Уряд без характеру, поліція без конкурсу: як Україна може втратити мільярди від ЄС

"Щас, щас", – відповів поліцейський… і побіг з місця події. 

Президент Зеленський запевнив: міністр Клименко буде вживати кадрових заходів по всій вертикалі. Утім ось, що ми маємо 2 тижні після інциденту: голова патрульної поліції Жуков після відставки отримав нову посаду, на лавці Печерського суду опинилися 2 патрульні поліціянти, Клименко пригрозив патрульним "місяць на полігоні".

Ця трагедія знову поставила суспільству старе питання: чому після років гучних реформ поліція щоразу входить у кризу однаково - із хаосом на місцях, проваленою відповідальністю та спробами списати все на кількох представників нижчої ланки.

Україна веде переговори про вступ до ЄС та отримує в одній із вимог перезапуск поліції через конкурси на топпосади. Країна залежить від зовнішньої фінансової підтримки, для продовження якої має демонструвати здатність будувати сильні інституції. Але саме в цей момент уряд готує діаметрально протилежну європейському руху Антикорупційну стратегію 2026-2030 – без конкурсів на керівництво Нацполіції, ДБР та Офісу генпрокурора.

Уряд Юлії Свириденко ризикує увійти в історію як Кабмін, який не зміг навіть забезпечити базовий перезапуск поліції та виконати очевидні зобов’язання перед Євросоюзом.

Поліція залишається політизованим органом

Сьогодні голова Національної поліції призначається Кабінетом Міністрів за поданням міністра внутрішніх справ. Чітких законодавчих критеріїв для такого призначення немає. Це означає просту річ: ключова посада в найбільшому правоохоронному органі країни залежить не від прозорої процедури, а від політичної волі прем'єра – читайте Офісу президента, а отже – куратора силової вертикалі Олега Татарова.

Попри розмови про незалежність Нацполіції, МВС зберігає прямий вплив на кадрову вертикаль. Перші заступники та заступники голови Нацполіції призначаються міністром. Керівники територіальних органів поліції погоджуються з міністром.

Тобто поліція існує як окрема структура переважно в пресрелізах. У реальності це система, де кадрові рішення й далі проходять через Офіс президента, а значить - через Олега Татарова.

Карають патрульних, бережуть верхівку

Лише за 2024 рік до дисциплінарної відповідальності було притягнуто понад 30 тисяч поліцейських, з яких понад 1,1 тисячі звільнили. Водночас щодо вищого керівного складу такі санкції роками застосовувалися в одиничних випадках. Зокрема, за даними дослідження МЕЖІ, МВС щодо практики 2018-2022 років, із щонайменше 81 197 дисциплінарних стягнень лише 17 стосувалися поліцейських вищого складу. За весь цей період було лише одне звільнення з посади.

Це і є класична модель кругової поруки: жорстка дисципліна для нижчої ланки та майже повна недоторканість для верхівки. За такої системи керівник області чи центрального апарату ризикує значно менше, ніж патрульний на вулиці. Хоча, очевидно, мало б бути навпаки.

Конкурси до Нацполу – не прохання, а вимога ЄС 

Європейська комісія у звітах щодо України за 2024 та 2025 роки наголошувала на необхідності прозорих і незалежних процедур добору в поліції як частині євроінтеграційного процесу.

У скринінгових документах також йшлося про конкурси на керівні посади в центральному та регіональному рівнях із переважною участю незалежних експертів, делегованих міжнародними партнерами.

Тобто для Брюсселя це не технічна деталь, а маркер того, чи здатна держава відмовитися від ручного управління силовим блоком. А для України це напряму питання довіри, фінансування та майбутніх багатомільярдних пакетів підтримки.

Фейковий законопроєкт МВС №13716, який подається як модернізація системи, не гарантує відкритих конкурсів на голову Нацполіції та керівників регіонів, не дає вирішальної ролі незалежним експертам і не вводить повноцінної перевірки доброчесності кандидатів.

Натомість значна частина контролю за кадровими рішеннями зберігається якраз в руках МВС. Інакше кажучи, нам підсовують фікцію із надією на те, що ЄС не заглиблюватиметься в тему.

Що потрібно зробити зараз

Ключове – реабілітуватись перед міжнародниками та внести зміни до законопроєкту про Нацпол. Ось, що має бути:

1. незалежний конкурс на голову Нацполіції;
2. конкурси на керівників областей;
3. вирішальний голос незалежних експертів у комісіях;
4. перевірка майна, способу життя, зв’язків і походження активів кандидатів;
5. забрати політичний вплив МВС на кадрові рішення.

Громадськість чекає від Уряду нарешті виходу зі стану безпорадності і реальних кадрових змін. В інакшому випадку це вже важко назвати просто "слабкістю". Складається враження, що Уряд і Офіс просто не відчувають свого реального положення та суспільних настроїв. Чекаємо нового вибуху?