Цьогоріч в Україні можуть зібрати менше зернових

Економічна ситуація

За інформацією Міністерства аграрної політики України прогнозовані площі зернових та технічних культур під урожай 2023 року на контрольованій Україною території складають 19,3 млн га, що фактично зіставно з показником попереднього сезону – 19,8 млн га. При цьому площа посіяних озимих культур під урожай 2023 року була меншою на 1 млн га ніж у попередньому сезоні, натомість ярих очікується більше на 556 тис. га.

Посівні площі зернових та зернобобових культур прогнозуються на рівні 10240 тис. га (-1409 тис. га до показника 2022 року). З них, озима пшениця – 4166 тис. га (-834 тис. га), яра пшениця – 285 тис. га (+67 тис. га), озимий ячмінь – 536 тис. га (-255 тис. га), ярий ячмінь – 1041 тис. га (+111 тис. га), кукурудза – 3618 тис. га (-451 тис. га). На відміну від зернових культур посівні площі під основними видами олійних прогнозуються до збільшення: соняшник – 5641 тис. га (+476 тис. га), ріпак – 1374 тис. га (+110 тис. га), соєві боби – 1841 тис. га (+334 тис. га). Також очікується збільшення посівних площ під цукровим буряком – 220 тис. га проти 180 тис. га минулого сезону.

Зменшення посівних площ під зерновими культурами разом з прогнозованим зменшенням середньої урожайності, спричинене зростанням цін основних факторів виробництва, вплине на обсяги врожаю. Так, загальний валовий збір зернових та зернобобових культур у сезоні 2023 року може скласти 44,3 млн т проти попереднього показника у 53,1 млн т

Читайте також: Уряд визначився з пріоритетами розвитку України

Зменшення посівних площ під зерновими культурами разом з прогнозованим зменшенням середньої урожайності, спричинене зростанням цін основних факторів виробництва, вплине на обсяги врожаю. Так, загальний валовий збір зернових та зернобобових культур у сезоні 2023 року може скласти 44,3 млн т проти попереднього показника у 53,1 млн т. Зокрема, врожай пшениці очікується на рівні 16,6 млн т (20,5 млн т у 2022 році), ячменю – 4,8 млн т (5,6 млн т), кукурудзи – 21,7 млн т (25,6 млн т). Разом з тим, очікується збільшення валового виробництва олійних культур до 19,2 млн т проти 18,2 млн т попереднього року. Врожай соняшнику прогнозується на рівні 11,5 млн т (11,1 млн т), ріпаку – 3,8 млн т (3,7 млн т), соєвих бобів – 3,9 млн т (3,4 млн т). Також очікується збільшення виробництва цукрового буряку – 11,3 млн т (9,7 млн т).

Розвитку аграрного виробництва в Україні сприятиме подовження дії угоди "зернової ініціативи" ще на 120 днів, що стало можливим завдяки підтримці низки міжнародних партнерів, зокрема, учасників угоди ООН і Туреччини. За оцінкою Мінагрополітики завдяки "зерновій ініціативі" вже вдалося експортувати майже 25 млн тонн агропродукції, з яких 6,9 млн тонн пшениці. Зокрема, 20% пшениці від загальної кількості було відвантажено до африканських країн. Крім того, майже пів мільйона тонн пшениці було відправлено у рамках гуманітарних продовольчих програм ООН та Grain from Ukraine.

Бюджетна сфера

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 21.03.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 2,5 млрд гривень на строки від 1 до 2 років із дохідністю від 18,50% до 19,70%, а також 86 млн доларів США. Основний обсяг гривневих коштів було залучено за 2-річними паперами із погашенням у серпні 2025 року, які з 11 березня включено до переліку бенчмарк-ОВДП.

Загалом, перелік бенчмарк-ОВДП включає шість випусків цінних паперів, три з яких було додано у січні та лютому 2023 року (UA4000227045, UA4000227094, UA4000227102) та три – у березні (UA4000227185, UA4000227193 та UA4000227201). За оцінками Національного банку, такий крок сприятиме подальшому збільшенню активності на аукціонах Міністерства фінансів із розміщення ОВДП, що дасть змогу уникнути прямого фінансування дефіциту бюджету Національним банком у 2023 році.

Читайте також: Надходження до держбюджету майже удвічі менші за касові видатки

Верховна Рада України підтримала проєкт Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" щодо забезпечення видатками сектору безпеки та оборони. Законопроєкт передбачає збільшення видатків загального фонду державного бюджету на 537,2 млрд гривень, у тому числі на сектор безпеки та оборони – 518,2 млрд грн, з яких 477,2 млрд грн – оплата праці з нарахуваннями, спецтехніка та обладнання – 30,2 млрд грн, інші видатки – 10,8 млрд гривень; на резервний фонд – 19,0 млрд гривень.

Для реалізації зазначених ініціатив у проєкті змін до державного бюджету на 2023 рік передбачено збільшення доходів загального фонду на 60,7 млрд грн (зокрема, ПДФО на 36,5 млрд грн; дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність на 19,0 млрд грн); фінансування загального фонду державного бюджету за борговими операціями на 419,3 млрд грн; а також враховано економію коштів з виконання боргових та гарантійних зобов’язань на 57,2 млрд гривень.

Представники влади України та експерти Міжнародного валютного фонду досягли згоди на робочому рівні щодо 48-місячної програми розширеного фінансування (Extended Fund Facility - EFF). Угода передбачає фінансування для України в розмірі 15,6 млрд дол. США (СПЗ 11,6 млрд) і включає низку макроекономічних і фінансових заходів для підтримки економічного відновлення України

Збільшення потреб у державних запозиченнях обумовлює необхідність активізації роботи із міжнародними партнерами. Так, представники влади України та експерти Міжнародного валютного фонду досягли згоди на робочому рівні щодо 48-місячної програми розширеного фінансування (Extended Fund Facility - EFF). Угода передбачає фінансування для України в розмірі 15,6 млрд дол. США (СПЗ 11,6 млрд) і включає низку макроекономічних і фінансових заходів для підтримки економічного відновлення України. Програма допоможе мобілізувати фінансування від міжнародних партнерів України, а також сприятиме збереженню макрофінансової стабільності та прокладе шлях до відбудови після перемоги України у війні проти агресора. Наступним кроком є затвердження програми Радою директорів Фонду, яке очікується в найближчі тижні.

Окрім того, Україна отримала 1,5 млрд євро в рамках масштабної Програми макрофінансової допомоги від ЄС. Зазначене фінансування є другим траншем в рамках пільгової кредитної програми на 2023 рік, загальний обсяг якої становить 18 млрд євро. Перший транш у розмірі 3 млрд євро Україна отримала в січні 2023 року. Кошти надаються на безпрецедентно пільгових умовах для України й будуть спрямовані на фінансування найбільш нагальних видатків держбюджету. Наступні транші в рамках масштабної програми МФД Україна отримуватиме протягом 2023 року з урахуванням виконання Україною узгоджених сторонами умов.

Валютний ринок

Збільшення чистого попиту на іноземної валюти з боку клієнтів банків обумовило збільшення чистого продажу іноземної валюти Національним банком для збалансування ринку. Відповідний показник минулого тижня становив 376 млн доларів США, що на третину більше, ніж тижнем раніше (278 млн доларів США).

Домінування попиту на іноземну валюту обумовлене збереженням значного дефіциту зовнішньої торгівлі товарами та послугами, який у січні 2023 року становив понад 3,4 млрд доларів США. При цьому, надходжень з оплати праці за кордоном (1,1 млрд доларів США) та трансфертів сектору загальнодержавного управління з-за кордону (1,1 млрд доларів США) у січні 2023 р. було недостатньо для компенсації дефіциту зовнішньоторговельних операцій, що призвело до від’ємного сальдо поточного рахунку на рівні “-“0,8 млрд доларів США.

Фінансовий сектор

За даними Національного банку у січні-лютому 2023 року чистий прибуток банківської системи становив 21,5 млрд гривень (+6,8 млрд грн у лютому). Чисті процентні доходи банків за 2 місяці 2023 року становили 30,4 млрд гривень, чисті комісійні доходи – 8,1 млрд гривень та поряд із позитивним результатом переоцінки вартості цінних паперів виступали факторами покращення фінансових результатів банків. Натомість обсяг відрахувань у резерви за активними операціями у лютому залишався практично на рівні попереднього місяця.

Позитивні фінансові результати діяльності дозволяють банківській системі України демонструвати високі показники адекватності капіталу, які за результатами лютого становили 20,3% для регулятивного та 13,4% - для основного капіталу банків. Відповідні значення майже удвічі перевищують мінімальні нормативні вимоги (10% та 7% відповідно) та створюють запобіжний простір від негативного впливу воєнних дій на платоспроможність банківської системи.

Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист

Позитивні фінансові результати діяльності дозволяють банківській системі України демонструвати високі показники адекватності капіталу, які за результатами лютого становили 20,3% для регулятивного та 13,4% - для основного капіталу банків

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) збільшився до майже 550 млрд гривень. Основним чинником збільшення банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду на тлі помірних обсягів чистого продажу Національним банком іноземної валюти. Надлишок ліквідності, своєю чергою, визначає низький попит банків на кредити рефінансування (заборгованість платоспроможних банків за тендерними кредитами рефінансування НБУ за минулий тиждень скоротилася на 2 млрд гривень) та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (23%).

Достатність капіталу банків та високий рівень ліквідності створюють можливості для розвитку банківського кредитування, яке в умовах воєнних ризиків підтримується державною програмою "Доступні кредити 5-7-9%". На умовах програми минулого тижня банками було видано 508 пільгових кредитів на загальну суму 2,39 млрд грн, з яких близько половини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою досягла 23,6 тисячі на загальну суму понад 94 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу, левову частку (близько 87%) кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.