Путін опинився під безпрецедентним тиском усередині Росії через паливну кризу й зростання втрат на фронті, — The Hill

Про це пише The Hill.

Російський економіст в еміграції Володимир Мілов, який був заступником міністра енергетики у 2002 році, назвав ситуацію кризою і зазначив, що зараз спостерігається різке прискорення публічних визнань проблем у країні. Один із найвпливовіших представників російської еліти, глава Ощадбанку Герман Греф, цього тижня публічно заявив у російському держефірі, що всіх хвилює лише швидке завершення бойових дій.

Українські атаки безпілотниками по об'єктах середньої та далекої дальності в Криму та вглиб Росії завдають Кремлю водночас стратегічних і психологічних втрат. Керівниця напрямку Росії й заступниця директора проєкту з когнітивної війни при ISW Катерина Степаненко зазначила, що ці удари фактично забирають у Путіна час, який він розраховував мати про запас для ухвалення складних рішень.

За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), темпи втрат російської армії за перші півроку 2026-го зросли у вісім разів; загалом за час війни загинуло близько 450 тис. російських військових, а загальна кількість втрат сягнула 1,4 млн. Росія втрачає більше бійців на місяць, ніж встигає рекрутувати. Головне питання зараз — чи оголосить Путін загальну мобілізацію, щоб укомплектувати ППО та компенсувати брак особового складу. За словами Степаненко, поки немає сигналів, що диктатор готовий до таких важких рішень.

Мілов охарактеризував становище Росії як "нечестиву трійцю": ВВП почав скорочуватися ще в першому кварталі 2026 року, дефіцит бюджету зростає, а інфляція прискорюється через фінансування дефіциту грошовою емісією. Водночас він визнав, що передбачити політичні зміни в Росії складно, оскільки Путін знищив і криміналізував будь-які форми опозиції — тому ймовірнішим сценарієм є раптовий злам системи, подібний до революції 1917 року чи розпаду СРСР 1991-го.

Паливна криза в РФ

Дефіцит пального в Росії розгортається з кінця травня — тоді обмеження на продаж бензину охопили Москву, Петербург та окуповані території: мережі АЗС ввели ліміти на відпуск пального в одні руки, а в окупованому Криму пальне почали продавати лише за талонами.

17 червня стало відомо, що Росія планує імпортувати бензин морем з країн Азії, не уточнюючи, з яких саме, — тоді йшлося лише про можливий розгляд Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї.

Криза відчутно загострилася до кінця червня: дефіцит пального охопив усі 11 часових поясів Росії, на заправках виникли черги, а ціни на бензин зросли до рекордного рівня. Того ж тижня стало відомо, що Росія засекретила статистику цін на бензин і дизель — уряд виключив ці дані з відкритого доступу.

1 липня стало відомо, що Росія розпочала морські поставки бензину з Індії, намагаючись подолати паливну кризу, спричинену українськими ударами по нафтовій інфраструктурі. З Індії вже відправлено щонайменше 60 тис. тонн пального двома танкерами.