Спроба "африканізувати" російсько-українську війну провалилася

Візит африканських лідерів до України викликав дуже неоднозначну реакцію, яка почала ставати все більш негативною з того моменту, коли окремі представники делегацій захотіли "не помітити" ракетних обстрілів, що відбулися якраз у день візиту.

Самі пропозиції "мирного плану" теж, очевидно, не задовольнили нікого. Офіційно було оприлюднено лише положення у дусі "за все добре та проти всього поганого". Неофіційно щось "зливали" сумнівні російські джерела, але і там не було нічого, що реально мало б бодай мінімальні шанси на реалізацію.

Очевидно, сама концепція "африканської місії" була не дуже життєздатною: "У нас тут проблеми з продовольством та добривом, тому якось там один одному поступайтеся". Мабуть, у рамках логіки політики тих держав, представники яких відвідали Україну (а згодом і Росію) це все видавалося адекватним та зрозумілим, але зовсім не для українців.

Загальний наплив посередників з географічно віддалених держав, які хочуть запропонувати свої "послуги", демонструє нерозуміння самої природи нинішньої війни.

Читайте також: Росія вже оголосила... перемогу в війні

Проблема ж того, що війна триває, не у тому, що не знайшлося поки що достойного посередника. Проблема у тому, що війна має екзистенційний характер. Імперія не бажає відпускати державу, яку вважає "своєю", і готова докладати усіх зусиль для спроб захопити "колишню провінцію".

Усі ті, хто продовжують намагатися пропхнути якість маложиттєздатні "припинення вогню" просто не хочуть визнавати, що для Росії таке припинення — це просто технологія. Технологія продовження війни.

Сподіваючись на швидку перемогу, бункерний дід необачно у лютому "розкрив карти", і тепер більше не може ховатися за усіма "обмеженнями", домовленостями та "місіями ОБСЄ". Це йому явно не подобається. Значно "цікавіше", коли ти можеш воювати повною мірою, а в опонента зв'язані руки. Для цього потрібні "домовленості", аби одержати можливість відновити потенціал і уже самому визначати, коли завдати удар.

Читайте також: Африканський "мирний план" безперспективний

Для завершення війни потрібна відмова Росії від імперіалізму, а отже — відмова від основ сучасного російського суспільства. Ну і від основ режиму, який там панує, на що режим, зі зрозумілих причин, піти не може.

Зрозуміло, що "африканська місія" була спробою "африканізувати" російсько-українську війну. Тобто, звести до дрібного локального конфлікту за спірні території, який можна порівняно просто вирішити, просто віддавши ці території, або поділивши їх. Але у реальності все зовсім не так, і мова не про якісь території. Мова про загибель імперії, яка вперто не хоче залишати імперське минуле, і готова йти досить далеко, відстоюючи цінності позаминулого сторіччя.

Варто відзначити, що нинішня війна хімічно-чисто викрила природний російський імперіалізм. Раніше його прояви списували на комунізм, тоталітаризм та "світову революцію", ще раніше — на архаїчне самодержавство. Але зараз Росія — це "ринкова" держава, яка у багатьох моментах не відрізняється від інших. А імперськість така сама, як і за часів далекого минулого. І з цією імперськістю домовитися не вийде, це просто факт. Хтось його визнає, хтось ні — і шле "місії", але факт від того фактом бути не перестане.

Джерело

Про автора. Петро Олещук, політолог

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.