Як відбити бажання чоловікам повертатись в Україну: що не так з законопроєктом про кримінальну відповідальність за незаконний перетин кордону

28 серпня Держприкордонслужба почала випускати з України чоловіків віком 18 – 22 роки. Водночас у Верховній Раді зареєстрований урядовий законопроєкт, який може запровадити кримінальну відповідальність не лише за нелегальний перетин кордону, а й навіть за порушення термінів перебування за кордоном військовозобов’язаних, які цілком легально виїхали з України. Що не так з цим законопроєктом та чому він вже почав шкодити, хоча ще навіть не прийнятий, аналізуємо разом з юристом Харківської правозахисної групи Миколою Комаровським.

За спробу переплисти Тису – штрафи до 170 тис. грн або в’язниця

Відповідно даних до Єдиного реєстру судових рішень, чоловіки, які під час війни намагаються незаконно виїхати з країни, здебільшого обходяться штрафами у 3400 – 7000 грн. Однак прем’єр-міністерка Юлія Свириденко хоче змінити цю практику. Саме вона є єдиною ініціаторкою законопроєкту "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо відповідальності за правопорушення, пов’язані з перетинанням державного кордону України", у якому передбачена кримінальна відповідальність за порушення правил перетину кордону під час воєнного стану.

фото: Держприкордонслужба

"За період з 24 лютого 2022 року по 31 березня 2025 року українськими прикордонниками виявлено та затримано майже 43 тис. військовозобов’язаних чоловіків (призовників, резервістів) вікової категорії 18–60 років, зокрема 83 % з них було затримано під час перетинання державного кордону поза пунктами пропуску (на так званому "зеленому кордоні"). Крім того, понад 4 тис. осіб виявлено під час перетинання державного кордону в пунктах пропуску з фіктивними документами, що надають право для перетинання державного кордону в умовах воєнного стану", – йдеться у пояснювальній записці. Тож в уряді вважають, що адміністративна відповідальність не має належного карального і превентивного впливу, оскільки кількість таких перетинань лише збільшується. 

У звязку з цим статтю 332 Кримінального кодексу (незаконне преправлення осіб через державний кордон) пропонують доповнити частиною такого змісту:

"Перетинання або спроба перетинання державного кордону України в умовах воєнного або надзвичайного стану будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи такого, що містить недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади карається штрафом від 7000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доході громадян або позбавленням волі на строк до трьох років".

Чи можна буде застосовувати закон до тих, хто уже за кордоном

Основна загроза цього документу – українці, яким вдалось нелегально перетнути кордон, боятимуться повертатись в Україну, аби не потрапити за ґрати. 

Як пояснює Микола Комаровський, якщо цей законопроєкт бути прийнятим, то його норми не зможуть застосовуватись до тих, хто перетнув кордон до набуття чинності.

"Є певні принципи кримінального права. Якщо люди вчинили певну дію до того моменту, як вона стала кримінально караною, то вона не підлягає кримінальній відповідальності. Ніхто не може нести відповідь за те, що не було злочином в момент, коли він це вчиняв", – каже Комаровський.

Законопроєкт також пропонує звільняти від кримінальної відповідальності тих, хто протягом трьох місяців з моменту перетинання державного кордону України повернувся на територію України та до повідомлення йому про підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення добровільно заявила про те, що сталося, правоохоронному органу.

Однак суперечливий момент у тому, що якщо людина перейшла кордон десь поза пунктами пропуску, то, зрозуміло, що дата перетину кордону ніде не зафіксована. Тож не зрозуміло, як саме військовозобов'язаний зможе довести, що був за кордоном не більше трьох місяців.

"Звичайно, у разі перетину кордону поза пунктом пропуску дата перетину прямо не зафіксована. Але річ у тім, що кримінальне провадження не може стосуватись на певних припущеннях чи здогадах. Якщо особа виїхала, на неї не було жодного матеріалу складеного, то, відповідно, притягати до відповідальності неможливо. Тому ці норми можуть бути застосовані лише до тих, кого безпосередньо затримують кордоні", – пояснює юрист. 

На його думку, попри те, що притягнути до відповідальності людину, яка раніше виїхала за кордон, чоловіки все ж боятимуться повертатись в Україну.

"Ті, хто нелегально потрапив в ЄС, звичайно, будуть боятись повернутись, бо  не всі володіють інформацією. Окрім того, можуть бути різні ситуації чи  неправомірні з боку українських правоохоронних органів. Тому, власне, цей законопроєкт, вже так змушує людей відмовлятись від повернення в Україну. А якщо його приймуть, то, звичайно, це суттєво впливатиме на вибір їхнього майбутнього – повертатись в Україні чи ні", – каже Микола Комаровський.

Порушення термінів перебування за кордоном

Також Юлія Свириденко пропонує притягати до кримінальної відповідальності тих військовозобов’язаних, хто виїхав з України легально, але запізнився з поверненням. Умовно, якщо спортсмен, якому дозволили виїзд на змагання за кордон, затримався з поверненням (скажімо, отримав травму і потрапив до лікарні), то при поверненні в Україну його зможуть затримати.

Законопроєкт пропонує доповнити Кримінальний кодекс статтею 337 -1:

"Умисне порушення призовником, військовозобов'язаним або  резервістом встановленого законодавством строку перебування за межами України, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, - карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років"

Виникає логічне питання: а якими є цей "встановлений законодавством строк перебування"?  

"Ці строки перебування врегульовані не законом, а певними рішеннями Кабміну.  Однак якщо встановлюється кримінальна відповідальність, то все ж має бути чітко виписано, що робити, якщо людина з певних причин запізнилась на день-два. Що робити у такі ситуації?" – каже юрист.

Дізнатись, скільки часу можна терміни зафіксовані у постанові Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України, і для різних категорій відрізняються. Скажімо, діячам культури, мистецтв та журналістів, яким дозвіл на перетин кордону дає Міністерство культури та стратегічних комунікацій, можуть перебувати за кордоном не більше 60 днів. Вони також можуть продовжити термін перебування на 30 днів, якщо братимуть участь в іншому заході.

Натомість чоловіки, які виїхали як опікуни осіб з інвалідністю, зобов’язані повернутись в Україну не пізніше, ніж їх підопічні. Скажімо, якщо чоловік виїхав завдяки дружині з інвалідністю (популярний спосіб перетнути кордон), але вона повернулась в Україну раніше, йому загрожуватиме кримінальна відповідальність.

"У мене є сподівання, що цей документ залишиться на рівні законопроєкту,  як це відбувається з величезною купою актів, які подають до Верховної Ради. Він в цілому є недоречним, – каже Микола Комаровський. –  Взагалі, коли ми говоримо про правову поведінку, то у держави є два вибори: заохочення людей, щоб вони вчиняли (чи не вчиняли), а також притягнення до відповідальності. І це законопроєкт вкотре доводить, що держава намагається робити рух в бік покарання, криміналізації, в жодному разі не заохочення".