"Сніг у дефіциті": Міндовкілля назвало причину відсутності кліматичної зими в Києві протягом останніх трьох років

Про це повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Зими останніх років в Україні значно змінилися: якщо раніше зима була сезоном морозів та хуртовин, то зараз погода часто нагадує пізню осінь чи ранню весну. Тепла погода, відсутність тривалих морозів та температурні рекорди стали звичним явищем, зауважили у міністерстві. Головною причиною таких змін там назвали глобальне потепління. 

"Україна входить до регіонів планети, де протягом останнього десятиріччя зростання температури відбувалося найвищими темпами. За останні 60 років підвищення середньої температури на нашій території відбувалося майже у 2,5 раза швидше, ніж загалом у світі. Ми випереджаємо навіть Європу: швидкість зростання середньої річної температури в Україні у 1961–2023 рр. становила 0,41 градуса за десять років, а в Європі – 0,34 градуса. Причому основне потепління відбувається насамперед у зимовий період", – говорить завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Світлана Краковська.

Кліматична зима в Україні розпочинається, коли середньодобова температура повітря падає нижче 0 °C і стабільно там тримається. За даними Міндовкілля, ще чверть століття тому вона наступала практично за календарем, а тепер, через глобальне потепління, зими практично нема. 

Читайте також: Льодовики у тропіках тануть швидше, ніж прогнозували, - науковці

Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії, кліматична зима не фіксувалась у Києві протягом останніх трьох років: 2022, 2023 та 2024. У ці роки середня температура повітря за зимовий період була вищою за 0 °C.

"Зараз для України характерні коливання температури в зимовий період: від +5 до -5 градусів. Щоправда, на тлі досить високої температури можуть траплятися короткочасні хвилі екстремальних морозів або аномально сильні хуртовини, які паралізують інфраструктуру – і це теж прояви зміни клімату. Через глобальне потепління клімат став розхитаним і непередбачуваним, відхилення від норм значно збільшуються. Тобто, на тлі безсніжної зими можуть траплятися аномальні погодні явища, коли тепла плюсова температура за кілька днів змінюється короткочасними, але дуже сильними морозами, які прориваються до нас з Арктики," – пояснює науковиця.

Тож стабільний сніговий покрив формується рідко та тримається недовго. 

Значення снігової подушки для екосистем

У Міндовкіллі наголошують, що сніг є важливим джерелом вологи в ґрунті. Його відсутність призводить до зменшення запасів води, що негативно впливає на ріст рослин та врожайність сільськогосподарських культур. Крім того, сніг поповнює підземні водоносні шари.

Сніг захищає рослини від морозів, кажуть у міністерстві. Якщо настає сильне похолодання, а снігу немає, це може призвести до промерзання ґрунту та пошкодження кореневої системи рослин. Це стосується як сільськогосподарських культур, так і дикорослих рослин. Наприклад, у Карпатах дефіцит снігу може негативно вплинути на ялинові ліси, які є важливою частиною екосистеми регіону.

Природоохоронне відомство України зазначає, що снігова  подушка має величезне значення для тварин нашого регіону. Багато видів тварин, птахів та комах використовують його як укриття. Наприклад, зайці еволюційно маскуються від хижаків в білий колір, а тепер відсутність снігу робить їх більш вразливими. Тварини, що впадають у зимову сплячку, через теплу погоду та відсутність снігової ковдри мають проблеми зі сном. Наприклад, не висипаються борсуки, ведмеді, їжаки та інші.

Сніговий покрив також запобігає ерозії ґрунту, утримуючи його від вивітрювання та вимивання. Відсутність снігу посилює ерозійні процеси, що негативно впливає на родючість ґрунтів.

Тепла зима призводить до того, що сніг тане швидко та нерівномірно, що збільшує ризик паводків навесні.

За словами Міндовкілля, дефіцит снігу негативно впливає на різні галузі економіки України. Зокрема, знижується врожайність багатьох сільськогосподарських культур. Адже без снігу рослини часто вимерзають, а в ґрунті бракує вологи. Страждає зимовий туризм, який є важливим джерелом доходу для гірських регіонів. 

• У п'ятницю, 10 січня, Служба зміни клімату Європейського Союзу Copernicus (C3S) підтвердила, що у 2024 році температура на планеті вперше перевищила критичну межу у 1,5°C порівняно з доіндустріальним періодом.