РосЗМІ просувають меседжі про те, що нацменшини мають "віддати борг" на війні, – дослідження ІМІ

Про це свідчать дані дослідження Інституту масової інформації (ІМІ).

Дослідження показало, що найчастіше пропагандистські медіа писали про дагестанців (36,2%), чеченців (14,5%), бурятів (9,9%), татарстанців (9,6%), осетинів (6,3%), башкирів (4,9%) та тувинців (4,4%). Менше - про інгушів, чувашів, удмуртів, якутів та марійців. 13,9% досліджених матеріалів у росЗМІ, які стосувалися нацменшин, були присвячені темі війни проти України.

Пропагандистські медіа просувають низку наративів, які прив’язують національні меншини до теми війни. Зокрема, пропаганда в російських медіа наголошує на тому, що представники неслов’янських етносів Росії є громадянами цієї держави, тож зобов’язані захищати свою батьківщину від "натовської армії" та "колективного Заходу". 

Особливе місце російська пропаганда відвела осетинам.

"Пропагандисти активно залучають осетинів до своїх матеріалів та наголошують, що начебто представники цього етносу на війну проти України йдуть добровольцями. Оскільки осетини начебто в такий спосіб повертають борг Росії за 2008 рік. Бо, за версією пропагандистів, якби не "допомога братів-росіян", то грузини знищили б осетинів як націю", – зазначила медіааналітикиня ІМІ Яна Машкова.

Окрім наративу про борг перед Росією, пропагандисти поширюють меседжі, що певні нацменшини "природно вписуються у війну". Зокрема, такими зображають якутів, аргументуючи, мовляв, для мешканців Півночі "життя на передовій звичне", адже їм "не в новинку готувати їжу на вогнищі, ночувати в наметах, багато й активно рухатися впродовж дня". Також пропагандисти переконують, що "вправні стрільці – якути" більше, ніж будь-хто, вбивають українців. І що нібито саме тому їх не беруть у полон. Цей наратив використовують, зокрема, для пояснення якутським жінкам, чому їхні чоловіки не повернулися з війни.

7 серпня 2008 року Росія вчинила повномасштабну військову агресію проти Грузії. У 2021 році Європейський суд з прав людини ухвалив вердикт, встановивши юридичний факт окупації Росією Грузії та її контролю в грузинських регіонах Абхазії та регіону Цхінвалі/Південної Осетії після підписання угоди про припинення вогню.

Фахівці ІМІ здійснювали моніторинг у 10 найпопулярніших російських онлайн-медіа за рейтингом Liveinternet: "Комсомольская правда", "Известия", РИА Новости, Lenta.Ru, РБК, "Аргументы и факты", Газета.Ru, "Московский комсомолец", NEWS.ru, "Российская газета". Дослідження провели за період від 1 січня до 15 грудня 2023 року включно.

• Самопроголошений президент так званої Південної Осетії Алан Гаглоєв на підсумковій пресконференції року заявив, що входження окупованого у Грузії регіону до складу РФ на порядку денному, але наразі не є можливим