США - Китай: політика реверансів

Штати настільки прагнуть цього, що вперше змінили тактику: замість страхати та затискати в санкційних "обіймах", Байден позадкував у декількох принципових переговорних позиціях. У такий спосіб Вашингтон намагається прочинити переговорний портал з Пекіном.

На полях G7 президент США старався задобрити лідера Китаю Сі Цзиньпіня. Ось лише декілька із тез:

Адміністрація Білого Дому "розглядає можливість скасування санкцій проти міністра оборони Китаю Лі Шанфу". Генерал потрапив у чорний список США 5 років тому, бо імпортував винищувачі та ракети з Росії. З того часу Пекін саботував багато ініціатив Вашингтону, вимагаючи зняття персонального бану, та до останнього часу американці були невблаганними.

Читайте також: Чому зустріч лідерів G7 важлива

Ще більше децибел набрала інша заява Байдена: США дотримуються політики "одного Китаю", "Вашингтон не підтримує жодних дій Тайваню щодо проголошення незалежності". Формально — нічого нового, американські урядовці й раніше озвучували щось подібне. Але в даному "пакеті лояльності" ці слова набирають особливих барв: до саміту G7 президент США декілька разів погрожував — американські військові втрутяться, якщо Китай вдасться до неспровокованих військових дій проти Тайваню. Тепер просто сказав: "США збираються допомогти Тайваню підвищувати здатність захищатися". Погодьтеся, не так грізно.

Цілком очевидно, що лідер США вдає "доброго копа", на тлі добре зрежисованої різкості G7 стосовно Китаю.

"Сімка" по суті проігнорувала т.зв. мирний план, яким так тішився донедавна Сі: учасники саміту назвали виведення російських військ та техніки за межі України як передумову мирних переговорів. "Росія розпочала цю війну і може її закінчити", – зазначено у документі. Натомість Китай пропонував зупинити війну по лінії фронту.

"Сімка" по суті проігнорувала т.зв. мирний план, яким так тішився донедавна Сі: учасники саміту назвали виведення російських військ та техніки за межі України як передумову мирних переговорів. "Росія розпочала цю війну і може її закінчити", – зазначено у документі. Натомість Китай пропонував зупинити війну по лінії фронту

G7 заявила про чергові санкції, щоб "збільшити витрати для Росії та тих, хто підтримує її військові зусилля". Якщо хтось часом не зрозумів, то далі зазначено: "Сімка" закликала Пекін використати свій вплив для тиску на Росію, щоб вона припинила вторгнення в Україну.

Ну і фіналочка, — про "важливість миру та стабільності у Тайванській протоці".

Пекін по-комуністичному гнівно відреагував на "пасквілі" G7, але, схоже, уже був готовим до послання Байдена. І відповів взаємністю.

Читайте також: "Стратегічна ізоляція РФ": Москва зайва

Сі провів саміт "Китай — Центральна Азія", на який запрошені практично значна частина колишніх сателітів РФ, та не сама Московія: Узбекистан, Казахстан, Киргизія, Туркменія і Таджикистан.

Пекін по-комуністичному гнівно відреагував на "пасквілі" G7, але, схоже, уже був готовим до послання Байдена. І відповів взаємністю. Сі провів саміт "Китай — Центральна Азія", на який запрошені практично значна частина колишніх сателітів РФ, та не сама Московія: Узбекистан, Казахстан, Киргизія, Туркменія і Таджикистан

Сі запропонував своїм новим партнерам співпрацю в економічній царині, але найголовніше — в оборонній. Прискорена інтеграція регіону з Китаєм — це крок до колонізації, тобто заміщення впливу Московії китайським впливом. Йдеться про послаблення РФ на пострадянському просторі, і сам кремль залишається за бортом цієї стратегії.

Готовність США запаритися відновленням дипломатії з КНР, — це хороша новина для України. Адже Китай прагне відчувати себе геополітичним гравцем, і це відчуття не обовʼязково повинно зʼявитися через напруження довкола Тайваню чи завдяки підвищенню градуса російської війни проти України. Бажаний конструктив для нас — це перемовини США та КНР, які призведуть не лише до послаблення Московії в найближчі перспективі, але й до конфігурації її політичного майбутнього: без бункерного, імперського пафосу, ядерної зброї та у менших кордонах. Про тут все залежатиме від таланту перемовників.

Джерело

Про автора. Орест Сохар, журналіст, шеф-редактор Obozrevatel

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.