Російські гірки від Орбана: як угорський прем'єр шантажує ЄС та Україну через транзит газу

Шантаж Орбаном України та ЄС через транзит російського газу

Наприкінці січня міністри закордонних справ країн Євросоюзу погодилися знову продовжити санкції проти Росії, запроваджені через війну проти України. Однак цього рішення могло і не бути через позицію Угорщини.

Вже неодноразово Віктор Орбан обіцяв блокувати продовження санкцій проти Росії, вимагаючи певні привілеї або ж дуже "необхідні рішення" на користь Угорщини. Цього разу проблема постала через рішення України зупинити потоки російського газу трубопроводом "Дружба".

Традиційно ЄС продовжує санкції проти Росії кожні шість місяців, і для цього потрібна одностайність 27 країн-членів. Відповідно кожен голос – вирішальний. Це й дозволило Угорщині маніпулювати ситуацією.

"Ми відмовляємося платити ціну за чужі війни і нікому не дамо загрожувати безпеці нашого енергопостачання", – заявив тоді міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто.

Щобільше, за кілька днів перед тим сам Орбан заявив, що настав час "викинути санкції з вікна" і встановити безсанкційні відносини з Росією. До того ж назвав Україну серйозною економічною загрозою для Європи.

Санкції, які мали бути продовжені, включають всі галузеві заборони на торгівлю, а також заходи, які знерухомили активи центрального банку Росії. Тому відсутність одностайності в цьому питанні надто критична для Європи і створює проблеми для країн G7.

Розуміючи усе це, Орбан тримав інтригу до останнього, вимагаючи у Євросоюзу переконати Україну відновити транзит газу з Росії до Європи. Він вкотре повторював свої заяви про санкції, наголошуючи, що вони начебто завдали Угорщині збитків у розмірі 19 мільярдів євро.

Тим часом прем'єр Польщі Дональд Туск засудив потенційні кроки Орбана, заявивши, що блокування санкцій в критичний момент війни в Україні покаже, що Угорщина підтримує Росію.

"Якщо Віктор Орбан дійсно заблокує європейські санкції у ключовий для війни момент, буде абсолютно зрозуміло, що у цій великій грі за безпеку і майбутнє Європи він грає у команді Путіна, а не в нашій. З усіма наслідками, що випливають з цього факту", – зазначив тоді він.

Натомість Угорщина обіцяла консультуватися зі США щодо необхідності підтримувати санкції та продовжувала свої погрози просто напередодні голосування. 

Та врешті в останній момент перед голосуванням Орбан та ЄС досягають компромісу. Будапешт відступив в обмін на заяву, що стосується занепокоєнь Угорщини щодо "енергетичної безпеки".  А от голова МЗС Польщі Радослав Сікорський вважає, що відкликання Угорщиною права вето і як наслідок продовження санкцій ЄС проти Росії, відбулося під впливом президента США Дональда Трампа.

Проте чи надовго таке затишшя – це вже інше питання.

Нові ультиматуми від Угорщини фактично одразу після голосування за продовження санкцій

Віктор Орбан, фото: GettyImages

Звісно ж, до наступного голосування ще цілих 6 місяців, зараз напруга мала б спасти, оскільки небезпека минула. Але не минуло й кількох днів, як з уст Орбана пролунав новий ультиматум, який він висунув обіцяючи наступного разу вже не просто блокувати санкції, а взагалі їх скасувати.

Отож, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан пригрозив заблокувати санкції ЄС проти Росії, заявивши, що обмеження від Брюсселя – це погано, а от від Дональда Трампа – добре.

"Американці не хочуть санкцій, вони хочуть миру, а європейці хочуть санкцій замість миру. Американці хочуть миру, і один із способів отримати мир – це санкції, – переконує угорський прем'єр. – Вони кажуть: "Ведіть переговори, але якщо ви не будете вести переговори, ви можете отримати ще жорсткіші санкції". Але це дві абсолютно різні школи мислення".

Популістський угорський лідер має історію перформативних погроз використати право вето, коли йдеться про санкції ЄС проти Росії, але ще жодного разу до цього не дійшло. Проте, за його словами, якщо Єврокомісія не виконає обіцяні Будапешту гарантії енергетичної безпеки, то цього разу він не жартує.

