США готуються до 3-ї світової на уроках війни в Україні

Пентагон перекидає на Близький Схід військову техніку в нечуваних масштабах. Мілітарні портали пишуть, що днями в регіон Східного Середземномор'я прибули щонайменше 53 літаки C17 Globemaster III та 7 літаків C-5M Super Galaxy. Перед цим Вашингтон відправив туди ж дві авіаносні ударні групи, Британія — одну. І вся ця армада — геть зовсім не для посилення Ізраїлю в його війні проти ХАМАС.

Президент США Джо Байден заявив про ескалацію суперництва між Америкою з союзниками та "віссю диктатур": Росією, Китаєм, Іраном та Північною Кореєю. Саме тому Білий дім акцентує на необхідності синхронізації військових подій в Україні та на Близькому Сході: це два взаємопов'язаних майданчики одного й того ж конфлікту, пише Politico.

У найближчому майбутньому Тайвань може стати зоною третього конфлікту. А тут ще й Північна Корея вирішила полякати своєю антикварною армією Південну. 

Китай стрімко нарощує свій мілітарний потенціал, і його військово-морські сили вже перевершують за чисельністю ВМС США. Росія своєю чергою нарощує виробництво бронетехніки й мобілізує свої сили.

Читайте також: Хто хоче побачити, як народжується фашистська держава, може придбати собі квиток до одного з аеропортів РФ. Колонка Віталія Портникова

Очевидно, що противники Америки готуються до війни. Експерти констатують, що Китай і Росія будують свої збройні сили з метою нападу, а не стримування.

Американці, схоже, засвоїли урок рашистської війни проти України: зволікання обходиться дорого. 

Чимало експертів зараз пишуть, що повільний український контрнаступ спонукає США переглянути свої видатки на оборону, і не тільки США: зважаючи на нові реалії, недостатнім є і нинішній масштаб збройних сил Європи: ЄС мусить відновити свої армії та збільшити витрати на оборону і бути готовим до тривалого періоду нестабільності.

Сполучені Штати грають на випередження, готуючись до протидії всій отій "вісі диктатур". Адже  Пентагон  вже заявив, що не братиме участі у наземній операції Ізраїля, а значить — всі американські зусилля скеровані на Іран та їх сателітів у регіоні.

Читайте також: Якщо Росія не розвалиться, наступна її війна проти України буде кривавішою

Я навіть не виключаю, що США превентивно нападуть на "аятол", оскільки це простіше, ніж відбиватися від чергових нападів проіранських терористів. 

Тут варто звернути увагу на зашквар між республіканцями та демократами, який виник щодо допомоги Україні: новий спікер палати представників  Майк Джонсон вирішив розділити допомогу Україні та Ізраїлю, на що Байден тупнув ногою, пообіцявши ветувати кошти для Єрусалиму, якщо буде проігнорований Київ.

Логіка Білого дому зрозуміла: війна єдина, лише розпорошена на два майданчики, а Байден не може воювати зі світовим авторитаризмом, при цьому отримавши другий фронт від трампістів.

Президента США підтримав лідер республіканців у сенаті Мітчелл МакКоннелл, який також двома руками за збереження цілісного пакета допомоги Ізраїлю та Україні. Тут великий респект МакКоннеллу, який відійшов від свого типово обережного стилю допомоги Україні та витрачає політичний капітал для країни, яка перебуває в бойових умовах. Politico: "Він з усіх сил підтримує Київ, попри розбіжності всередині республіканської партії".

Читайте також: Чому не варто завчасно проклинати Джонсона

Трампісти відповіли нестандартно: вони готові схвалити допомогу Україні, якщо адміністрація Байдена покаже їм стратегію перемоги, а не тільки предʼявить чек. Також республіканці захотіли повноцінної санкційної політики проти РФ з боку США та НАТО, в тому числі — заборони всіх видів нафти та нафтопродуктів, зерна, та мінералів. Там і про фронтові звіти, і про повернення Криму, — всі ті запитання, на які прагнув би отримати відповідь будь-який українець.

Коли б демократи США були такими рішучими півтора року тому, ситуація російській війні проти України розвивалася б у зовсім іншому ключі. Але навіть сьогодні, за день до "Карибської кризи - 2", важливо, що Білий дім став проактивним.  А все інше залежатиме від листопадової зустрічі лідерів США та Китаю.

Джерело

Про автора. Орест Сохар, журналіст, шеф-редактор Obozrevatel

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.