Лікування онкології, 5 тисяч чайників і готовність до роботи ще й сьогодні: 66 років тому в Україні запрацював перший ядерний реактор

Еспресо розповідає про те, як зароджувалася українська атомна енергетика.

12 лютого 1960 року в Інституті ядерних досліджень НАН України в Києві відбувся запуск першого вітчизняного дослідницького ядерного реактора ВВР-М.

Той реактор пройшов модернізацію і працює донині. Хоча після численних модернізацій і удосконалень технічні характеристики змінились. Потужність першого реактора складала 10 МВт. 

Строку його експлуатації проєктом встановлено не було. 

Рішення про створення ядерних центрів і будівництво в них дослідницьких водо-водяних ядерних реакторів радянський уряд прийняв у 1954 році. 

"Головною метою створення першого дослідного реактора було отримання потужного потоку нейтронів, для проведення експериментів у галузі фізики нейтронів і досліджень процесів опромінення матеріалів, для проведення інших наукових та прикладних досліджень. Окрім того, він міг виробляти і різноманітні ізотопи, які теж використовуються в різних галузях промисловості і медицині", – писав Інститут Нацпамяті. У 2010 року реактор модернізували. Там встановили нові сучасні системи управління і захисту  та нове сховище для відпрацьованого ядерного палива.

10 мегават – це приблизно 1% від потужності стандартного блоку АЕС (1000 МВт). В енергетиці – це потужність невеликої гідроелектростанції або великої сонячної електростанції, площею близько 15-20 гектарів. 

Завдяки потужності в 10 МВт можна забезпечити одночасну роботу приблизно 5000 електрочайників (по 2 кВт кожен) або 4000 потужних бойлерів. Також може йтися про електроенергію, достатню для забезпечення цілого мікрорайону на 2-3 тисячі квартир (за середнього споживання 3–5 кВт на оселю в пікові години).

Що відомо про перший в Україні ядерний реактор

"ВВР-М – водо-водяний реактор басейнового типу модифікований. Відрізняється простотою конструкції, відносно недорогий у виготовленні й експлуатації, надійний та безпечний. Його теплова потужність 10 мегаватів. Через знаходження реактора на території міста більша потужність заборонена санітарною службою", – пояснювали на сторінці Музей Чорнобиль.

У центрі розташована активна зона – частина, де відбувається ядерна реакція. Там розміщене ядерне паливо (уран-235) у спеціальних паливних збірках.

В реактор можна завантажувати різні матеріали для досліджень, для цього передбачені спеціальні канали. Є можливість створювати додаткові місця для опромінення прямо в активній зоні, якщо прибрати частину паливних збірок. У київському реакторі було встановлено дві так звані нейтронні пастки  –  спеціальні водяні порожнини для досліджень.

Починаючи з 1973 року, ядерні реактори ВВЕР почали встановлювати на атомні електростанції України. У 1973 році - Рівненська АЕС, 1977 – Південноукраїнська, 1980 – Запорізька, 1981 – Хмельницька. 

Цікаві факти

З 1960 до кінця 1993 року реактор відпрацював 104500 годин, майже 4 тисячі годин на рік – 160 діб.

У реакторі є спеціальні "Гарячі камери", де виготовляють препарати, що лікують онкологічні захворювання.

Останніми роками за фінансових та інших об’єктивних обставин він працював до 50 годин на рік. 

Станом на лютий 2024, реактор – у холодному стані, але все системи готові до роботи, персонал обслуговує обладнання та готує відповідні методики для нових досліджень, розповідав Валерій Шевель, заступник головного інженера ядерного реактора ВВР-М з радіаційних технологій, ліквідатор наслідків ядерної аварії на ЧАЕС.

На сьогодні у світі на наукові та прикладні цілі працює 247 дослідницьких реактора в 54 країнах, київський ВВР-М є одним з них.