Існує вправа, яка називається "Екстремальна валіза". Методика виконання цієї вправи досить проста: людина має подумати й написати три речі, які їй допомагають, чи допомагали справитися зі стресом. Про це розповіла Оксана Наконечна в інтерв'ю Еспресо.
"Ми просимо подумати й написати три речі, які вам допомагають, чи допомагали справитись зі стресом. Будь-що. Це не обов’язково те, що зараз робите. Це могло бути колись. Наприклад 5 років тому. І проранжувати. На першому місці поставити те, що найкраще допомагає. На другому – трошки менше. На третьому – ще менше. І ми даємо список",- прокоментувала Оксана Наконечна.
Повідомляється, що у цьому списку, в ролі речей, які заспокоюють людину, може виступати будь-що. Річ у тому, що в стресі люди схильні забувати про те, що їм допомагає.
"Це можуть бути стосунки з кимось, розмови, подорожі, природа, малювання, певні заняття, хобі, тварини, песики, котики, рибалка, садіння городу, музика, заняття спортом. Дуже цікаво слухати ці відповіді людей. Вони пригадують. Бо в стресі ми так ніби забуваємо про те, що нам допомагало. Ми намагаємося людям про це нагадати", - зазначає травматерапевтка.
Також існує принцип кисневої маски, повідомляє Оксана Наконечна. Суть її полягає в тому, що в разі катастрофи, людина має надягнути маску спершу на себе, аби мати змогу допомагати іншим. Тому, коли ми задаємо собі питання "яка перша людина, якій я маю допомогти?", відповідь має бути — я сам. Тричі потрібно переконатися, що особисто ти в порядку, а після цього вже допомагати іншим.
"Принцип кисневої маски. Коли ви в ресурсі, коли ви окей, коли ви стабільні, тільки тоді ви допоможете іншим. Не інакше. Це стосується й волонтерки так само. Важливо відпочивати. Компенсувати стрес. Відпочив, набрався ресурсу, поїхали далі", - коментує вона.
Наша психіка така ж як і наше тіло — потребує допомоги та лікування. Оксана Наконечна закликає всіх спостерігати за своїм станом та в разі чого звертатися до фахівця.
"Стрес потрібно компенсувати. Навантаження міняти з розслабленням, відпочинком. Ми маємо підживлювати свою енергію. Треба спостерігати за собою. І якщо ви бачите, що не справляєтесь – треба звертатись до фахівця. Психіка така сама як і тіло. І зламана нога сама по собі не заживе. Треба лікувати. Так само і психіки. Є подряпини, які самі затягнуться. Є травми, які потребують певного часу лікування. А є й такі, з якими треба звертатись до фахівця", - коментує травматерапевтка.
Стежте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb