Еспресо розповість про причини напруження стосунків між Польщею та Україною, до чого тут українське зерно та польські вибори, а також які можливі компроміси у спірних питаннях.
Що у тексті:
19 вересня у Нью-Йорку розпочалися загальні дебати в рамках сесії Генеральної Асамблеї ООН за участі українського президента Володимира Зеленського та польського - Анджея Дуди. Саме в цей час українсько-польські відносини опинились у найгіршій точці з початку російського вторгнення в Україну.
Анджей Дуда, коментуючи на брифінгу для польських ЗМІ односторонні обмеження на імпорт української агропродукції, порівняв Україну з потопельником, пояснивши, що "кожен, хто колись брав участь у порятунку потопельника, знає, що він неймовірно небезпечний, що він може затягнути на глибину".
Тим часом Володимир Зеленський у своєму виступі в ООН 19 вересня згадав тему обмежень на імпорт української сільськогосподарської продукції, заявивши, що дехто в Європі перетворює постачання зерна на трилер, допомагаючи "підготувати сцену для московського актора". Після цієї заяви посла України в Польщі Василя Зварича викликали до польського МЗС щоб висловити "рішучий протест".
Ба більше, не відбулася і запланована зустріч українського та польського президентів.
20 вересня прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що країна більше не передає зброю для України, оскільки польський уряд працює над тим, щоб озброїти свою країну. А у польському уряді заявили, що у 2024 році Польща, ймовірно, скоротить фінансову підтримку українських біженців на території Польщі, а сама Польща може зменшити підтримку України.
Такий різкий обмін заявами з одним із найвідданіших наших союзників став несподіваним для багатьох українців. Приводом до конфлікту стали суперечки щодо експорту зерна, але не тільки.
Фото: gettyimages
Вторгнення російської армії 24 лютого 2022 року обірвало багато логістичних ланцюжків, якими експортувалась українська агропродукція, найважливішим із яких був та залишається морський шлях. Через нього йшла більша частина українського експорту. Так, за даними міністерства аграрної політики та продовольства від червня минулого року до липня 2023 року через порти пройшли 54 млн тонн аграрної продукції, тоді як через залізницю – менш ніж 14 млн тонн, а автотранспортом експортували лише трохи більше ніж 6 млн тонн.
Щоб допомогти Україні з експортом, ЄС запровадив так звані коридори солідарності. За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн "коридори солідарності" стали "дорогою життя" для української економіки, лише за півроку вони дозволили експортувати понад 17 млн тонн зерна та іншої агропродукції, зокрема й до Африки, та принесли Україні 19 млрд євро валютної виручки. Також у травні 2022 року Євросоюз на рік скасував мита і квоти на ввезення зернових та іншої сільгосппродукції з України. Завдяки цьому за рік обсяг українського сільськогосподарського експорту до країн ЄС зріс на 65%.
Однак вже 31 березня 2023 року Польща, Угорщина, Румунія, Болгарія та Словаччина написали листа Урсулі фон дер Ляєн, у якому вимагали втрутитися у ситуацію з напливом українського зерна до ЄС. Ініціатива надійшла від польської сторони. Цьому передували кількамісячні протести фермерів у Польщі. Так, ще у лютому аграрії перекривали під’їзди до польсько-українських пунктів пропуску в Любичі-Крулевській, Корчові, Медиці та Дорогуську. Через кризу, пов'язану з українським зерном, польський міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Генрик Ковальчик на початку квітня подав у відставку. А 15 квітня уряд Польщі заборонив імпорт і транзит української сільськогосподарської продукції до 30 червня, до переліку заборонених продуктів увійшли 18 товарів, серед яких зернові, молоко, яйця, мʼясо, мед та інші. Слідом за Польщею заборону на імпорт української агропродукції ввела Угорщина й Словаччина, Болгарія та Румунія.
Уже тоді з протестом втрутилась Єврокомісія: "Торгова політика є винятковою компетенцією ЄС, і тому односторонні дії є неприйнятними. У такі складні часи дуже важливо координувати та погоджувати всі рішення всередині ЄС".
Проте 2 травня Європейська комісія прийняла тимчасові запобіжні заходи щодо імпорту з України пшениці, кукурудзи, ріпака та соняшника до згаданих вище п’яти країн, водночас вони зобов’язалися скасувати односторонні обмеження з усіх продуктів українського походження.
Окрім того, Брюссель виділив усім п'ятьом країнам пакети підтримки для фермерів. До речі, найбільше фінансування у рамках цієї допомоги отримала Польща.
А тимчасові обмеження від ЄС щодо українського зерна мали протривати до 15 вересня.
Ще у липні прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що заборону продовжать навіть в односторонньому порядку, бо Польща має дбати передовсім про власні інтереси. А вже у серпні, за місяць до виборів, президент Анджей Дуда повторив цю заяву: у відносинах з Україною Польща керуватиметься власними інтересами.
15 вересня Єврокомісія оголосила, що не буде продовжувати обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України, зі свого боку Україна погодилась вжити заходів з обмеження імпорту. При цьому Єврокомісія зазначила, що завдяки роботі координаційної платформи та тимчасовим заходам вдалося усунути викривлення ринку у п’ятьох державах-членах, які межують з Україною.
Попри це Польща, Угорщина та Словаччина вирішили запровадити односторонні обмеження, до того ж у Варшаві заявили, що їхні обмеження діятимуть безстроково. У відповідь Україна подала позов до Світової організації торгівлі, в якому звинуватила ці країни в дискримінаційному ставленні до української агропродукції. Згодом заборону на імпорт українських зернових на 30 днів продовжила ще й Румунія.
22 вересня офіційну заяву щодо імпорту українського зерна зробила Єврокомісія. Вона повторила свою попередню позицію про те, що в окремих держав-членів ЄС немає повноважень у сфері спільної торговельної політики, і ухвалювані ними односторонні рішення стосовно України загрожують юридичною процедурою з боку Єврокомісії.
"Єврокомісія залишає за собою право запустити процедури про порушення законодавства ЄС проти країн, які вводять односторонні заборони. Але наш сценарій на цей момент – працювати в конструктивній манері", – заявила офіційна речниця Єврокомісії Міріам Гарсія.
Навесні 2023 року колишній міністр сільського господарства Польщі Марек Савіцький заявляв, що перед цьогорічними жнивами потрібно вивезти з країни 7-9 млн тонн зерна. Україна ж, за словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука упродовж 2022 року продала Польщі 700 тис. тонн пшениці та близько 1 млн тонн кукурудзи. Це зовсім не ті цифри, які позначаються на стратегічних показниках і можуть обвалити ринок.
На ситуацію, коли польські фермери опинились з надлишком зерна, вплинули кілька факторів. Це зниження цін на агропродукцію в Євросоюзі після митного безвізу для України. Також були і прорахунки польського уряду. Напередодні тогорічних жнив віцепрем'єр і міністр сільського господарства Генрик Ковальчик радив фермерам не продавати зерно, оскільки навесні його ціна зросте. Вирощену продукцію не продали, але ціна впала, і фермери залишилися з мільйонами тонн збіжжя. Заборона українського експорту цю ситуацію не вирішила.
Чому тоді Україна збирається судитись з Польщею, якщо її ринок не є для нашої держави стратегічним? На думку заступника міністра економіки України Тараса Качки принциповим для України є не польський ринок зерна, а те, що не можна так абсолютно безпідставно, лише на думках, які висловлюються у публічному просторі, забороняти імпорт або експорт продукції.
Коли правил торгівлі не дотримується один із учасників об’єднання – вони перестають діяти. Так, після польського ембарго Угорщина заявила про намір обмежити імпорт не лише українського зерна, але й 25 позицій інших товарів українського сільськогосподарської продукції. Це важко пояснити будь-якими економічними та правовими причинами.
Україна у відповідь на польське ембарго подала скаргу у СОТ та декларувала заборону експорту польських овочів. Обидва кроки не виглядають надто перспективними. Україна має шанс виграти справу в СОТ, але процес триватиме кілька років і рішення про компенсацію збитків не буде, пояснюють юристи перспективи справи. Заборона ж експорту польських овочів суперечить логіці позову в СОТ, адже тоді Польща може подати аналогічний позов та не надто вплине на український ринок. Українські експерти підрахували, що частка польських овочів не перевищує 2% українського ринку.
Швидше за все скаргу у СОТ будуть вирішувати на етапі консультацій. Це перший етап урегулювання суперечки і він може тривати 60 днів перед тим, як буде скликана панель "арбітрів" для врегулювання суперечки. Схожої позиції дотримуються і в Єврокомісії: у СОТ поки що починається найперша стадія розгляду скарг – етап консультацій між Україною та Єврокомісією, відповідно остання буде шукати способи укласти мирову угоду, йшлося в заяві ЄК.
21 вересня міністри сільського господарства Словаччини та України домовилися про створення системи ліцензування торгівлі зерном, а Україна також погодилася відкликати скаргу в СОТ. Такий компроміс може бути знайдений і з Польщею.
Фото: gettyimages
Єврокомісія опинилась у складній ситуації, з одного боку вона пообіцяла запустити юридичні процедури про порушення законодавства ЄС щодо Польщі, Словаччини та Угорщини, з іншого – має захищати їх в СОТ від позову України, як членів Євросоюзу. Тим часом Польща, окрім внутрішнього законодавства ЄС, порушила ще дві міжнародні угоди: правила Світової організації торгівлі та угоду про зону вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом. Однак напередодні виборів це не надто хвилює польську владу.
"Скарга до СОТ на нас не справляє враження", – коментує речник уряду Польщі Пьотр Мюллер.
Саме вибори в Польщі оглядачі називають однією з головних причин погіршення українсько-польських стосунків. На відміну від України, де головними на аграрному ринку є великі агрохолдинги, у Польщі вони відсутні і налічується приблизно 1,3 млн фермерських господарств.
На підтримку мешканців сільської місцевості та фермерів традиційно розраховує правляча партія "Право і справедливість" (ПіС). Однак також на підтримку фермерів сподіваються і їхні головні конкуренти з "Громадянської платформи" (ГП).
ГП включила у свої списки представників радикального сільськогосподарського руху "Агроунія" та його лідера, фермера Міхала Колодзейчака, який закликає заборонити не лише імпорт українського зерна, але і низки інших продуктів. Також бореться за підтримку фермерів та виступає за обмеження українського експорту Польська селянська партія. Потрапляє в Сейм та може зайняти третє місце ультраправа партія "Конфедерація свободи і незалежності", яка серед іншого відома своїми антиукраїнськими заявами. Її лідер був єдиним депутатом, який не проголосував у Сеймі за резолюцію зі зверненням до ЄС і НАТО допомогти Україні у війні з Росією.
У цих умовах основними політичними силами критикується не обмеження українського експорту, а антиукраїнські заяви загалом, а головні кандидати на перемогу у виборах ПіС та ГП звинувачують один одного в підіграванні Росії.
"Уряд ПіС атакує Євросоюз і атакує Україну, яка бореться за своє життя. Це обурливо… Путін чує це і починає сподіватися, що він зможе виграти цю війну. Навіть, якби це було правдою, навіть якби виявилося, що наші склади майже порожні, навіщо він це говорить? Тому що вони змагаються за голоси з "Конфедерацією", за антиукраїнські голоси", – коментує ексголова МЗС Польщі Радослав Сікорський заяву про можливе припинення постачання зброї для України.
22 вересня Анджей Дуда заявив, що не вірить, що дрібна суперечка між Україною та Польщею щодо агроімпорту з України може перекреслити усі здобутки польсько-українських відносин:
"Суперечка про постачання збіжжя з України на польський ринок є абсолютно дрібною частиною усіх польсько-українських відносин", – підкреслив він.
Польські ЗМІ писали, що Україна не видаватиме ліцензію на експорт власної агропродукції до Польщі, якщо Варшава чи Єврокомісія буде проти. Напруга пішла на спад, але питання в українсько-польських відносинах залишаються.
Фото: reuters
Заяву про припинення постачання зброї Україні польська сторона спростувала майже відразу. Слова прем'єр-міністра держави Матеуша Моравецького про припинення військової допомоги Україні через необхідність переозброєння вирвали з контексту, заявив польський президент:
"На мою думку, прем'єр-міністр просто сказав ось що: ми не збираємося передавати Україні нове озброєння, яке ми зараз купуємо в межах модернізації польської армії".
За даними з відкритих джерел Польща передала Україні 350 танків радянських зразків, десятки БМП-1, 14 Leopard-2, 14 МіГ-29, 18 САУ Crab, 36 систем залпового вогню "Град", дрони, МРАПи, ПЗРК Piorun. Однак радянська зброя у Польщі закінчується, а нове озброєння, яке купили натомість, як то американські HIMARS-и та південнокорейські танки, нам передавати поки не збираються. Разом із тим Польща залишається головним логістичним хабом для постачання зброї в Україну, також на її території можуть ремонтувати пошкоджену українську техніку.
28 вересня Рада Європейського союзу має продовжити дію тимчасового захисту для українців до 2025 року. За даними джерел "Радіо Свободи", лише Польща висувала заперечення щодо продовження тимчасового захисту, оскільки Варшава вимагає від ЄС збільшення фінансування на утримання українських біженців. Однак, рішення не потребує одноголосного голосування і може бути затверджене більшістю голосів. Тимчасовий захист дає змогу українцям у будь-якій країні ЄС одразу ж працювати, отримувати соціальне забезпечення та медичну допомогу, дітям до 18 років – навчатися в навчальних закладах.
18 вересня міністр сільського господарства Роберт Телус пов’язав український експорт зерна зі вступом України в Євросоюз. На його думку позиція Польщі щодо заборони імпорту зерна з України "будує можливість вступу України до Євросоюзу". Раніше заступник міністра МЗС Польщі Павел Яблонський сформував перелік із семи пунктів щодо польсько-українських відносин, в одному з них йшлося про те, що підтримка України в експорті зерна на позаєвропейські ринки не може відбуватися за рахунок польського сільського господарства.
Отже перед вступом в ЄС на Україну чекає ще один раунд дискусій з Польщею щодо сільськогосподарської продукції. Однак перед тим, вже у жовтні, Єврокомісія повинна дати оцінку семи критеріям, які Україна мала виконати як кандидат на вступ до ЄС.
Опісля почнуться переговори про вступ, і Україні потрібно буде прийняти весь комплекс європейського законодавства. Це займе щонайменше кілька років, наразі ж Україні потрібно зосередитися на війні з російським загарбником та, відстоюючи власні торгівельні інтереси, не втратити підтримку головних союзників.