Прямі іноземні інвестицій в Україну у січні-березні 2023 р. сягнули $562 млн

Тижневий огляд ситуації в економіці та на фінансових ринках України

Економічна ситуація

За результатами щомісячного опитування підприємств України, що було проведено Національним банком у квітні, індекс очікувань ділової активності вперше з жовтня 2021 р. перевищив рівноважний рівень, що свідчить про очікування щодо зростання обсягів виробництва/надання послуг. Підприємства торгівлі, що є найбільш чутливими до зміни споживчих настроїв, вдруге поспіль надали найоптимістичніші оцінки результатів та перспектив своєї діяльності. На тлі погіршення фінансового стану багатьох домогосподарств та скорочення попиту сектор будівництва зберіг песимістичні оцінки своїх економічних перспектив. Хоча підприємства торгівлі вперше з січня 2022 року очікують на збільшення чисельності працівників, загалом ринок праці залишається в пригніченому стані: решта опитаних секторів прогнозують лише нижчі ніж в попередні місяці темпи скорочення персоналу.

Підприємства торгівлі, що є найбільш чутливими до зміни споживчих настроїв, вдруге поспіль надали найоптимістичніші оцінки результатів та перспектив своєї діяльності

На тлі покращення очікувань та швидкого відновлення енергетичної системи після осінньо-зимової кампанії ракетного терору з боку РФ, Національний банк України переглянув прогноз щодо зростання економіки у 2022 р. в бік підвищення до 2%, що тепер перевищує верхню межу прогнозу МВФ (+1%). Уряд зберігає провідну роль в пожвавленні зростання: за оцінками НБУ, збільшення видатків бюджету на тлі значних обсягів міжнародної фінансової допомоги підтримає економічну активність та споживання.

Читайте також: Уряд визначився з пріоритетами розвитку України

Попри труднощі, що виникли з експортом та транзитом української аграрної продукції через територію окремих країн Східної Європи Комітет Європейського парламенту з міжнародної торгівлі та посли країн ЄС погодили продовження лібералізації торгівлі з Україною у вигляді скасування ввізного мита на український експорт до ЄС ще на один рік. Це повинно забезпечити додаткове надходження валютного виторгу та підтримати економічне зростання України в короткостроковій перспективі.

Бюджетна сфера

За даними міністерства фінансів у січні – квітні 2023 року надходження до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становили 337,9 млрд грн. До державного бюджету надійшло 200,6 млрд грн, до місцевих бюджетів – 137,3 млрд гривень. У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств на 27,5% (+8 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) на 26,5%. (+6,6 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб на 11,3% (+5,2 млрд грн). У розрізі основних платежів у січні – квітні 2023 року приріст порівняно з відповідним періодом минулого року становить з акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – у 2 рази (+15,9 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 23% (+9,5 млрд грн). Місцеві бюджети у січні – квітні 2023 року отримали 137,3 млрд грн, що на 27 млрд грн, або на 24,5% більше ніж у січні – квітні 2022 року.

За даними міністерства фінансів у січні – квітні 2023 року надходження до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становили 337,9 млрд грн. До державного бюджету надійшло 200,6 млрд грн, до місцевих бюджетів – 137,3 млрд гривень

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 02.05.2023, міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 7,7 млрд гривень на строки від 1 до 3-х років за ставками від 18,5% до 19,75%, а також 118,3 млн доларів США на 1 рік (за ставкою 4,85%). Найбільшу суму було залучено за бенчмарк-ОВДП з погашенням у серпні 2025 року (4,5 млрд грн). Середньозважений рівень дохідності нових гривневих запозичень становив 19,7%.

Читайте також: Цьогоріч в Україні можуть зібрати менше зернових

За повідомленням міністерства фінансів до державного бюджету України надійшли грантові кошти у розмірі 1,25 млрд доларів США від Сполучених Штатів Америки. Фінансування надано через Цільовий фонд Світового банку у рамках четвертого додаткового фінансування для Проєкту "Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні" (PEACE). Загалом, від початку повномасштабного вторгнення РФ, Україна отримала від Сполучених Штатів Америки близько 16,7 млрд доларів США у формі грантів. Кошти від США буде спрямовано на забезпечення пенсійних виплат, окремих програм державної соціальної допомоги (виплати ВПО), зарплат працівників охорони здоров’я та виплат співробітникам ДСНС.

Валютний ринок

На тлі збільшення пропозиції іноземної валюти разом із помірним зменшенням попиту на неї на міжбанківському ринку чистий продаж іноземної валюти Національним банком для збалансування ринку скоротився до 442 млн доларів США за минулий тиждень (порівняно із 560 млн доларів США тижнем раніше).

Рахунок поточних операцій у березні було зведено із профіцитом 426 млн доларів США (тоді як у січні-лютому він був від’ємний) завдяки скороченню дефіциту торгівлі товарами та послугами до 2,6 млрд доларів США (порівняно із середньомісячним значенням у січні-лютому на рівні 3,4 млрд доларів США). Позитивній динаміці сальдо рахунку поточних операцій також сприяли стійкі надходження з оплати праці (+1,1 млрд доларів США у березні, +3,1 млрд доларів США з початку року) та трансфертів (переважно до сектору загальнодержавного управління) з-за кордону (+2,2 млрд доларів США у березні, +6,6 млрд доларів США з початку року).

Рахунок поточних операцій у березні було зведено із профіцитом 426 млн доларів США (тоді як у січні-лютому він був від’ємний) завдяки скороченню дефіциту торгівлі товарами та послугами до 2,6 млрд доларів США (порівняно із середньомісячним значенням у січні-лютому на рівні 3,4 млрд доларів США)

Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист

Надходження прямих іноземних інвестицій в Україну у січні-березні 2023 р. становили 562 млн доларів США та забезпечувалися значною мірою реінвестованими доходами іноземних інвесторів (203 млн доларів США) та новими інвестиціями прямих інвесторів (283 млн доларів США).

Обсяг готівкової валюти поза банками збільшився у січні-березні 2023 року на 3,2 млрд доларів США (у 2022 році – на 10,3 млрд доларів США).

Фінансовий сектор

За оперативними даними Національного банку кредитування банками бізнесу та домогосподарств у березні продовжувало скорочуватися. Так, обсяг гривневих кредитів, наданих банками корпоративному сектору у березні скоротився на 1,7%, кредитів в іноземній валюті – на 1,2%. Кредити, надані сектору домашніх господарств, зменшилися на 0,2% за місяць. Водночас фондування банків у березні продовжувало зростати через значні видатки Уряду на оборону та соціальні цілі: гривневі депозити корпорацій за місяць зросли на 3,1%, домашніх господарств – на 0,7%; депозити корпорацій в іноземній валюті зросли на 5,2%, домогосподарств – на 0,1%.

Через поступову трансмісію імпульсів монетарної політики процентні ставки за гривневими депозитами у березні зростали: депозити корпоративного сектору – на 1,3 в. п., депозити домашніх господарств – на 0,6 в. п. за місяць. Натомість ставки за гривневими кредитами у березні залишалися близько до рівня минулого місяця, що свідчить про звуження процентного спреду за операціями банків.

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) збільшилася до понад 600 млрд грн, у тому числі понад 2/3 цього обсягу – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником збільшення банківської ліквідності, як і раніше, виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюти зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності, своєю чергою, визначає низький попит банків на кредити рефінансування, залишок заборгованості за якими залишався на рівні минулого тижня (13,8 млрд грн), та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (20%).

Надлишок ліквідності, своєю чергою, визначає низький попит банків на кредити рефінансування, залишок заборгованості за якими залишався на рівні минулого тижня (13,8 млрд грн), та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (20%)

Читайте також: В умовах воєнного часу держава перезапустить програму іпотечного кредитування

Обсяг працюючих кредитів банків у березні зменшився на 1,6% головним чином шляхом скорочення працюючих корпоративних кредитів в національній (-2,2% за місяць) та в іноземній валюті (-2,6% за місяць). Частка непрацюючих корпоративних кредитів у березні зросла до 44,3% порівняно з 43,7% у березні, близько ¾ з яких сконцентровано у державному банківському секторі. Частки непрацюючих кредитів у сегменті кредитування домогосподарств залишалася на рівні попереднього місяця (32%). Загалом, частка непрацюючих кредитів у банківському секторі збільшилася до 38,8% від загального обсягу кредитів, що є найвищим рівнем з середини 2021 року.

Банківське кредитування продовжує підтримуватися державною програмою "Доступні кредити 5-7-9%". На умовах програми минулого тижня банками було видано 899 пільгових кредитів на загальну суму 3,1 млрд грн, з яких близько двох третин – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою досягла майже 26 тисяч на загальну суму понад 104 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

З метою прискорення реалізації програми пільгового кредитування єОселя уряд України схвалив рішення, які стосуються подальшого фінансування програми. Зокрема, було погоджено можливість залучення додаткових коштів компанією "Укрфінжитло" на відкритому фінансовому ринку. За період з жовтня 2022 року було видано 948 доступних кредитів для придбання власного житла на загальну суму понад 1,2 млрд грн. Планується, що цього року буде збільшено перелік категорій громадян, які зможуть отримати кредит на власне житло під 7% річних.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.