"Мир через телефон", або Чи зміг Путін задовольнити Трампа?

Хоча,  будьмо чесними — це далеко не перша їхня розмова після виборів. Путін, знаючи, який Трамп нарцис, точно привітав його з перемогою ще в листопаді. Адже якщо є щось, у чому кремлівський диктатор справді розбирається, то це підлизування до сильніших за себе.

Що Путін хоче тягнути час — навіть не питання. Він грає свою типову гру: затягнути будь-яке рішення, зімітувати “мирні ініціативи”, підкупити кого треба і, бажано, дотягнути до нового розкладу сил. 

Але в нього є одна проблема — Трамп. У цього хлопця просто немає терпіння на довгі партії. Йому потрібен швидкий і грандіозний результат. А ще він, схоже, свято вірить у свою здатність домовлятися.

Він бачить, що Україна демонструє готовність до переговорів і рано чи пізно усвідомить, що проблема в росіянах. Ключове питання — скільки часу це займе.

Читайте також: Про перемовини, заморозку і "Росія повернеться"

І тут з’являється ще один цікавий момент. Угода на $500 мільйонів щодо доступу до рідкісноземельних мінералів України в обмін на гарантії безпеки. Так, саме мільйонів, він так сказав, але міг і обмовитись. Хоча, це насправді не так важливо. 

Головне тут інше: Трамп уперше сказав, що США можуть бути гарантом безпеки України після завершення війни. І це не просто важливо — це те, чого Київ домагався від самого початку домінування переговорного треку. Вашингтон довго уникав чітких зобов’язань, бо це означає можливість прямої конфронтації з Москвою.

Але якщо Зеленському таки вдалося продати цю ідею Трампу, то, можливо, він і справді "найкращий продавець в історії", як Дональд про нього говорив. Якщо цей сигнал перетвориться на реальну стратегію, то в Путіна проблеми значно більші, ніж він думає.

Джерело

Про автора. Максим Несвітайлов, експерт-міжнародник

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.