Дунай за останні 150 років втратив 80% водно-болотних угідь, - WWF

Про це інформує Всесвітній фонд природи WWF-Україна.

У Всесвітньому фонді природи розповіли, що Європа втратила не лише понад 80% природних заплав і водно-болотних угідь Дунаю, а й екосистемні послуги, які вони надавали. Це сталося через людську діяльність, зокрема, протипаводковий захист, гідроенергетику, регулювання стоку (ставки, водосховища), спрямлення русел, активне судноплавство та днопоглиблення. 

Такі дії спричинили скорочення біорізноманіття: різко зменшилися популяції риби та диких тварин, включно з червонокнижними осетровими. Водночас водно-болотні угіддя Дунаю почали втрачати здатність бути природними захисниками від повеней і посух. 

Які найбільші загрози для біорізноманіття Дунаю

Найбільшими загрозами для біорізноманіття Дунаю, на думку WWF-Україна, є забруднення небезпечними відходами і гідроморфологічні зміни русла. Серед інших небезпек експерсти також називають воєнні дії, зміну клімату та появу інвазивних видів. 

"Проте саме гідротехнічні споруди є однією з найбільших екологічних проблем для Дунаю. Річкові греблі та шлюзи, збудовані для виробництва електроенергії або судноплавства, розділили річкову систему і створили перешкоди для міграції риби та інших водних організмів. Наприклад, гребля "Залізні ворота", зведена на Дунаї у 1970-х роках, повністю перекрила шлях багатьом видам риб до місць їхнього нересту. Через відсутність рибоходів значно скоротилися площі нерестовищ, що призвело до різкого зменшення кількості цінних видів риб, зокрема осетрових”, - розповіла керівниця напряму “Вода” WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко. 

Загалом, Дунайський басейн та його притоки є домом для багатьох видів, тому він є центральним пунктом для збереження біорізноманіття у Центральній та Південно-Східній Європі.  Річковий басейн населяють 2 тис. видів рослин та понад 5 тис. видів тварин, серед яких 40 видів ссавців, близько 180 видів гніздових птахів, приблизно 100 видів риб та дюжина видів рептилій та амфібій.

Водночас Дунайський біосферний заповідник площею 580 тис. гектарів, як вказують у WWF-Україна, є природним генофондом "неоціненного значення", оскільки у ньому налічуються 1 839 видів флори, 678 видів водоростей та 1 016 видів листостеблових рослин. Його фауна включає 3 590 видів, зокрема 2 244 види комах, 91 вид молюсків, 135 видів риб та 331 різний вид птахів.  

"Великі заплавні ліси та Дунайська дельта слугують останніми притулками в континентальній Європі для таких знакових видів, як орлан-білохвіст та пелікани білі. Лише Дунайська дельта є домом для 70% світової популяції пеліканів білих", - йдеться у повідомленні. 

Разом з тим, осетрові риби, яких називають флагманськими видами Дунаю, перебувають на межі знищення через будівництво гідроелектростанції "Залізні ворота" між Румунією та Сербією, оскільки споруда перекрила величезну територію річки, фрагментувала її та заблокувала критично важливі місця нересту осетрових.

Іншою загрозою для осетрових є нелегальний вилов риби, насамперед, заради чорної ікри. 

Що допомагає захистити Дунай

 Всесвітній фонд природи WWF включив Дунай та його дельту їх до списку 200 найцінніших екорегіонів планети за рівнем біорізноманіття. Тобто тепер вони належать до пріоритетних об’єктів охорони природи у світі.

Крім того, екологи WWF реалізують в Дунайському регіоні природоохоронні проєкти. Серед них і ті, які сприяють відновленню популяції осетрових. 

"У межах міжнародного проєкту LIFE-Boat 4 Sturgeon об'єднані зусилля для порятунку чотирьох видів осетрових, що ще мешкають у Дунаї: осетер руський, стерлядь прісноводна, севрюга та білуга. У рамках проєкту буде створено живий генетичний банк для чотирьох останніх видів осетрових у Дунаї та посилено природні популяції шляхом зариблення молоддю їхнього ареалу", - йдеться у повідомленні. 

Крім того, WWF Центральної та Східної Європи і різні зацікавлені сторони започаткували міжгалузеве співробітництво "Партнерство "Живий Дунай".  Ініціатива покликана покращити стан водних ресурсів у басейні Дунаю і вже встигла показати результати. А саме: 

• відновлено 1 762 гектари водно-болотних угідь і заплав; 
• покращено водопостачання на площі понад 3 700 гектарів;
• відновлено зв’язок на 134,5 км річок у шести країнах регіону.

Також ініціатива залучає бізнес, зокрема, компанії, які використовують воду у виробничих процесах чи впливають на водозбірні басейни. 

"Залучення підприємств до впровадження принципів водної відповідальності (water stewardship) дозволяє зменшити ризики забруднення, перенасичення або деградації водних ресурсів. Крім того, це сприяє довгостроковій стабільності операцій самих компаній. Зміна погляду бізнесу та споживачів на воду — від безмежного ресурсу до життєво необхідного активу — є необхідною умовою для формування ефективної водної політики. Таким чином, підвищення обізнаності та формування нової культури водокористування має не лише екологічне, а й економічне та соціальне значення для збереження Дунаю", - наголошують в організації.