Хочуть залишатися біля "корита" та з фінансуванням: Томпа про керівників закарпатської угорської громади та їхні вимоги

Про це сказав голова угорської громади Києва та Київської області Тібор Томпа у програмі "Євроінтеграція" з Юрієм Фізером на Slawa TV та Еспресо.

"Політика нового угорського уряду вже відрізняється від тієї негідної політики, яку проводив Орбан щодо України протягом останніх 16 років.

Аніта Орбан - очільниця МЗС в Угорщині - заявила, що Угорщина вже є європейською країною. І цей уряд буде налаштований не на те, щоб 26 членів Європейського Союзу вигадували, як обійти блокування, а на те, щоб шукати шляхи вирішення всіх питань на європейському рівні. Це дуже і дуже гарний знак", - зауважив Томпа.

За словами голови угорської громади Києва та Київської області, угорська влада на чолі з Петером Мадяром і всі міністри шукають шляхи встановлення прагматичних відносин з Україною. Однозначно, що це не Орбан. І ця орбанівська політика закінчилась.

"На жаль, є і не дуже гарна новина - 20 травня відбулося засідання експертної комісії на технічному рівні між Україною й Угорщиною щодо двосторонніх відносин, і тут, у першу чергу, гальмівна функція перебуває в руках організації - Закарпатського товариства угорської культури, члени якої є в цій експертній комісії. Вони й досі тотально перебувають під орбанівським, російським впливом. І є дані, що вони на консультаціях висували жорсткі, незрозумілі умови та до останнього будуть за це чіплятися", - розповів Томпа.

Читайте також: Подвійний "удар" Угорщини щодо забезпечення прав угорської нацменшини в Україні. Блог Павла Федаки

Голова угорської громади Києва та Київської області також додав, що свого часу Віктор Орбан, який і досі негативно ставиться до України та українців, висунув так звані 11 пунктів, які нібито Україна має виконати. До речі, ці 11 пунктів згадує і нинішня угорська влада. Один із цих пунктів передбачає, що нібито угорська меншина - а точніше керівники цієї угорської закарпатської організації - для того, щоб і далі залишатися біля "корита" та мати відповідне фінансування, адже це їхній сімейний бізнес, і нічого змінювати не хочуть, вважають, що обов’язково у Верховній Раді має бути одне місце, закріплене за угорською меншиною.

"Даруйте, у світі такого немає. В інтерв'ю пані Аніту Орбан запитали, як до цього ставляться в Угорщині. Вона відповіла, що мова йде про так звану консультативну функцію угорської меншини у Верховній Раді. І тут жодних заперечень немає, і це наразі виконується.

Тому я вважаю, що у першу чергу все залежить від української сторони, в тому числі від Міністерства освіти - яких експертів вони залучають від угорської меншини на Закарпатті. Тому що та політична сила, так звана експертна сила, яка перебуває в цій комісії, раніше писала методички про те, як втілити в життя так званий закон Ківалова-Колісниченка. І вони й залишилися на цих, умовно кажучи, середньовічних засадах", - резюмував Томпа.

• Представники угорської національної меншини Закарпаття заявили про необхідність гарантувати політичне представництво національних меншин у Верховній Раді, а також враховувати етнічну структуру населення при нарізці виборчих округів.