Руслан Кравченко - новий генпрокурор: історія та обіцянки головного держобвинувача країни

Еспресо розповість, що відомо про нового генерального прокурора Руслана Кравченка, якого призначили за поданням Володимира Зеленського. 

Прокурор для Януковича та учасник бойових дій

Народився майбутній генпрокурор у Сіверськодонецьку у 1990 році. Завершивши навчання у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна, вступив на військово-юридичний факультет Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого". Там він отримав диплом магістра про повну вищу освіту за спеціальністю "правознавство" та військове звання "лейтенант юстиції". 

Вже того ж року розпочалась кар’єра Кравченка у правоохоронних структурах. Прокурором йому довелось пропрацювати у багатьох областях України, зокрема у Севастополі до окупації, на Рівненщині та Львівщині. 

Після цього, у 2014 році він брав участь у російсько-українській війні на посаді прокурора 33-ї військової прокуратури Південного регіону України у Дебальцевому та Бахмуті.  

Отримавши статус учасника бойових дій, вже з 2015 року він чотири роки провів у Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України, яку тоді очолював Анатолій Матіос. 

У цей час Руслан Кравченко став державним обвинувачем для експрезидента-втікача Віктора Януковича. Відтак за його сприяння підсудного in absenta визнали винним у державній зраді й пособництві у веденні агресивної війни та призначили 13 років позбавлення волі. Окрім того, він був прокурором і для багатьох інших російських високопосадовців та військових, які були причетні до російської агресії проти України. 

фото: Getty Images

У 2020 році новий генпрокурор закінчить із військовою прокуратурою. Однак далі він продовжить представляти інтереси держави у судах, та зараз вже як представник Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону. 

Того ж року Кравченко спробує пройти конкурс на посаду прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, проте без успіху. 

Повномасштабне вторгнення, невдалий конкурс через можливу недоброчесність та служба у податковій 

Повномасштабне вторгнення Росії в Україні новий генпрокурор зустрів на посаді керівника Бучанської окружної прокуратури, де засідав з 2021 до 2023 року. Перебуваючи на цій посаді він розслідував воєнні злочини РФ у Бучі. 

У 2023 році відбудеться другий конкурс Кравченка, який завершиться невдало. Йдеться про спробу очолити Національне антикорупційне бюро України, яка провалиться вже на першому етапі – прокурору не вдасться пройти тест на доброчесність. 

Як пише журналістка та членкиня антикорупційної ради при Міноборони Тетяна Ніколаєнко, конкурсна комісія не зрозуміє як при доході у 231 тисячу гривень за 2016 рік він зумів заощадити 162 тисячі. Окрім того, йшлось і про службову квартиру площею 42 м², хоча сім’я мала житло. Також комісію здивували 89 м², які дружині подарували у 2014 році, та конкурсант вказав, що одружився з жінкою лише у 2019 році, а називати дарувальника вона не стала.

фото: Фото ілюстративне: НАБУ

"Двозначність ситуації тут у тому, що дружина офіційно працювала помічницею депутатів "Батьківщини" та Партії регіонів, а її батьку закидали дружбу з Михайлом Папієвим. У відповідь Кравченко заперечив ангажованість до будь-яких партій і нагадав, що саме він був прокурором, який довів вину Віктора Януковича у держзраді", – вказала Ніколаєнко.

Натомість у міжнародних членів комісії виникли запитання до зв’язків Кравченка з Матіосом, під керівництвом якого він служив у військовій прокуратурі. Причиною сумнівів стала вищезгадана службова квартира, однак і тут претендент на посаду зазначить, що не бачився з ним вже багато років та мав лише робочі стосунки.

У Центрі протидії корупції, пишучи про це надбання служби при керівництві Матіоса, вказали, що приватизоване житло Кравченко просто продав через 5 днів після приватизації за 816 тисяч грн та інвестував кошти в новобудову. Також там звернуть увагу на те, що тесть кандидата є членом партії "За майбутнє", а його дружина була помічницею нардепів від Партії регіонів та Батьківщини на платній основі. 

Незадовго після провалу у конкурсі НАБУ, у квітні 2023 році, президент України Володимир Зеленський призначить Руслана Кравченка на посаду керівника Київської обласної військової адміністрації. На цій посаді він запропонує змінити герб області, аби той не нагадував московський, а також розпочне масу перевірок у тендерах на повоєнну відбудову.

Цікаво, що поруч із тим видання "Наші гроші" писатиме, що Київська ОДА за 5 мільйонів замовила генератори для Чорнобильської АЕС дорожче від інтернет-магазинів. Тоді журналісти припустили, що переплата може становити від 41% до майже трьох разів.

Пробувши у КОВА дещо більше, ніж півтора року, Кравченка звільнять з посади та призначать головою Державної податкової служби. 

Вже після цієї посади Володимир Зеленський подасть його кандидатуру на генпрокурора, а Верховна Рада підтримає це рішення. 

Призначення та обіцянки нового генерального прокурора

Відтак вже 17 червня 273 народні депутати підтримали кандидатуру Кравченка на посаду генпрокурора. 

Під час свого виступу він наголосить, що буде політично неупередженим та не відкриватиме справи з таких мотивів.

"Я представляю не політичну силу, а закон. І переконаний, що прокуратура має залишатися поза будь-яким політичним впливом", – скаже новий генпрокурор під час виступу у Раді. 

Також він підкреслив, що його основною метою на цій посаді буде відновлення прокуратури як координатора роботи всіх правоохоронних органів, а друге – це повернення довіри до органів прокуратури "як зі сторони суспільства, громадськості, міжнародних партнерів, так і безпосередньо вас – Верховної Ради". 

Також громадськість здивують інші Руслана Кравченка: "Нардепи обіцяли прокурорам вирівняти зарплати, користуючись нагодою - прошу виконати свою обіцянку". Поруч із тим, він наголосив, що жодних родичів у прокуратурі він не має і не матиме.