Про що у тексті:
Цього тижня практично у всіх містах України стартував опалювальний сезон. Очевидно, на фоні оптимістичних заяв голови правління НАК "Нафтогаз Україна" Олексія Чернишова про рекордне збільшення кількості газових свердловин та зростання видобутку на 7-8%, місцеві ради вирішили, що газ можна не економити і як тільки трохи похолодало, увімкнули опалення. При цьому за даними того ж таки НАКу борги за газ підприємств теплокомуненерго станом на 19 жовтня сягнули 95 млрд грн. Утім, наразі у Нафтогазі не погрожують припиняти подачу газу найбільшим боржникам. Тож поки можна грітись.
"Газу на сьогодні за усіма розрахунками вистачає. У сховищах є 16,5 млрд кубометрів газу, частина з нього імпортна. Тому ризиків невистачання газу я особисто не бачу, – заявив ексміністр з питань житлово-комунального господарства України, депутат ВРУ Олексій Кучеренко в ефірі "Еспресо". – Але щоб тепло постачалось по магістралях, мають працювати насоси. Без електроенергії ця система не працюватиме. Навіть індивідуальна. У будинку має бути електрика для того, аби було тепло. Інакше обладнання не працюватиме. Ризиків стосовно того, що не вистачить вугілля я теж не бачу. Воно є на складах, воно законтрактоване. Якщо потрібно, вугілля можна заміщувати газом, його теж, в принципі вистачає. Головний ризик – це загроза постійних ракетно-дронових ударів по енергооб’єктах. Немає сумнівів, що Путін буде бити по наших енергооб’єктах. У мене є відчуття, що він накопичив велику кількість ракет і велику кількість дронів. Це головний ризик".
Фото: НЕК "Укренерго"
Стосовно того, чи встигли за літо відремонтувати пошкоджені минулими ракетними атаками енергооб’єкти, ексміністр заявив, що все більш-менш відремонтували, але відремонтований після ракетного удару об’єкт точно не стає кращим. А на будівництво нових немає часу.
Ще у вересні британська розвідка заявила, що Росія нарощує запас крилатих ракет для ударів по об’єктах інфраструктури взимку. Утім, представник ГУР Андрій Юсов висловив сумніви, що навряд чи цієї зими Росія зможе повторити масовані атаки, під час яких випускали по 80 – 100 ракет. Швидше за все, ворог поєднуватиме ракетні та дронові атаки. Тим часом в Укренерго кажуть, що цього року об’єкти енергетики значно краще захищені, ніж торік.
“Щільність нашої системи протиповітряної оборони рік тому і зараз – це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці, – заявив в інтерв’ю "Радіо Свобода" керівник Укренерго Володимир Кудрицький. – По-перше, треба сказати, що є активний захист. Це засоби ППО. І захист пасивний – це інженерні укріплення. От цей пасивний захист дійсно має три рівні. При чому ці три рівні і технічні рішення, як захищати наші об’єкти, доводилося знаходити українцям вперше. У світі, коли ми звернулися до різних країн по допомогу, як захищати критичну інфраструктуру від таких загроз, які в нас є (ракети, шахеди), то виявилося, що готового рішення немає у жодної з країн"
За його словами, перший, базовий, рівень інженерного захисту є на всіх об’єктах ще з минулої зими. Його оновлюють, десь покращують, нарощують, висоту відповідних бар’єрів. Наразі виконують роботи другого та третього рівнів захисту. Голова правління Укренерго пообіцяв, що цього року значна кількість підстанцій матиме додатковий рівень захисту від "шахедів".
Фото: mil.in.ua/
Тим часом речник Повітряних сил України Юрій Ігнат заявив, що Україна візьме у тимчасове користування від деяких партнерів системи ППО на опалювальний сезон. Окрім того, спеціальний "зимовий" пакет допомоги Україні передасть Німеччина. Туди, зокрема, входить додатковий зенітно-ракетний комплекс Patriot, нові комплекси Iris-T та боєприпаси до них.
"Все, що необхідно для протиповітряної оборони є важливим", – сказав Шольц.
Крім того, 11 жовтня міністерство оборони Великої Британії повідомило, що в рамках нового пакету військової допомоги на 100 млн фунтів передасть Україні додаткове озброєння та засоби протиповітряної оборони. Серед них – комплекс MSI-DS Terrahawk Paladin, який називають "вбивцею шахедів".
На сьогодні, за підрахунками Олексія Кучеренка, ППО вдається збивати в середньому 80 – 85% дронів. Тобто 15 – 20% ворожих безпілотників таки досягають своїх цілей та завдають пошкоджень об’єктам. І лише від того, якими будуть ці пошкодження, залежить як швидко той чи інший енергооб’єкт вдасться відремонтувати. І саме від масштабів можливих руйнувань та тривалості ремонтів залежатиме застосування графіків планових та аварійних відключень електроенергії. Тобто станом на сьогодні ніхто не може чітко сказати, коли почнуть застосовувати графіки відключень та наскільки тривалими вони можуть бути.
"Головне – заспокоїти людей, що енергоресурс справедливо ділиться між усіма – за це мають на місцях відповідати начальники обласних адміністрацій. У них є можливість контролювати ці графіки: кому критично надавати електроенергію без перебоїв (водоканали, теплопостачання, лікарні), а кому надавати за графіками й щоб ці графіки були справедливими", – каже Олексій Кучеренко.
Однією з найбільших проблем минулої зими був мобільний зв’язок, адже у деяких населених пунктах разом зі зникненням світла зв’язок або зникав повністю, або виникали перебої. При цьому від 26 листопада 2022 р. діє рішення РНБО "Про забезпечення електронними комунікаційними послугами в умовах воєнного стану", яким зобов’язують усіх постачальників електронних комунікацій та мереж забезпечити свою автономність та безперервність надання послуг абонентам протягом 3 діб. При цьому йдеться про забезпечення зв’язком не абсолютно усіх абонентів, а критично важливих об’єктів в усіх регіонах. Наскільки оператори підготувались до триденних блекаутів перевіряє Нацкомісія з регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку. Однак наразі комісія має зауваження фактично до усіх найбільших операторів мобільного зв’язку.
"На сайті НКЕК опублікована інформація що стосується результатів перевірок готовності мереж телекомоператорів до блекаутів. Ця інформація стосується перевірок, які відбувались у серпні 2023 р. Зазначимо, що зауваження регулятора до компанії Київстар стосувались не засобів резервного живлення, а потужності радіосигналу на окремих локаціях у Київській, Львівській та Одеській областях. На сьогодні складнощі з отриманням сигналу у вищезазначених регіонах усунено, – повідомили “Еспресо" у пресслужбі "Київстару". – Базові станції, які надають зв’язок на локаціях, де розташовані критичні об’єкти, визначені РНБО, забезпечені можливістю автономно та безперервно надавати зв’язок абонентам протягом 3 діб: є дизель-генератори та підготовлені паливно-мастильні матеріали для них".
За даними компанії, протягом 2023 року Київстар встановив на базових станціях 80 тисяч нових акумуляторів, які забезпечать до 6 годин роботи обладнання без використання електроживлення. До кінця 2023 року загальна кількість таких акумуляторів досягне 110 тисяч. Крім того, якщо на початку повномасштабної війни у розпорядженні компанії було 700 стаціонарних та мобільних дизель-генераторів, які мають забезпечувати роботу усіх критично важливих об`єктів мережі, то зараз їх 2200.
Фото: dilo.net.ua
"До нових можливих блекаутів готували мережу ще з минулого зимового періоду й усе літо. Закуплені нові літій-іонні акумуляторні батареї підвищеної ємності, щоб створити достатній запас електроенергії на кожному технічному майданчику. Ці батареї більш пристосовані до важких умов експлуатації, менш чутливі до частих відключень електроенергії, а також мають у 2,5-3 рази вищу швидкість зарядки порівняно з батареями, які використовувались раніше, – розповіли "Еспресо" у Vodafone. – Станом на сьогодні встановлено понад 9000 нових акумуляторних батарей (частково батареями зі збільшеною ємністю, частково – літієвого типу) на 2255 майданчиках".
Компанія майже в 4 рази збільшила кількість базових станцій, які будуть працювати на дизельних генераторах.
"Робота мобільної мережі в умовах нестабільного електропостачання – це також форс-мажор для нас. Адже робота базових станцій напряму залежить від електроживлення. Так, ми оснащуємо усі наші об’єкти зв’язку резервним живленням, але батареї потребують тривалого часу на перезарядження. В разі повторного відключення світла протягом доби вони просто не встигають зарядитись, – кажуть у пресслужбі Vodafone. – Очевидно, що забезпечити усі майданчики ДГУ неможливо – в кожній області їх сотні. Навіть за умови наявності достатньої кількості генераторів, жоден оператор не зможе власними силами одночасно доставити генератори до кожного майданчика і вчасно заправляти. Крім того, багато об’єктів зв’язку розташовані на дахах, куди доставити і встановити генератор неможливо".
У lifecell кажуть, що усі їхні базові станції обладнані акумуляторними батареями, тож коли зникає електроенергія, станція живиться від батареї.
"Швидкість вичерпання їх ресурсу напряму залежатиме від низки факторів: тривалості відключення електроенергії у конкретній місцевості; локації, де знаходитиметься абонент; кількості активних абонентів, які знаходяться поряд; наскільки інтенсивно ці абоненти навантажуватимуть мережу, і чи одночасно вони це робитимуть. Коли ж батареї вичерпають свій заряд – єдиний спосіб продовжити живлення базових станцій – це підключення до генератора, – пояснюють у пресслужбі lifecell. – Щоб підживлювати лише одну базову станцію під час тривалої відсутності електрики нам потрібно до 50 л дизпалива на добу в залежності від типу генератора. Крім того, на кожну базову станцію з генератором необхідно як мінімум одна-дві людини, які регулярно його дозаправлятимуть. У lifecell понад 9 тис. базових станцій по Україні і можна порахувати скільки потрібно людей, щоб підтримувати їх роботу на генераторах".
У таких випадках перевага для автономного живлення надається комутаторам і вузловим технологічним майданчикам, щоб опорна мережа оператора могла працювати.
"Забезпечення абонентів зв’язком на випадок тривалих блекаутів – величезний виклик, і ми як мобільний оператор – перші, хто зацікавлені в його вирішенні. Проте, масштаб проблеми значно більший, ніж ресурси окремо взятого оператора. Віримо, що питання можна вирішити спільними зусиллями держави і всіх мобільних і фіксованих операторів", – кажуть у пресслужбі lifecell.