Життя підлітків без TikTok та Instagram: чи стане модель Австралії глобальною тенденцією

Дітям – зась: як Австралія обмежує використання соцмереж і яку реакцію рішення викликало у країні

фото: колаж Еспресо

Наприкінці листопада 2024 року австралійський уряд ухвалив закон, який забороняє використання соціальних мереж дітьми віком до 16 років. 

Втім, вони зробили виняток для відеохостингу YouTube. Як пояснив речник міністерки зв’язку країни Мішель Роуленд, YouTube є не лише джерелом розваг, але водночас це і важливий освітній ресурс, яким послуговуються діти, батьки, вихователі й навчальні заклади.

Закон вступає у дію вже цього тижня: із 10 грудня всі мешканці Австралії віком до 16 років не зможуть ані використовувати свій існуючий акаунт у соцмережах, ані тим паче створювати нові. Таке правило не передбачає покарання для них самих чи для їхніх сімей, але натомість загрожує великими штрафами для компаній, які є власниками соціальних мереж з урядового списку.

Зокрема, під обмеження потрапляють 10 популярних у країні платформ: Instagram, Facebook, Threads, YouTube, TikTok, Snapchat, Twitch, X, Kick, а також Reddit.

Тож до обов’язків соціальних мереж на теренах Австралії тепер входять нові завдання: блокувати акаунти користувачів молодших 16 років, впровадити надійну вікову верифікацію, а також видаляти облікові записи, якщо вони належать неповнолітнім. А в іншому випадку штраф може сягати до 50 мільйонів доларів.

Платформи самостійно вирішуватимуть, яким способом перевіряти вік користувачів. Для цього компанії запровадять багаторівневі системи верифікації. Зокрема аналізуватимуть поведінкові ознаки, які можуть свідчити про реальний вік творця акаунта.

Разом із тим підліткам, які вже активно використовують соціальні мережі, дадуть можливість, так би мовити, "поставити на паузу" свої акаунти, а також завантажити фотографії та повідомлення з них. Серед тих, хто планує надати таку можливість – Facebook, Instagram і Snapchat, а от TikTok дозволить заархівувати свій контент.

За словами представників уряду, заборона міжнародних платформ для дітей до 16 років – це "світовий прецедент" та  спроба встановити національний стандарт захисту молоді в інтернеті. Метою закону називають бажання зменшити ризики для психічного здоров’я дітей, захистити їх від шкідливого контенту, кібербулінгу та надмірного впливу алгоритмів соцмереж

Та попри думку уряду про те, що новий закон покликаний зробити інтернет безпечнішим для дітей, таке рішення також має свої нюанси, серед яких і спротив самих підлітків. Зокрема, двоє 15-річних австралійців вже подали позови до суду. 15-річні Ноа Джонс і Мейсі Нейланд за підтримки правозахисної організації планують оскаржити закон про заборону соцмереж для дітей у Верховному суді. Вони вважають, що заборона повністю ігнорує права дітей. Розгляд справ запланований на початок 2026 року. Яким буде результат – наразі невідомо.

Також після повідомлень про це судове провадження міністерка комунікацій Аніка Веллс заявила в парламенті, що уряд не відступить.

"Нас не залякають погрози. Нас не залякають юридичні оскарження. Нас не залякають великі технокорпорації. Ми вистоїмо від імені австралійських батьків", – сказала вона.

Тим часом на думку UNICEF Australia, справжнє рішення проблеми полягає у покращенні безпеки соціальних мереж, а не лише в обмеженні доступу.

"Запропоновані зміни не вирішать проблеми, з якими зустрічається молодь в інтернеті. Соціальні мережі мають багато позитивних сторін, таких як освіта та можливість залишатися на зв'язку з друзями. Ми вважаємо, що важливіше зробити соціальні мережі безпечнішими та прислухатися до думки молоді, щоб будь-які зміни дійсно допомагали", – відзначають в організації.