"Рішення про санкції має прийматися кожні пів року. І якщо Єврокомісія не виконає свої гарантії, то ми не тільки почнемо говорити про скасування санкцій, ми їх скасуємо, – сказав Орбан і додав: – Одна країна може це зробити. Якщо нам дійсно доведеться, Угорщина може сказати: "Що ж, тепер усім слід розходитися додому". Вимикаємо світло, санкції скасовуємо, всі розходимося додому. Але це дуже жорстка річ, до неї слід вдаватися лише в крайньому разі".

Вчергове погрожуючи забороною вже на наступне голосування, він заявив, що цього тижня Угорщина отримала гарантії від виконавчої влади ЄС щодо відновлення транзиту газу через Україну. Проте він накладе вето на санкції Європейського Союзу проти Росії, коли через шість місяців настане термін їхнього продовження, якщо Україна не відновить транзит російського газу до того часу.

"Якщо обіцянка буде порушена, то ми не тільки запропонуємо зупинити санкції, але й скасуємо їх", – наголосив угорський прем'єр.

Тим часом напередодні португальський депутат Європарламенту Жозе Мануель Фернандес зауважив, що не варто піддаватися на цей шантаж і це неприйнятно, аби один угорський прем'єр завдавав шкоди 450 мільйонам європейських громадян.

Ультиматуми vs компроміси: історія гойдалок – тривала і стосується не лише санкцій проти Росії

Угорщина в особі прем'єр-міністра Віктора Орбана систематично використовує своє право вето для досягнення власних економічних та політичних цілей, щоразу вимагаючи від ЄС нових поступок на свою користь. Варто відзначити, що особливо часто ці умови зачіпають саме інтереси України, її майбутнього та безпеки. 

Зокрема, тут можна згадати палки в колеса щодо виділення Україні допомоги, яку Орбан намагався поставити на щорічне узгодження, проте тоді лідерам ЄС вдалося подолати його вето. 

Окрім того, початок переговорів про вступ України до ЄС без шантажу та ультиматумів також не влаштовував угорського прем'єра, тому він висунув Україні 11 вимог щодо прав угорської меншини на Закарпатті, серед яких було чимало червоних ліній, вони вимагали тривалих обговорень та поступок з обох сторін. Проте тоді знову ж вдалося знайти компроміси.

Фактичний старт першого переговорного кластера щодо вступу України в ЄС попередньо запланований на квітень-травень 2025 року. І Європейський Союз налаштований на конструктивний діалог з прем'єр-міністром Угорщини задля уникнення можливої блокади переговорного процесу.

Як останній угорський шантаж вплине на Україну і Європу та чи зможе йому протистояти ЄС

У темі санкцій проти Росії Угорщина вимагає від Євросоюзу тиснути на Україну щодо поновлення транзиту російського газу, і зараз тільки від рішень ЄС залежить, чи підуть вони на такий крок. 

Адже такі поступки Угорщині можуть виглядати небезпечним прецедентом на майбутнє, який не тільки, ймовірно, послабить позиції України на тлі й без того нелегкого ведення боротьби у війні з Росією, але й матиме негативний вплив на енергетичну політику Європи, що намагається дистанціюватися від російських енергоносіїв. 

Будапешт і без того методично використовує можливість вето на свою користь, а коли побачить поступки, може користатися із цього інструменту ще активніше. Окрім того, це зачіпає інтереси американських експортерів, які вже ведуть переговори щодо довгострокових угод постачання газу, і суперечить намірам США знизити ціну на газ і нафту.

Політика Угорщини на практиці вчергове демонструє, наскільки складним є процес ухвалення рішень у Європейському Союзі. І тут варто пригадати, що наприкінці 2022 року й упродовж 2023 року низка лідерів ЄС обговорювала ідею відмовитися від принципу одностайності в ухваленні рішень щодо спільної зовнішньої та безпекової політики. Ймовірно такий спосіб допоміг би уникати зловживань окремими членами своїм правом вето.

Наразі йдеться також про те, що питання відновлення транзиту російського газу через Україну, ймовірно, вирішуватиме Єврокомісія. І це рішення свідчитиме про те, наскільки ЄС готовий поступатися шантажу окремих країн.