Чи програємо ми війну?

1. За 2024 рік РФ захопила близько 2800 км. Взяли Авдіївку, Новогродівку, Селидове, Вугледар, і ще ряд менших населених пунктів. Фактично, це просування цілий рік для нас було просто катастрофою. Просування деморалізовувало всіх і все. Однак, якщо спокійно подивитись на ситуацію, то я нагадаю, що у 22 році вони дійшли до Києва, взяли пів Харківської області, і Херсон. На диво, ще до звільнення цих територій у нас не було жодних думок про те, що ми програли цю війну. Ми були піднесені та сповнені сил. Зараз же, коли росіяни за рік, ціною в 430 тисяч солдатів захопили територію десь як три Києва — ми переживаємо трагедію, поразку.

2. На початок 2025 року ми зберігаємо свою державу, і збройні сили чисельністю близько 1 млн особового складу. Останні пакети Байдена в принципі нормально так забезпечили нас озброєнням. І це не порівняти з 2024, коли реально не було чим стріляти аж до літа. 

Читайте також: Якщо не НАТО, то які варіанти гарантій безпеки можуть бути?

Так, у нас багато СЗЧ, але це не більше 10%. Так, ми зазнаємо втрат і відступаємо, але це навіть не 1 до 3, це 1 до 5 і більше. Так, ворог може захопити ще низку населених пунктів, просунутись на тактичний рівень. Але ні я, ні будь-хто з адекватних аналітиків не уявляє, що ворог раптом може добігти до Дніпра, Харкова, чи Запоріжжя. Особливо, коли він добряче відгрібає на Курщині.

3. Перспективи на цей рік виглядають навіть більш райдужно, чим я очікував. Санкції проти тіньового флоту, які ще й будуть виконані Китаєм і Індією, це прямо мега новини. Особливо, на тлі вже зростаючої інфляції у РФ. Ніяких поки “зрадо**бських” кроків від Трампа не сталось, як я і прогнозував. Ми забезпечені фінансово коштом доходів від російських заморожених коштів.

З цих позицій зрозуміло, що ми війну не програємо. 

Але є інший бік медалі, і тут відповідь очевидна — ми її програємо у своїх головах!

Попри те, що аналіз вище є досить об’єктивним, сприйняття нами того, що відбувається — як абсолютна катастрофа. І хоча хлопці щодня рубаються, утилізують сотні русні і одиниць техніки — враження, що ми вже все програли. І це враження виключно інформаційне!!! Ми тотально продовжуємо програвати власне інформаційне поле.

Читайте також: Вбивство ТЦКашника у Пирятині: Путін потирає руки

Ситуація стала ще гіршою. Криза еліти, яку я очікував на весну, розгорнулась вже. Публічний бардак і ганьба влаштовані навколо АОЗ, "аналтабу" в Раді, ще й відкрита війна проти ТЦК. І це все на тлі нескінченних розмов про те, який у нас "п**ц"” на фронті.

Це має дуже цікаві ефекти на ситуацію. Окрім того, що це тотально деморалізує наше суспільство, це додатково мотивує орків продовжувати тиснути з останніх сил. Весь наш треш вони перетворюють на новини й створюють ефект близької перемоги. Це мотивує їх йти воювати та консолідуватись з останніх сил. Хоча ситуація в них дійсно складна і погіршується — ви це не прочитаєте в наших новинах, натомість в них прочитаєте про все, що пише Безугла.

За останній місяць російські штурми таки пішли на спад. Але відчуття того, що ми програємо війну у нас геть зовсім не спали. І треба констатувати, якщо найближчим часом не будуть вжиті серйозні кроки для інформаційної стабілізації — це буде загрожувати нам реальною поразкою. Бо тут все, як у спорті: спочатку боєць програє бій у своїй голові, а тоді вже на рингу.

Джерело

Про автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист