Про фантомні болі Росії

У політиці також є фантомні болі й фантомні надії. Політичні тіла, відчуваючи, що їхню частину "ампутували", ще довго живуть, як ніби вона тут, як ніби вона є частиною тебе. І тривати ці фантоми можуть десятиліттями, століттями, тисячоліттями. Фантомний біль Римської імперії, численні фантазії про її реінкарнацію, тривав півтора тисячоліття, аж до нацизму і фашизму.

Розпадеться РФ чи не розпадеться, вона ще довго відчуватиме себе імперією і прагнутиме силою і кров'ю пришити собі території, які вважає своїми. Історія ніколи не завершується, і продовжиться вона і після того, коли ми повернемо собі наші втрачені землі. Радше за все, після цього фантазії про імперію і фантомні болі імперії не зникнуть, а лише посиляться. І нам треба буде берегти свою res publica в присутності цього скаліченого монстра, який сприймає світ навкруги як колекцію відрізаних у нього кінцівок. І оскільки Київ у фантазії Москви — це не просто кінцівка, а це голова, і без України РФ — це акефал, вершник без голови, фантомні болі триватимуть ще довго. Ми сьогодні маємо справу з драконом без голови — який не думає, але від цього не стає менш кровожерливим. А радше більш. Бо думки, совість, мораль його вже не стримують.

Читайте також: Ми боремося за незворотність

Ми сьогодні маємо справу з драконом без голови — який не думає, але від цього не стає менш кровожерливим. А радше більш. Бо думки, совість, мораль його вже не стримують

Нам варто думати про те, як ця наша res publica може існувати поряд із цим монстром ще довго. Для цього потрібен баланс етосу воїна та етосу буржуа. Потрібно не лише воювати, а й бути успішним економічно. Як була, скажімо, Венеція у Середньовіччі. Яка змогла свою загрожену, викинуту в море географію перетворити на джерело сили та конкурувати з великими імперіями.

В історії є два закони:

- вона ніколи не закінчується, поки люди живуть;

- вона завжди хитріша, ніж ми.

А тому ми маємо бути готові до того, що живемо в лабіринті, де за кожним поворотом невідомість - а не на відкритому просторі, де видно все.

Джерело

Про автора. Володимир Єрмоленко, письменник, голова Українського ПЕН

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.