Про це пише Politico.
"Київ чітко усвідомлює, що результат війни, швидше за все, залежатиме від того, чи знайде Росія спосіб відновити доступ до високотехнологічних мікросхем, і намагається зробити так, щоб вона їх не отримала. Україна розсилає міжнародні попередження про те, що Кремль склав списки покупок напівпровідників, трансформаторів, з’єднувачів, корпусів, транзисторів, ізоляторів та інших компонентів, більшість з яких виготовлені компаніями в США, Німеччині, Нідерландах, Сполучене Королівство, Тайвань і Японія, серед інших, які їй потрібні для підживлення її військових зусиль", - зазначає видання.
До журналістів потрапив російський список військових потреб, який поділено на три пріоритетні категорії — від найбільш критичних до найменш критичних. Він навіть містить ціну за товар, яку Москва розраховує заплатити.
З 25 товарів, які Росія відчайдушно шукає, майже всі – мікрочипи виробництва американських фірм Marvell, Intel, Holt, ISSI, Microchip, Micron, Broadcom і Texas Instruments. Завершують список мікросхеми японської фірми Renesas, яка придбала американську компанію IDT; німецької Infineon, яка придбала американську компанію Cypress; мікросхеми американської фірми Vicor; і роз’єми американської фірми AirBorn.
Джеймс Бірн, директор відділу розвідки та аналізу відкритих джерел у провідному аналітичному центрі з питань оборони та безпеки RUSI, сказав, що Росія, ймовірно, роками скуповувала запаси західних мікрочипів та іншого необхідного обладнання, але зараз воно може закінчитися.
Російська програма військових закупівель "розширена, добре фінансується, і вони мають величезну військову та промислову базу, що виробляє речі, - сказав Бірн. - Але зараз вони витратили стільки цього в Україні, що їм потрібен великий обсяг нових постачань. І санкції ускладнять це для них... Тому їм доведеться визначити пріоритети для критичних речей".
Очевидно, що Росія шукатиме лазівки, аби задовольнити потреби свого війська.
"Північна Корея та Іран накопичили багаторічний досвід, щоб обійти санкції. Росіяни також можуть покладатися на історичний досвід для встановлення таких каналів: це було звично під час холодної війни. І вона має довгі кордони з сусідніми країнами та велику мережу держав-союзників, з якими можна співпрацювати", – сказав Дідерік Копс, старший науковий співробітник відділу експорту та торгівлі зброєю Фламандського інституту миру.
Метью Терпін, директор Ради національної безпеки США у Китаї з 2018 по 2019 рік, вказує на ще одне джерело ймовірних надходжень компонентів для російської зброї: "Китай і Росія мають спільний кордон протяжністю 4300 кілометрів. Ми абсолютно не можемо виявити, чи ці чіпи передаються з Китаю до Росії".
Слідкуйте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb