"Військові – це ті самі люди, тільки у формі й виконують інші функції": психолог Валентин Кім про важливість психологічного відновлення для військовослужбовців

Про це він розповів в етері Еспресо.

"Якщо військовий не на лінії зіткнення, багато чого із порад для звичайної цивільної людини для нього так само підходить. Військовий – це та сама людина, тільки у формі й виконує інші функції. Все залежить не від того, який у тебе статус, а від того, де ти перебуваєш, наскільки твоє життя зараз підпадає під загрозу, наскільки небезпечне все, що тебе оточує. Тому для військових, які зараз перебувають не на нулі, у яких є можливість спланувати завтрашній день, у яких є відчуття того, що вони у відносній безпеці, звичайні психологічні поради корисні так само, як і для цивільних. Втім, якщо ми говоримо про лінію зіткнення, про бойові дії, – там, звичайно, працюють зовсім інші рекомендації.

Існують методи самопідтримки військового, але вони не завжди заходять. Тому що наші військові психологи вимушені зараз спиратися на світовий досвід, а світовий досвід не стикався з такою війною вже достатньо давно. Безумовно, коли люди виходять з нуля, то для свого психологічного відновлення їм необхідно просто розвантажитись, відчути себе у безпеці, відновити здатність просто отримувати задоволення від звичайних потреб. Наїстися, напитися, виспатись, помитися – усі ці речі є першочерговими. А вже потім необхідно надавати якусь психологічну допомогу, якщо в цьому є потреба. Це дуже окрема тема", - пояснив Кім.

За словами психолога, російсько-українська війна має зовсім інші тренди й застосовувати психологічні практики, які були напрацьовані в інших країнах, інколи недоречно. Це були конфлікти зовсім іншої інтенсивності. Також, за його словами, ця війна несе небезпеку не тільки військовим на лінії фронту, а й всьому цивільному населенню в тилових містах.

"Ми зараз вимушені застосовувати психологічні практики, які були напрацьовані в інших країнах, у військових конфліктах іншої інтенсивності, з іншими демографічними групами. Американський і навіть ізраїльський досвіди – це в цілому досвіди достатньо здорового стабільного суспільства, в якому воюють в першу чергу молоді люди. Ми не попадаємо аж нікуди. По-перше, наші військові – це чоловіки понад 40 років у кращому випадку. По-друге, суспільство потерпає від обстрілів так само, як і люди на передовій. Тобто ніде немає точки безпеки. Фактично вся країна перетворюється на територію небезпеки. І тому тут просто кудись закритися, відгородитися від чогось і відчути себе так, як радять американські, наприклад, психотерапевти й психологи, неможливо. Ти лежиш на кушетці у психотерапевта в Києві, у Дніпрі чи у Львові, неважливо де, але ти так само можеш бути жертвою прильоту. Тобто глибинного відчуття безпеки у нас немає", - додав він.