Розгортання сил гарантування: чи посилить сьогодні іноземний контингент безпеку України. Колонка Сергія Згурця

Розміщення іноземного контингенту в Україні

На зустрічі обговорюються напрями посилення ЗСУ, як основи будь-якого формату гарантій безпеки для України, а також можливість розгортання в Україні контингентів окремих європейських держав, так званих сил гарантування.

Усі ці плани реалізуються після досягнення перемир’я з ворогами, що є досить складним завданням на даний момент. Ситуація на полі бою продовжує відігравати вирішальну роль у досягненні політичних цілей як з боку України, так і з боку противника. Українське військово-політичне керівництво на даний час вважає, що існують ознаки підготовки російського угрупування до активізації бойових дій на території України на кількох напрямках. Крім того, з початку весни спостерігається зростання інтенсивності бойових дій уздовж усієї лінії зіткнення. Щоденний показник атак противника часто перевищує позначку у 200 бойових зіткнень, при цьому на кожній ділянці фронту існують власні особливості. Спільною рисою є значна концентрація ворожих сил.

Ситуація на фронті: Новопавлівський напрямок

Костянтин Поліщук з позивним "Доцент", командир взводу РУБпАК 71-ї окремої єгерської бригади, яка забезпечує оборону на лінії Новосілка, Привільне, Бурлацьке, розповів про поточну ситуацію у зоні відповідальності. Там протягом тривалого часу ворог здійснював активні бойові дії. Згодом інтенсивність атак зменшилася, проте відкрита місцевість створює умови для різних способів наступальних дій противника. Перш за все, це штурми піхоти, які час від часу підсилюються бронетехнікою та автомобільною технікою.

Знищення автомобільної техніки противника минулого місяця досягло рекордних показників — понад 3,500 одиниць різних баггі та автівок, які використовуються ворогом для транспортування піхоти до місць висадки. Українські військові заздалегідь виявляють такі спроби та, завдяки використанню дронів, знищують щонайменше 70% або навіть більше цілей, які ворог намагається наблизити до нашої лінії оборони.

"Доцент" каже, що протягом останніх трьох тижнів тактика противника здебільшого полягає у використанні невеликих піхотних штурмових груп у складі двох-трьох або п’яти осіб. Вони накопичуються поблизу лінії зіткнення, пересуваються посадками, де ЗСУ їх знищують. Наразі основний акцент робиться саме на малих піхотних групах. Бронетехніка використовується винятково для транспортування. Тобто, для підвозу використовуються танки, вантажівки, легкі автомобілі, а часом навіть велосипеди. У подальшому бійці йдуть пішки, поки їх не виявлять ЗСУ. 

"Загалом ми успішно стримуємо ці атаки за допомогою дронів, дистанційного мінування, артилерії та мінометів. Дрони розвідки дозволяють виявляти ворога в укриттях, посадках або зруйнованих будинках, після чого ми ефективно їх ліквідуємо", - каже військовий.

Ворог, можливо, і чекає на підкріплення з Курського напрямку, але це навряд чи суттєво змінить ситуацію, додав він. Адже росіяни не здатні організувати прорив, будь-яке скупчення сил виявляється, після чого наноситься вогневе ураження. 

Противник втрачає навіть ту техніку, яка залишилася, використовуючи старі зразки та переробляючи їх для потреб бойових дій. Для перевезень застосовуються автомобільний транспорт, вантажівки, і будь-що інше, здатне доїхати до місця. Тому це лише розтягує термін їх знищення на довший період, але суттєвого посилення чи покращення ситуації для них не буде.

Дрони на фронті

Щодо модернізації дронів, ймовірно, пора стандартизувати вимоги до техніки, враховуючи величезну кількість виробників. Однак питання є дискусійним, вважає "Доцент".

