Українці отримують інформацію про контрнаступ на 90% з російських пабліків та на 10% - закордонна преса. Нашим військовим поставлене завдання мінімально використовувати телефони і поширювати інформацію. Це той "режим тиші" який зараз на лінії фронту. На Запорізькому напрямку, за оцінками американської преси, наступ почався уже 6-8 червня. Якщо відповідати на питання, чи почався контрнаступ - я думаю, що Сили оборони здійснюють заходи, які пов’язані з контрнаступальними діями, але вони мають підготовчий характер.
На Запорізькому напрямку були 6 червня бойові дії поблизу Великої Новосілки, де підрозділи ЗСУ здійснили штурмові дії у напрямку Нескучне, Левадне, Новодонецьке. Дії були успішні, є певне просування. Через декілька днів були бої в зоні Нової Токмачки - ЗСУ здійснювали зондуючі дії в напрямку Роботина, а потім бої були в зоні Лобкова. Зараз можна говорити про те, що цей населений пункт контролюється українськими військами. Ці дії змусили зробити росіян два або три кроки. По-перше, вони почали перекидати резерви на напрямки, які кожного разу були новими. Потім вони були вимушені застосовувати артилерію, демаскуючи свої позиції і по цій артилерії прилітало. Така динаміка ще буде певний час продовжуватися. За пару днів визначиться певна динаміка на тих ділянках, які умовно можна вважати головним напрямком наступальних дій. Це напрямок Мелітополь, Бердянськ і Маріуполь. Противник не може визначити, який із цих напрямків є головним.
Я бачу певний оптимізм по всій ділянці Запорізького фронту. Там зараз панує "туман війни” і важко визначити, що відбувається, але напрямки дій говорять про те, що визначаються слабкі місця оборони РФ. Я думаю, що динаміка на цьому фронті буде цілком позитивна.
Генштаб говорить про стандартні напрямки боїв - Лиманський, Бахмутський, Мар’їнка, Авдіївка. З точки зору позитивної динаміки, я б у першу чергу виокремив Бахмут. Є просування по ширині - 1,8 км, в глибину - 1,2 км. Це зона Кліщіївки, перехід каналу "Сіверський Донець - Донбас”. На обох флангах йде просування українських військ попри складність - ворог підкидає резерви.
Я думаю, що динаміка по Бахмуту жодним чином не зупинилася. Думаю, що ЗСУ будуть по всім цим напрямкам створювати напругу і тиснути на противника, аби у ворога не було можливості перекидати резерви. Вони чітко прив’язані до кожної ділянки фронту і кожна ділянка під тиском ЗСУ. Це унеможливлює маневр резервами. Єдині резерви, які можуть бути перекинуті - із зони після підриву Каховської ГЕС.
Авдіївка і Мар’їнка залишаються форпостом попри те, що росіяни знищили ці міста. Вони не можуть закріпитися та не мають успіху. Під Мар’їнку вони перекинули кадирівський батальйон "Ахмат" який вчора потрапив під обстріл нашої артилерії. Там 60 загиблих, значна кількість поранених. Думаю, що ентузіазм Кадирова допомогти в Мар’їнці швидко зійшов нанівець.
РДК зараз здійснює рейдові дії в зоні Валуйок і Уразового. Це один із хабів, через який постачається російське військо по лінії "Сватове - Кремінна - Старобільськ". Це додає суттєвої користі ЗСУ. Дії російських добровольців є чітко скоординованими з загальним задумом наших контрнаступальних дій в ширшому масштабі.
ГУР заявляло про взаємодію з РДК. Значить, даними з ними ділиться наша розвідка з точки зору підготовки цих операцій. Дії російських добровольців мають суттєвий резонанс - їхню роботу намагається блокувати ФСБ. Паралельно, РДК говорить про інші напрямки дій. Думаю, розвідувальна інформація, ефективні навички і взаємодія з різними структурами дозволяють якісно виконувати свої завдання.
Частково, росіяни мають профіт з підриву Каховської ГЕС - зона між військами, яка проходить по Дніпру, суттєво розширилася. Можливість проведення штурмових дій з форсуванням суттєво обмежена. Хоча, як на мене, ЗСУ не планували форсування Дніпра. Це був переляк російських генералів, які прагнули себе убезпечити. Це також стосується і перекидання техніки по самій дамбі. Я думаю, що певний зиск полягає в тому, що частину військ росіяни перекинули звідти на Запорізький напрямок. Були підтвердження, що вони намагаються посилити лінію оборони. Вони там накопали значну кількість окопів, траншей, а солдатів там просто не вистачає. Вода змила всі мінні поля - вони розмиті і створюють загрозу для самих росіян. Ніхто не може з’ясувати, де та міна може вибухнути. Це суттєві ризики.
Цим підривом Росія визнала, що Крим їй не потрібен. Вода туди тепер потрапляти не буде і це ще один крок РФ знайти якийсь захист від очікуваних дій ЗСУ щодо звільнення Криму.
Це говорить про системний підхід з боку США щодо підтримки нашої оборони. У новому пакеті допомоги велика кількість фінансів скеровується на закупівлю ракет до Patriot, інших засобів ППО. Всі ці російські "іскадери", "кинджали” і "шахеди” будуть ефективно відбиватися тривалий час.