643 зруйновані святині і десятки вбитих священників: наслідки релігійних переслідувань РФ

Про це йдеться у звіті правозахисної організації – Медійна ініціатива за права людини. Період аналізу охоплює події 2022–2025 років.

Як зазначено в дослідженні, російські окупанти ведуть цілеспрямовану політику витіснення всіх релігійних громад, які не підпорядковуються Московському патріархату. На окупованих територіях РПЦ діє у тісній координації з окупаційною адміністрацією, просуваючи ідеологію так званого "руського міра" як виправдання війни та репресій.

Масштаб руйнувань і заборон

За даними проєкту "Релігія в огні", станом на 2 лютого минулого року внаслідок російської агресії пошкоджено або зруйновано щонайменше 643 культові споруди, це  –  храми, мечеті, синагоги, молитовні будинки, духовні навчальні заклади, кладовища та меморіальні об’єкти.

У 2022–2023 роках на окупованих територіях Запорізької, Херсонської та Донецької областей окупаційна влада запровадила адміністративні заборони на діяльність багатьох конфесій. У грудні 2022 року заборонили діяльність Української греко-католицької церкви в Запорізькій області, а згодом розпочалися переслідування протестантських та інших християнських громад.

До літа 2023 року в окупованих районах Запорізької та Херсонської областей дозволили діяти лише тим парафіям, які погодилися перейти у пряме підпорядкування РПЦ.

Тиск, репресії та примус

Звіт документує численні випадки залякувань, затримань, арештів і насильства щодо священнослужителів та вірян. Метою таких дій було примусове підкорення релігійних громад ідеології "руського міра" та усунення будь-яких альтернативних духовних центрів впливу.

Міністерство закордонних справ України повідомляє, що станом на січень 2025 року 67 служителів різних українських церков загинули внаслідок дій російської окупаційної влади. Також зафіксовано випадки примусового виселення священників, незаконних ув’язнень та переслідувань за відмову співпрацювати з окупантами.

"Однією з найгучніших історій стало катування православного священника Степана Подольчака у селищі Каланчак на окупованій Херсонщині. Російські окупанти виламали двері, потім напівроздягненому священнику наділи мішок на голову та вивезли у невідомому напрямку. За два дні вони зателефонували його дружині, аби та приїхала опізнати тіло. За словами єпископа Бориса (Харко), отця Степана за незгоду працювати з окупаційною владою розстріляли російські військові", – йдеться у звіті МІПЛ.

Інша історія з міста Бердянськ стосується двох священиків греко-католицької церкви Івана Левицького та Богдана Гелети. Під час чергової молитви за мир Левицького затримали. Згодои росіяни захопили й іншого священнослужителя УГКЦ отця Богдана Гелету. 

Під час їхнього перебування в ув’язненні та аж до звільнення ніхто не знав, у якому стані та де саме їх утримують. 

Після звільнення з полону та первинної реабілітації отець Богдан Гелета дав інтерв'ю, у якому розповів про садистську практику та ідеологічний примус, які росіяни застосовують до цивільних затриманих та військовополонених.

РПЦ та інформаційна війна

Окрему увагу у звіті приділено інформаційній кампанії Росії, спрямованій на просування наративу про нібито "гоніння" УПЦ МП в Україні. Автори наголошують – ці твердження не відповідають дійсності.

Парафії УПЦ МП продовжують діяти на підконтрольній Україні території, однак держава вимагає розриву інституційних зв’язків із РПЦ, яка відкрито підтримує російську агресію. 

В українському законодавстві УПЦ МП офіційно визнана структурою, пов’язаною з Російською Федерацією, з огляду на зафіксовані факти сприяння підривній діяльності держави-агресорки.

Автори звіту проводять паралелі між сучасними переслідуваннями та репресіями радянських часів, коли релігійні громади зазнавали системного тиску, дискредитації та фізичного знищення.

У правозахисній організації підсумували, що наслідком дій Росії на окупованих територіях стала фактична ліквідація свободи віросповідання, знищення релігійної ідентичності українців. Така політика не має нічого спільного з реальними релігійними цінностями.