Україна захищає Європу. Натомість там дехто відкриває другий фронт проти України
Стосовно перегляду Польщею свого ставлення до військової підтримки України варто нагадати декілька фундаментальних речей
Російське вторгнення 2022 року було зумовлене ігноруванням США та Європою вимог Путіна.
Нагадаю: восени 2021 року Росія вимагала повністю прибрати війська та військову інфраструктуру НАТО зі Східної Європи. За логікою Кремля, Вашингтон мав вивести свої сили з тієї ж Польщі, і нібито це мало б відвернути майбутню велику війну.
Військова кампанія проти України була розпланована на кілька тижнів. Вона мала перетворити нашу країну на аналог лукашенківської Білорусі, після чого осінній ультиматум Заходу зазвучав би зовсім по-іншому. Враховуючи, що Кремль на будь-яку проблему реагує або її ігноруванням, або ескалацією, неважко передбачити, що промова Путіна 9 травня 2022 року мала містити той самий ультиматум, але вже в рази жорсткіший. У результаті або США дійсно вивели б війська з Польщі, або все те, що зараз летить на Київ, уже тоді летіло б на Варшаву та інші європейські міста.
У 2022 році ця логіка була очевидною для всіх. Але у 2026-му про неї багато хто змусив себе забути.
Сьогодні українська армія не просто знищує "другу армію світу", яка готувалася штурмувати європейські міста.
Україна фактично виконує додаткову роботу із захисту країн Східної Європи — роботу, яка безпосередньо для нашої оборони не є принциповою, але є критично важливою для сусідніх країн.
Прикладів чимало. Наприклад, ураження у Кронштадті ракетного корвета "Бойкий" у червні практично ніяк не впливає на хід війни в Україні, адже він не може потрапити в Чорне море. Але це прямий внесок у безпеку Польщі та країн Балтії. Окрім того, українські удари по російських станціях космічного зв’язку та мережі військових заводів, що виробляють компоненти для ракет, безпосередньо захищають усю Європу, особливо її східний фланг.
Читайте також: Чи треба Путіну тиснути на Лукашенка, щоб той відкрив "другий фронт"?
Фактично Україна стала головним гарантом безпеки на всьому європейському континенті. Українська армія не лише зруйнувала міф про "непереможну" другу армію світу, а й щодня на практиці зменшує її військовий потенціал і здатність вести бойові дії проти Польщі чи будь-якої іншої країни ЄС.
Сьогодні Європа має неоціненну можливість знищувати загрози своїй безпеці, не втрачаючи власних солдатів, без ракетних атак по своїх житлових кварталах і без жорсткої мобілізації до власних національних армій.
Але разом із цим у європейців з’явилася ще одна "унікальна" можливість: відкрити другий фронт і почати воювати проти України: політично, економічно та навіть історично. Війна за українські підручники для декого виявилася важливішою за те, чи існуватимуть у майбутньому їхні власні підручники взагалі.
Добре, що у Польщі є політики, які це розуміють. Згоден з міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським: "Геополітика — це не конкурс емоцій. Загрозою для вільного світу є Росія".
Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.
- Актуальне
- Важливе