру. Але навіть коли ці плани підтримувалися переважною частиною держав, які є в сучасному світі, завжди виникало досить логічне питання: а яким чином ці плани можуть бути реалізовані, якщо російська сторона не сприймає їх як якісь серйозні пропозиції та продовжує воєнні дії з метою подальшої окупації української території та руйнування української інфраструктури? Чи не краще тоді назвати плани, які пропонував український президент протягом усіх цих трьох років війни, швидше, українським баченням, українськими платформами справедливого миру?

Те ж саме стосується і планів американського президента – у Дональда Трампа не може бути не узгодженого з Путіним плану, тому що він просто не буде здатний цей план виконати. Може бути платформа Трампа щодо закінчення російсько-української війни та спроби узгодити цю платформу з баченням президента РФ. 

Але тут найцікавішим, звичайно, є те, що робитиме президент США, якщо побачить, що президент РФ не збирається з ним нічого узгоджувати, а натомість очікує від нього того, що американський президент погодиться з російськими пропозиціями, так би мовити, з російською платформою закінчення війни, яка передбачає виведення українських військ із тих територій, які Росія оголосила російськими, і демілітаризацію України, і її нейтральний статус без будь-яких чітких гарантій безпеки. 

І ми розуміємо, що РФ у цій ситуації ніколи не погодиться на присутність якихось миротворчих військ між російською та українською арміями. Якщо вона взагалі вважає, що на території України, яка погодиться на мир, має бути якась армія.

Читайте також: "Мир через телефон", або Чи зміг Путін задовольнити Трампа?

І це величезне запитання не до президента Росії – позиції президента Росії відомі, за ці три роки вони не змінювалися, а ставали все більш жорсткими з кожним новим роком продовження воєнних дій. Питання до президента Сполучених Штатів: як він збирається впливати на президента РФ, якщо той не буде звертати уваги на його власні пропозиції, якщо вони взагалі є та будуть. Чи готовий Трамп до серйозного посилення американських санкцій проти Росії? До боротьби з російським "тіньовим" флотом? До вторинних санкцій проти Китайської Народної Республіки та Індії, щоб примусити їх не купувати російську нафту? Або до таких пропозицій Китаю та Індії з боку самих США, що зроблять американську нафту дешевшою за російську?

Наскільки довго треба проводити таку політику з метою примусити російський режим припинити бойові дії, та чи готовий Трамп до того, що така політика буде центром його дій упродовж усієї каденції на посаді президента США чи принаймні більшої її частини? Відповіді на ці питання ми не знаємо. Дональд Трамп поки що не переконався в тому, що Путін не збирається погоджуватися з жодними умовами припинення російсько-української війни, окрім таких, які дадуть йому можливість упродовж наступних років розв’язати питання щодо ліквідації української державності – не одним кроком, так кількома.

Тут у мене є досить серйозні сумніви в реалістичності підходів Вашингтона до цієї задачі. Хоча, можливо, кожна нова заява представників Кремля з приводу того, як має закінчитися російсько-українська війна, наближає нову американську адміністрацію до цієї реалістичності.

Джерело

Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.