Нардеп Потураєв пояснив, як формуватимуть Національний пантеон України

Про це народний депутат України, "Слуга народу", голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв розповів у проєкті "Тепер головне" на Еспресо.

"Закон (про Національний пантеон, - ред.) абсолютно простий, прозорий, значить, в ньому визначаються критерії тих, хто може бути пантеноізований. Це перша категорія - це люди, які створювали або боролися за українську державу, або були очільниками збройних формувань, які боронили українську державу або билися за те, щоб вона була створена. І друга категорія - це люди, які створювали українську націю, тобто, які створювали українську ідентичність. І таким чином ми одразу, по суті, декларуємо, що там не може бути багато людей, ніяких сотень бути не може. Це перша частина", - розповів він. 

За його словами, після ухвалення закону Кабінет Міністрів матиме шість місяців на розробку нормативної бази, яка визначить порядок формування комісії з пантеонізації. 

"Друга частина - як буде формуватися пантеон. Дійсно, коли ми працювали, за ініціативою президента була створена за модерації Кирила Буданова й Ірини Верещук робоча група. Значить, у нас там були представники всіх патріотичних, політичних сил в парламенті, які поза парламентом, рухи політичні, громадські організації, експерти, вчені, безумовно. І от таким чином цей законопроєкт опрацьовувався. І у нас був в перших ітераціях закону такий список первісний, десь у нас там було 40-50 осіб. Врешті ми відмовилися від нього", - зазначив він.

Микита Потураєв зауважив, що список стане частиною закону, але врешті від цього відмовились. 

"Ми врешті відмовилися від цього, коли ми зрозуміли, що навіть в рамках цієї групи, яка складалася з людей виключно, які були всі абсолютно за те, щоби пантеон був створений, щоб закон був написаний, і всі докладалися до того, щоб його написати. І з'ясувалося, що у нас у самих немає єдності з приводу певних особистостей, які пропонувалося включити до списку. І тоді ми цей список вилучили з тексту, а залишилася процедура. Процедура складна. І, до речі, ми вивчали європейський досвід всіх країн, де є, або пантеони такі формалізовані, або принаймні процедури пантеонізації. І виглядає вона наступним чином. Після того, як закон буде прийнятий і підписаний, Кабмін буде мати шість місяців, якщо я не помиляюсь, на розроблення нормативної бази, яка буде визначати, яким чином буде формуватися комісія з пентеонізації. Тобто хто має добиратися в цю комісію в законі прописано, це звичайно науковці, але ми не хочемо, щоб це була чисто академічна історія", - сказав він.

Нардеп зазначив, що до складу комісії мають увійти не лише науковці, а й представники громадськості. При цьому порядок її формування визначатиме уряд.

Подавати кандидатури до Національного пантеону зможуть чотири суб'єкти: Президент України, Кабінет Міністрів, Верховна Рада та громадяни через механізм електронних петицій.

"Там мають бути і представники громадськості, і так далі, тобто в законі це все є. Але як, власне, буде відбір, інші технічні деталі, це має визначити уряд своєю нормативкою. Після цього комісія почне працювати, але хто ж суб'єкти подання. Суб'єктів подання - чотири. Це відповідно ті, хто наділені законодавчою ініціативою згідно Конституції України - це Верховна Рада. Тобто ми можемо подавати від себе пропозиції в комісію. Це президент, у нього є законодавча ініціатива, і уряд, в уряду теж є законодавча ініціатива. Хто четвертий? Четвертий - український народ. У нас є чудово працюючий механізм електронних петицій. Ми знаємо з вами прекрасно, що у нас деякі петиції за дві доби максимум збирають необхідні 25 000 підписів, то звичайно, що через петиції, які будуть спрямовуватися на президента, на прем'єр-міністра або на голову Верховної Ради, або якщо уряд визначить таким чином, це теж можливо, що можна буде на голову комісії з пантеонізації такі петиції спрямовувати. Отже, отакі суб'єкти подання подають туди свої пропозиції", - додав він.

За словами народного депутата, рішення щодо кожної кандидатури ухвалюватиметься окремо після громадського обговорення. Остаточне рішення прийматиме Верховна Рада шляхом внесення змін до закону про Національний пантеон, а після цього документ підписуватиме президент. 

"По кожній особі рішення має прийматися окремо, не може бути колективних списочних рішень. Далі, коли рішення приймається, воно буде прийматися, очевидно, з громадським обговоренням, це не крапка. І приймає далі рішення Верховна Рада. Тому що законом передбачено, що кожне прізвище, яке попадає в пантеон, кожна людина, яка попадає в пантеон. Це по суті зміни в цей закон про пантеон", - зазначив він.

Микита Потураєв наголосив, що така багаторівнева процедура має стати запобіжником від появи суперечливих постатей у Пантеоні.

"Тобто там передбачений додаток, в якому, власне, будуть всі люди. Він зараз пустий. Але щоби відповідно внести зміну, треба аби Верховна Рада проголосувала. Це такий запобіжник з боку парламентської гілки. Ну, і далі вже тоді президент своїм підписом, як будь-який закон, скріплює, тобто це вже ну така остаточна крапка. Тому, як бачите, процедура довга, процедура непроста, процедура передбачає залученість абсолютно всіх. І таким чином, я переконаний, що в пантеоні у нас не буде контраверсійних фігур, але будуть виключно ті люди, завдяки яким існує сучасна Україна, і завдяки, власне, цьому ми маємо можливість боротися з окупантами і відстоювати нашу суверенність у цій війні за незалежність, яку ми зараз ведемо", - резюмував народний депутат.

• Президент України Володимир Зеленський у неділю, 28 червня, зареєстрував у Верховній Раді законопроєкти про створення в Києві Українського національного пантеону, а також про встановлення нової державної нагороди – ордена Європи.