То як у китайському прислів'ї, що, мовляв, безглуздо вкорочувати ступні, коли черевики малі…
План Піднебесної дуже розмито трактує поняття суверенітету та непорушності кордонів, обмежившись практично лише короткою реплікою з цієї нагоди. І такий туман є зрозумілим: Сі Цзиньпін прагне закамуфлювати наслідки повномасштабного російського вторгнення на землі суверена, окупацію майже 20 відсотків української території. Фактично йдеться про шлях до "умиротворення" Путіна, задоволення його амбіцій "завершити війну", анексувавши, окрім Криму та "ЛДНР" ще й захоплений Південь України. Бо "суверенітет" Росії над цими територіями вже поквапливо зафіксувала держдума.
Читайте також: Хто диктував Пекіну "мирний план"?
Пекін не хоче сваритися з Євросоюзом, з огляду на велетенський імпорт товарів до Унії. Але, розуміючи, що його специфічна миротворчість навряд чи знайде порозуміння, робить ставку на тих, хто бажав би загасити війну будь-яким трибом, навіть коштом України. Серед таких – не тільки угорський прем'єр Віктор Орбан, який фактично долучив свою країну до "осі зла", втретє за століття ризикуючи завершити воєнну епопею у таборі лузерів. На руку Пекіну, — особливо, з огляду на протистояння Піднебесної зі США, — грає і французький лідер Емманюель Макрон. Його "сумнівні зв'язки" з кремлівським диктатором, безконечні розмови з Москвою, а також недавній візит до КНР засвідчують, що господареві Єлисейського палацу теж розходиться у якнайшвидшому завершенні війни, хай навіть ціною чужих (читай – українських) територій. Макрон переслідує власні електоральні цілі – протести з приводу пенсійної реформи не минули даремно, популярність чинної влади падає. Тому лідер "Вперед, республіко!" намагається компенсувати репутаційні втрати на зовнішньополітичному фронті. Звідси його антиамериканізм (зрештою, традиційний для Франції), його амбіції стати для Європи центром впливу. Останні не залишилися поза увагою Берліна, і Анналена Бербок розповіла паризькому мсьє все, що вона про нього думає.
Макрон переслідує власні електоральні цілі – протести з приводу пенсійної реформи не минули даремно, популярність чинної влади падає. Тому лідер "Вперед, республіко!" намагається компенсувати репутаційні втрати на зовнішньополітичному фронті
Для Китаю Макрон також приготував бальзам на душу, заявивши про те, що Тайвань – то не справа французів, а ймовірна війна проти острова, розв'язана Китаєм, також не їхня війна. Така риторика, вочевидь, сподобалася Сі, і дипломатія комуністичного режиму вирішила, що час "уточнити" тезу про "суверенітет і територіальну цілісність" у китайському їх розумінні.
Читайте також: Істерична війна
Посол КНР у Парижі Лу Шайе спричинив грандіозний скандал заявою про те, що колишні радянські країни не мають статусу в міжнародному праві. Тобто, — за ще одним китайським прислів'ям, — взявся шукати Місяць на дні моря. Тридцять років по тому, як увесь світ (і Китай теж) визнав міжнародну суб'єктність України, країн Балтії, Казахстану, ревізіоніст Шайе відмовляє їм у праві на державність!
Посол КНР у Парижі Лу Шайе спричинив грандіозний скандал заявою про те, що колишні радянські країни не мають статусу в міжнародному праві. Тобто, — за ще одним китайським прислів'ям, — взявся шукати Місяць на дні моря. Тридцять років по тому, як увесь світ (і Китай теж) визнав міжнародну суб'єктність України, країн Балтії, Казахстану, ревізіоніст Шайе відмовляє їм у праві на державність!
Було б помилкою і легковір'ям вважати, що комуністичний дипломат таким неоковирним чином зробив реверанс у відповідь на "тайванські" заяви Макрона. Адже Шайе реально повторив маразматичні ідеї Путіна, якими той, серед іншого, виправдовував "СВО" – війну проти України. Ця риторика у розмаїтих інтерпретаціях властива Путіну упродовж всього його перебування на чолі ерефії. То Україна для бункерного - failed state, то вона – вигадка австрійського генштабу, то взагалі її придумав Ленін.
Заява Шайе – не симптом, а радше – обмовка за Фройдом. Китайський "мирний план", до якого тепер намагаються пригорнути не тільки Францію, Угорщину та навіть Італію (міністр оборони Республіки Гвідо Крозетто: "Чи може це бути Китай (посередником на переговорах між Росією та Україною. – Авт.)? Він має бути співрозмовником за мирним столом. Це одне з питань, яке ми повинні поставити собі в Італії та в Європі"), - писався у співавторстві з Москвою. І кремль тепер посилено юзає своїх агентів впливу (бразилійського Лулу, французьку ж Марін Ле Пен, два десятки сенаторів-республіканців у США), аби проштовхнути ці, образно кажучи, "Дванадцять стільців" у світовий порядок денний.
Читайте також: На те й НАТО
Путін розуміє, що програв. Але для уникнення наслідків (повного розгрому в Україні, ймовірної громадянської війни в Росії, яка завершиться розвалом недоімперії, кримінального переслідування за воєнні злочини та геноцид) йому потрібен "мир".
І мир буде. Тільки не за китайсько-російським планом, а за планом України. І з усіма наслідками, яких дуже не хоче агресор. Ба більше, — зі вступом України в НАТО та Євросоюз. І наше членство, повірте, докорінно змінить ситуацію у цих структурах.
Що ж до Китаю, — то він після української перемоги залишиться віч-на-віч з проблемами, які породив режим. І ще не факт, що Піднебесна під тиском реальних санкцій за порушення прав людини, агресію проти сусідів, бардак на світових ринках не впаде, як і ерефія.
Про автора. Ігор Гулик – журналіст, головний редактор сайту "Еспресо.Захід".
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.