"З одного боку, надмірна кількість виробників ускладнює процес адаптації техніки. З іншого боку, сам процес закупівлі, виробництва та доставки державних дронів до підрозділів займає багато часу. За цей період частоти можуть змінюватися, що ускладнює використання. Отже, доцільно доукомплектовувати дрони додатковими модулями для налаштування частот та відеозв’язку. Це дозволить підрозділам змінювати конфігурацію залежно від умов бойових дій. Однак навіть ті дрони, що надходять зараз, мають величезний потенціал для роботи", - зазначив він.

За його словами, існують виробники, які завоювали особливу довіру завдяки оперативному реагуванню на наші побажання та постачанню якісних зразків. За два роки співпраці з ними військові пройшли складний шлях. Вони вдосконалювали свої продукти, а ЗСУ, наскільки це можливо, надавали їм допомогу. У результаті вони створили високоякісні дрони, а військові зберегли ефективну комунікацію. 

Останнім часом бригади мають можливість закуповувати дрони безпосередньо у цих виробників. Це значно прискорює логістичні процеси, забезпечуючи ефективну роботу. У випадку, коли дрони надходять зі складу, часто неможливо визначити, коли саме вони були виготовлені та скільки часу провели на зберіганні. Це вимагає додаткових ресурсів та часу для підготовки дронів до використання, каже Поліщук.

"Для кожної бригади важливо мати достатньо коштів і можливостей для самостійного придбання необхідного обладнання. Кожна бригада має власні специфічні потреби і різні вимоги до дронів. Відповідно, можливість самостійно обирати засоби ураження є критично важливою для ефективної діяльності.
Щодо потреби в FPV-дронах для бригади, неможливо визначити конкретну цифру, адже потреби залежать від кількості підрозділів, типу формування, кількості екіпажів, ширини смуги бойових дій тощо. Наприклад, у середньоактивній зоні один екіпаж може використовувати приблизно 15–20 дронів на місяць. При проведенні штурмових дій ця кількість може зрости до 30 дронів, але більше — це вже проблематично", - зауважив він.

Щодо дронів, які використовує противник, є певний баланс між дронами на оптоволокні та іншими типами. Один із варіантів захисту від таких дронів — використання рибальських сіток або інших загороджувальних конструкцій. 

"Слід розглядати будь-які можливі засоби, які перешкоджатимуть дрону досягти цілі. Маршрути логістики можна захищати перешкодами, які можуть затримувати дрони. Також розробляються засоби захисту для транспортних засобів, такі як турелі, проте їх впровадження потребує додаткового часу", - розповів військовий.

Запорізький напрямок

Приблизно три тижні тому, з 13 березня, ворог активізував наступальні бойові дії з метою прориву до дороги Кам'янське-Оріхів. Противнику вдалося захопити населений пункт П’ятихатки. Під час проведення штурмових дій, для захоплення П’ятихаток і подальших атак на Степове, ворог переважно використовував можливості своїх повітряно-десантних військ.

Після цього противник здійснює постійні спроби закріпитися на околицях інших населених пунктів: Степове, Малі Щербаки, Щербаки, та наблизитися до дороги. Однак усі успіхи противника обмежилися досягненнями тритижневої давнини. Зараз просування ворога практично зупинилося, а динаміка бойових дій знизилася.

Подібно до інших напрямків, тут також спостерігається або перегрупування російських військ, або очікування підкріплень з Курщини. За деякими оцінками, можливе перекидання залишків десантних підрозділів, які воюють на Запорізькому напрямку, до фронтових позицій із метою посилення російських сил. Це припущення ще потребує підтвердження, але відомо, що противника на цій ділянці ефективно стримує 128-ма окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада. Ця бригада тривалий час утримує оборону, відбиваючи штурми противника та проводячи контратакуючі дії.

Ярослав Галас, пресофіцер 128 ОГШБр зауважив, що загострення і ескалація розпочалися близько півтора місяця тому. Відтоді ситуація особливо не змінюється. Іноді трапляються періоди відносного затишшя, але вони переважно зумовлені погодними умовами. 

"Останнім часом тут ішли дощі, утворилася багнюка. Лише сьогодні була ясна і суха погода. Коли ж була негода, спостерігалася інтенсифікація штурмових дій із боку російських військ, оскільки вони розуміють, що наші безпілотні системи в таких умовах не можуть працювати максимально ефективно. У цей період більше значення набуває ствольна артилерія, реактивна артилерія і міномети, особливо на невеликих відстанях. Протягом останнього тижня ситуація залишається стабільною — штурми наших позицій відбуваються щодня, іноді й по кілька разів на день", - розповів військовий.

За його словами, всі населені пункти в секторі відповідальності бригади перебувають або під піхотним, або під вогневим контролем ЗСУ. Противник щодня намагається прорватися і закріпитися, проте ці спроби залишаються невдалими. 

Наприклад, на початку цього тижня відбувся штурм із залученням близько взводу, що складається з 30 піхотинців, а також броньованої техніки: БТР, бойових машин піхоти та бойових машин десанту. Цю колону ЗСУ спочатку накрили артилерією, а потім ударні дрони знищили три БМП. Штурм провалився, і противник змушений був відступити, повідомив Галас.

Найчастіше, крім великих піхотних груп, штурми проводяться малими піхотними групами до чотирьох осіб. Вони пересуваються на техніці, такій як квадроцикли, мотоцикли, баггі. Противник використовує їх як розхідний матеріал. Їхня мета — швидко досягти заданої точки, після чого техніку кидають. Вони усвідомлюють, що така техніка буде знищена українськими дронами в короткі строки.

"Коли формуються пішохідні групи, зазвичай до чотирьох осіб, дуже часто у їх складі використовують так званого "верблюда" або "віслюка". Це одна особа, яка йде позаду і несе на собі боєкомплект: заряджені магазини, гранати та інше обладнання. Решта троє піхотинців є штурмовиками, які просуваються вперед із завданням закріпитися на позиції. Зазвичай "верблюд" навіть не має власного автомата, щоб збільшити кількість переносимого боєкомплекту", - зазначив військовий.

Щоденні штурми, як механізовані (наприклад, із використанням квадроциклів), так і пішохідні, хоча й відбуваються по кілька разів на день, не призводять до успішного закріплення противника в населених пунктах.

Колючий дріт або інші загороджувальні засоби для ускладнення просування противника, на додачу до мінування, використовують щоночі, зокрема дистанційно, за допомогою спеціальних дронів-бомбардувальників. Мінується ворожа логістика, підходи до наших піхотних позицій. Також ускладнюється прохід за допомогою стислих мотків колючого дроту, який розмотується в повітрі та прикриває наші позиції на кілька десятків метрів. Це значно допомагає нашій піхоті.

Щодо застосування дронів у бойових діях, слід зазначити, що, хоча їх роль у війні значна, вони не можуть бути панацеєю. Дрони залежні від засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), погодних умов та інших обставин, каже Галас. 

Контракт 18-24

Бригада долучилася до проєкту лише тиждень тому. Уже багато молодих людей цікавляться цією ініціативою та звертаються до рекрутингового відділення. Проте є певна бюрократія — необхідно пройти медичну комісію (ВЛК), зібрати всі документи та підписати контракт. Тому ще рано говорити про безпосередній вступ новобранців до лав бригади. Однак проєкт вже діє, і це великий плюс, розповів пресофіцер 128 ОГШБр.

Крім проєкту 18-24, рекрутингове відділення бригади пропонує й інші посади, не лише піхотні. 

"Проєкт орієнтований насамперед на піхотні посади, але нам також потрібні оператори БПЛА, водії та офіцери. У зв’язку з розширенням підрозділу з’являються нові вакансії, що надає можливості для тих, хто хоче долучитися до захисту нашої країни.

Я хотів би нагадати, що 128-ма окрема гірсько-штурмова бригада є найстарішим бойовим з’єднанням у Збройних Силах України. У нас справді дуже грамотні командири на рівні рот і батальйонів, а також добре побудована взаємодія між усіма підрозділами. Навіть піхотинці, які несуть найважчий тягар служби, залишаючись у нашій бригаді, не прагнуть переходити до інших підрозділів", - зазначив військовий.