"Чинна Конституція не встигає за всіма процесами": Магера про те, чому Основний Закон потребує модернізації

Таку думку висловив експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ (ЦППР) Андрій Магера в етері Еспресо. 

"Нам обов'язково треба звернути увагу на те, що чинна Конституція ухвалювалася 30 років тому в 96-му році в умовах, коли це було ще пострадянське суспільство. Це було населення колишньої української РСР. Зараз це населення трансформувалося. Спершу український народ, зараз активно формується українська політична нація на основі українського етносу. Всі ці процеси відбуваються надзвичайно стрімко", - сказав він.

Експерт вважає, що чинна Конституція навряд встгає за всіма речима, кі мала б охоплювати. 

"Я би сказав так, що за усіма, очевидно, речами чинна Конституція навряд чи поспіває. І, зокрема, є певні первородні гріхи Конституції, які були у тексті 96-го року. Безумовно, це текст, який досить прогресивний, досить цікавий з конституційної точки зору. Україна зуміла в стінах парламенту ухвалити Конституцію, а не за допомогою танків, як це робив Єльцин. Так, як Лукашенко в Білорусі. В Україні це відбулось у цивілізований спосіб", - додав він.

Андрій Магера погоджується із думкою, що Україні в майбутньому потрібна оновлена Конституція, яка відповідала різним викликам, з якими наша держава, зокрема, стикнулася під час повномасштабного вторгнення.

"Але як на мене, і тут я погоджуюся із суддею Конституційного суду у відставці Віктором Івановичем Шишкіним, що є певні вади, які, на жаль, виправити буде досить складно, але в майбутньому, нам треба думати про нову Конституцію, в мирний час. Наприклад, ті же особливі стани в Україні, правовий режим воєнного стану чи правовий режим стану війни, питання надзвичайного стану, питання зони надзвичайної екологічної ситуації. Всі ці положення треба було б логічно зібрати в одному розділі", - вважає він

Також експерт  зауважив, що, наприклад, у тексті Конституції Польщі є розділ, який стосується надзвичайних станів. В Основному Законі нашої країни такого немає.

"Я, власне, хотів би продовжити навіть думку шановного Віктора Івановича Шишкіна і відзначити те, що, наприклад, у Конституції Польщі існує розділ, який стосується надзвичайних станів. В Україні такого розділу немає. І дійсно варто було б в одному розділі згрупувати всі ці певні правові режими. І, можливо, в українській Конституції не було би таких різних позицій юристів конституційного права. Що таке, наприклад, правовий режим воєнного стану і стану війни? Це одне і те саме, чи це все ж таки дещо різне?" - розповів він.

Андрій Магера вважає, що дискусії, породжені Конституцією України, не посилюють українську державу під час війни

"Тому варто було б все ж таки дійсно чітко розподілити повноваження всіх органів влади, визначити їхні обов'язки в цій ситуації і визначити долю виборних органів влади, які функціонують під час дії війни. От що з ними робити? Тому що чинна Конституція чітко відповіді на це запитання не дає. А кожен раз іти до Конституційного суду, отримувати тлумачення, це, звичайно, можна робити, але все ж таки Конституція має безпосередньо давати відповідь на це запитання. Тому я погоджуюся з тим, що дійсно є питання, над якими можна працювати з Конституцією. І, як показує досвід багатьох країн світу, Конституції бувають не першими, не останніми, приходить час, коли треба її модернізувати", - підсумував він.