Європа та дозвіл через згоду: що думають про обмеження соцмереж країни ЄС та що роблять

фото: колаж Еспресо

Питання вікового цензу для доступу до соціальних мереж стало предметом активної дискусії в Європейському Союзі ще до австралійського експерименту. На відміну від Австралії, де держава зробила ставку на повну заборону використання всіх основних платформ до 16 років, у Європі переважає модель обмеженого доступу через згоду батьків та підсилення відповідальності цих платформ за безпеку неповнолітніх.

У листопаді 2025 року Європейський парламент підтримав резолюцію, яка закликає встановити для повноцінного користування соцмережами мінімальний вік – 16 років. Якщо детальніше, то документ не передбачає повної заборони, натомість це той варіант розвитку подій, коли діти від 13 до 16 років можуть користуватися соцмережами лише за згодою батьків.

Окрім того, ЄС рекомендує платформам створити так званий безпечний режим для неповнолітніх, який вирізнятиметься меншою кількістю збору даних та обмеженим персоналізованим контентом. Резолюція не є законом, але вона визначає політичну позицію ЄС: не забороняти повністю, а регулювати доступ і захищати неповнолітніх через батьківську згоду й контроль.

Серед обмежень у країнах, які вже існують, найсуворішими вважають впровадження Данії. Тут передбачена повна заборона використання соцмереж для дітей до 13 років, у віці 13 – 14 років доступ можливий лише за письмовою згодою батьків, а от повний доступ підлітки можуть отримати із 15-річного віку.

Тим часом Бельгія однією з перших почала вимагати від платформ регулярних звітів про алгоритми, які можуть створювати ризики для неповнолітніх. Уряд країни також підтримує ідею ЄС щодо підвищення вікового порогу до 16 років, але наразі бельгійські діти віком 13 – 15 років мають змогу використовувати соцмережі із дозволу батьків.

У Франції закон зобов'язує соціальні мережі перевіряти вік користувачів і отримувати згоду батьків для осіб віком до 15 років. Це було частиною плану французького уряду щодо скорочення часу, який діти проводять за екранами, та захисту їх від кібербулінгу та інших злочинів. Закон також передбачає штрафи для платформ, як і в Австралії.

А от в Італії на використання соцмереж підліткам потрібна згода лише до 14 років. Проте у 2024 – 2025 роках уряд обговорював можливість підвищити мінімальний вік до 16 років, посилаючись на ризики для психічного здоров’я дітей, але офіційних рішень наразі не було.

Підсумовуючи загальні тенденції у Європі, можна відзначити, що тут все ж домінує регульований доступ замість заборони. Тобто, це принцип, коли діти не повинні бути вилучені з цифрового простору, але повинні бути у ньому максимально захищені.

Заборони та обмеження: яка користь може бути від регулювання і чи потрібно це Україні

фото: колаж Еспресо

Світова дискусія про вікові обмеження соцмереж на тлі непоодиноких досліджень про підтверджений вплив цифрового середовища на психічне здоров’я підлітків. Інциденти в різних країнах, спровоковані певними меседжами чи трендами, які прийшли із соціальних мереж, лише поглиблюють занепокоєння урядів та спонукають до дій.

Психологиня, президентка Асоціації дитячих аналітичних психологів Катерина Гольцберг у коментарі Еспресо відзначила, що вікове обмеження у використанні соцмереж стане корисним кейсом і в перспективі принесе хороші наслідки.

"Як психолог, я більше за свідому відмову від цих речей, бо коли це йде з якимось тиском, воно може мати спротив, особливо в підлітковому віці, тому що підлітки взагалі схильні до спротиву. Але я усвідомлюю, що добровільно з підлітком домовитися про відмову від соцмереж майже неможливо, – пояснює Катерина Гольцберг, зауважуючи, що у своїй практиці мала такі випадки, але вони поодинокі. – Тому, мені здається, що таке регулювання може бути доцільним і мати через певний час вагомий результат. У нас, завжди й у всьому іде спротив на початку. Люди не відразу приймають якісь зміни, навіть якщо вони їм на користь. Але, я думаю, що згодом люди усвідомлять і побачать результат. А перший результат – це те, що в них з'явиться більше часу на навчання, читання, на щось важливіше, ніж скролінг соцмереж, і тоді вони зможуть оцінити віддалені наслідки, а це хороші наслідки".

За даними досліджень, надмірне користування соцмережами пов’язане з підвищеним ризиком депресії, тривожності, порушень сну та зниження самооцінки у підлітків. Окрім того, часто підлітки стають жертвами кібербулінгу, цькування, шкідливих трендів або маніпулятивного контенту, а це особливо небезпечно, коли немає вікових обмежень чи батьківського контролю.

У 2025 році група дослідників з Каролінського інституту у Швеції та університету Oregon Health & Science в США встановила, що діти, які проводять значну частину часу в соціальних мережах, як правило, відчувають поступове зниження здатності до концентрації, також йдеться про появу симптомів, схожими на ADHD, або ж РДУГ.

"Наше дослідження показує, що саме соціальні мережі впливають на здатність дітей до концентрації уваги, – каже професор когнітивної нейробіології кафедри нейробіології Каролінського інституту Торкель Клінгберг. – Соціальні мережі супроводжуються постійними відволіканнями у вигляді повідомлень і сповіщень, і сама думка про те, чи надійшло повідомлення, може впливати на концентрацію уваги. Це впливає на здатність залишатися зосередженим і може пояснити такий зв'язок".

І тут варто зауважити, що ці проблеми не оминають українських дітей та підлітків. Окрім того, в Україні не прийнятий жоден закон, який би встановлював віковий поріг (наприклад, ті ж 13 – 16 років, як у країнах Європи) для реєстрації в соцмережах, чи передбачав обов’язкову батьківську згоду для підлітків. Це означає, що треба покладатися переважно на волю батьків і внутрішні правила самих платформ. Але от ці правила часто можна й обійти.

"Погляньмо об'єктивно, сучасним батькам, які самі дуже часто залежні від соцмереж, іноді вигідно, щоб дитина не чіплялася, тихо сиділа десь у своїх власних ґаджетах і не заважала. Вибачте, але це помітна тенденція", – зауважує Катерина Гольцберг.

Психологиня додає, що у такому випадку, коли ми все ж розуміємо шкоду, яку можуть завдавати дітям безконтрольні соцмережі, про це необхідно подбати на державному рівні.

"Ми ж не даємо дитині автомобіль водити в 15 років, тому що ми усвідомлюємо, що, по-перше, для водіння треба скласти екзамен, отримати права. Чому? Тому що автомобіль – це засіб підвищеної небезпеки. Я вважаю, що в цій ситуації інтернет – так само засіб підвищеної небезпеки, – підкреслює вона. – І поки ти, метафорично, не склав іспит і не отримав права, ти не маєш цим користуватися. А у нас доступ до соцмереж вільний. Виходить, що в цій ситуації ми піддаємо наших дітей небезпеці, усвідомлено піддаємо їх небезпеці".

Разом із тим, на думку Катерини Гольцберг, лише на забороні чи обмеженні використання соціальних мереж зациклюватись також не варто. Потрібна комплексна просвітницька робота. Зокрема, і щодо небезпеки сумнівних трендів, і щодо можливості потрапити під вплив російських агентів, а також, що не менш важливо, щодо часто недостовірної інформації, яка лунає з популярних акаунтів на різних платформах.

"Ми не тільки маємо забороняти, ми маємо і займатися просвітництвом, тому що, на мій погляд, ці люди знайдуть інші якісь щілини, в які влізуть. Тому ми маємо одночасно навчати безпечного користування, як от вчити водити автомобіль. Але й все ж таки обмежувати те місце, де цей контент може швидше з'явитися. Принаймні той самий TikTok, де цього просто дуже багато. Там не тільки російський вплив, там дуже багато чого може бути такого, що нам ментально навіть не підходить", – зазначає психологиня.