Комісія з журналістської етики підтримала Суспільне на тлі закидів Безуглої та можливого виключення з прайм-тайму марафону

Відповідна заява з’явилась на сайті Комісії.

Зокрема у комітеті наголосили на підтримці реформи суспільного мовника, "яка є одним з успішних прикладів медіареформ часів незалежності".

"Результатом цієї реформи є перетворення неповороткого державного гіганта з обласними філіями, що часто виступали рупорами влади, на конкурентне медіа, яке дотримується стандартів журналістської етики. Нагадаємо, що вимога провести цю реформу згадувалася ще у 2005 році Парламентською асамблеєю Ради Європи, а її метою було покращення умов для функціонування плюралістичної демократії", - йдеться у заяві. 

Також у заяві нагадують, що громадянське суспільство послідовно працювало над реформою з 2014-2015 років, коли було прийнято Закон України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України". У його нормах і були закріплені гарантії інституційної, фінансової та редакційної незалежності мовника, відповідно до стандартів Ради Європи.

"Попри забезпечення незалежних виборів менеджменту Суспільного як у 2017, так і у 2021 роках, а також включення Суспільного до різноманітних "білих списків" медіа, що дотримуються журналістських стандартів, виділення закріпленої на рівні законодавства гарантованої фінансової суми у 0,2% від загальної суми видатків державного бюджету на діяльність медіа не відбулося жодного разу від моменту трансформації та злиття усіх місцевих компаній у єдине ПАТ "НСТУ", - зазначають в КЖЕ. 

Читайте також: Влада готує зачистку інформаційного поля, - нардеп Юрчишин

Крім того у заяві зазначається, що під час повномасштабної війни до Суспільного мовника довіра зросла з 60,5% у 2020 до 86% у 2023 році. 

"Після створення Єдиного марафону, моніторинги дотримання стандартів на ньому також показують, що серед усіх мовників саме Суспільне має найменшу кількість порушень та найбільш збалансовано надає слово представникам усіх політичних фракцій у Верховній Раді України… Суспільне залишається острівцем якісного контенту, якому довіряють споживачі та до якого вони звертаються у разі, коли існує потреба швидко отримати надійну інформацію", - додають в заяві. 

Комісія висловила свою підтримку реформованому мовнику та наголошує, що тикс на мовник "шляхом поширення неперевіреної та/або недостовірної інформації політиками та іншими публічними особами, є неприпустимим".

"Забезпечення належного функціонування Суспільного, зокрема через його повноцінне фінансування, є запорукою сталості плюралізму думок навіть у воюючій країні", - зазначили у КЖЕ.

Реакція Суспільного на закиди Безуглої

Також у Суспільному відреагували на закиди нардепки Мар’яни Безуглої щодо діяльності компанії. 

Вона на своїй Facebook-сторінці зокрема опублікувала допис про діяльність 6 державних каналів, серед яких опинився і Суспільний мовник. Інший допис вона присвятила фінансуванню Суспільного.

"Існування незалежного Суспільного Мовлення - одна із передумов вступу України до Європейського Союзу. Реформа Суспільного Мовлення почалась одразу після Революції Гідності. Успіх трансформації державного медіа в Суспільне неодноразово відзначали у Раді Європи, Європейській комісії, USAID та інших міжнародних організаціях", - відповіли у компанії.

Також там наголосили, що Суспільне має незалежну редакційну політику й незалежні від влади керівні органи - правління та наглядову раду.

Слот Суспільного, за даними моніторингу незалежних експертів, є найбільш збалансованим у телемарафоні "Єдині новини". Крім того у мовнику відреагували на закид щодо заброньованих працівників та заробітних плат співробітників. 

"За даними галузевого дослідження Ernst & Young, рівень відставання зарплат на Суспільному від аналогічних фахівців на ринку складає, загалом по компанії, 48%. Кожен інформаційний вкид на цю тему ми вважаємо спробою позбавити Суспільне законного фінансування, що може призводити, відповідно, до знищення незалежності", - розповіли у компанії.

Також Суспільне звернулося до голів Комітетів Верховної Ради України:

• з питань Регламенту, депутатської етики і організації роботи Верховної Ради України — з проханням дати оцінку висловлюванням пані Безуглої;
• з питань гуманітарної та інформаційної політики та з питань свободи слова — з проханням розглянути спроби тиску й поширення токсичних наративів щодо медіакомпанії;
• з питань інтеграції України до Європейського Союзу — з проханням дати оцінку спробам підірвати реформу, яка була зобовʼязанням України згідно з угодою про Асоціацію України з ЄС, Угодою між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз, а також зобов’язанням України перед Радою Європи з 2005 року (Резолюція 1466 (2005)).