Сергій Руденко: Зеленський торгується із Путіним за Медведчука

Печерський райсуд Києва змінив запобіжний захід Віктору Медведчуку із цілодобового домашнього арешту на особисте зобов’язання. Найгуманніший суд України вирішив: обмеження у пересуванні (принаймні, в межах столиці) куму Путіна, якого звинувачують у тяжкому злочині - державній зраді, це - надто жорстке покарання. Команда Зеленського вже зробила спробу амортизувати ситуацію. Мовляв, для Медведчука нічого не змінюється - він і далі продовжує знаходитись під цілодобовим домашнім арештом за іншою справою - щодо торгівлі з ОРДЛО. Утім, перша перемога кума Путіна в українському суді ставить під сумнів бажання держави Україна відправити його за грати. І чимдалі ця справа виглядає як бажання Зеленського банально поторгуватися із Путіним.

Читайте також: Оксана Марченко на службі Володимира Путіна

Те, що українська влада розглядає Медведчука як частину обмінного фонду, публічно заявив сам президент Зеленський. "Якби Росія підтвердила, що в пана Медведчука є російське громадянство, ну, наприклад, цілком можливо, то ми б із задоволенням після цього підтвердження чи хоча б натяку розглянули можливості обміну пана Медведчука на героїв і громадян України, які знаходяться не в Україні", - заявив президент у інтерв’ю телеканалу ICTV.

Про те, чи готовий він обміняти Медведчука на зустріч із Путіним чи на російський газ, Зеленський не уточнив. І шкода. Бо вся ця історія, яка розпочалася із лідером ОПЗЖ ще у лютому 2021-го, повинна мати не лише логічне завершення - ув’язнення Медведчука, але й таке ж логічне пояснення, чому, принаймні, Віктор Володимирович разом із дружиною - Оксаною Марченко, досі не сидять у СІЗО. 

Дев’ять місяців тому РНБО звинуватило подружжя у державній зраді, запровадивши проти них санкції. Стаття 111 Кримінального кодексу передбачає за це позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна або без такого. У травні Медведчук отримав цілодобовий домашній арешт. У жовтні - ще один, за іншою справою. Марченко ж і далі перебуває на свободі. Прокуратура навіть не клопотала перед судом про те, щоб взяти під арешт куму Путіна. Що ставить під сумнів щирість Зеленського покарати подружжя за державну зраду. 

Читайте також: Офшори, “Свати” і тиск Януковича. Про що збрехав Зеленський в інтерв’ю ICTV

Так-так, я знаю, що президент може безкінечно кивати на суд. Мовляв, дивіться, це ж - судова гілка влади і я на неї не тисну. Особливо тоді, коли суд замість того, аби призначити Медведчуку заставу у 1 мільярд гривень за вже другою кримінальною справою (СБУ інкримінує йому державну зраду та сприяння діяльності терористичної організації) призначає цілодобовий домашній арешт. Однак, відповідно до Конституції, президент є гарантом державного суверенітету і територіальної цілісності України. А відповідно, у випадках, де йдеться про державну зраду на найвищому політичному рівні, Зеленський має дбати найперше про інтереси держави, а не вступати у публічні торги із президентом країни-агресора. До речі, як кваліфікувати те, що Володимир Олександрович готовий віддати Путіну Віктора Володимировича в обмін на українських бранців ще до оголошення судового вердикту?   

Бажання Зеленського поторгуватися із Путіним за Медведчука цілком зрозуміле. Кум Путіна є важливим емісаром Росії в Україні. Однак президент України має чітко розуміти, що для господаря Кремля його кум має цінність лише у коридорах української влади. Ані в Ростові, ані на Рубльовці, ані в Ростові Медведчук не потрібен Путіну. Як тільки він перетне кордон із РФ, він перестане цікавити кума.

Так, Путін може обміняти у Зеленського Медведчука на газ, на електроенергію чи зустріч у нормандському форматі. Так, Путін хоче показати, що він здатен вирвати свого кума із-під домашнього арешту і звинувачень. Але для Путіна було та лишається принципово важливим, аби Медведчук разом із ОПЗЖ і далі руйнували Україну. І тут питання до Зеленського: чи готовий він і далі закривати очі на існування у державі відверто ворожої політичної партії. 

29 серпня 2019 року, на свої перші 100 днів президентства Зеленський публічно пообіцяв оприлюднити інформацію про фінансування ОПЗЖ із Росії. Відтоді минуло два роки. “Опозиційна платформа “За життя” була і лишається активним гравцем на політичному полі України. Президент свою обіцянку виконав лише частково, закривши три проросійські телеканали із пулу Віктора Медведчука. Сказавши “а”, Зеленський має сказати і “б”. Злочинець має сидіти у тюрмі. Навіть тоді, коли він є кумом президента Росії. Медведчук за гратами - найкраща відповідь Путіну на його численні намагання повернути Україну під вплив Росії. І це нарешті повинен зрозуміти сам Зеленський. Жодних торгів із Путіним. Лише закон. Лише справедливе покарання. Лише інтереси держави.