Таку думку він висловив у етері Еспресо.
"Щодо дій Російського добровольчого корпусу, легіону "Свобода Росії" та Сибірського батальйону, нічого поганого не бачу в тому, що вони це роблять. Але мені шкода, що успіхи даного заходу та глибина цього успіху в контексті кілометрів заглиблення на територію Росії залежать від інформаційного підігріву, якого я не бачив. От ці хлопці взяли Тьоткіно, для мене це не є колосальним успіхом у протидії путінському режиму. Але не путінський режим літає на літаках, стріляє з танка та запускає ракети, це роблять військовослужбовці збройних сил РФ, тому теза, що треба боротися з путінським режимом – фігня. Мені б більше імпонувала боротьба поневолених народів за визволення за незалежність Білгородської Народної Республіки, Курської Народної Республіки, Башкортостану, Ічкерії – це глобальний процес, а Тьоткіно - не дуже потужно", - підкреслив народний депутат VIII скликання.
За його словами, якщо ці добровольці збираються дійти до Москви, то вони повинні мати підтримку у населення. Навіть пригадаємо Пригожина, коли він йшов до Москви: йому носили воду, їжу, квіти. Були кадри, що до російських добровольців долучається місцеве населення, і це має бути головним меседжем акції, яка зараз проводиться, бо без підтримки місцевого населення ніхто до Москви не дійде.
"Ми маємо розуміти стратегічний замисел, а якщо це розцінювати як тактичний хід, то слід дивитися, чи правильно вони там все роблять. Використовуючи безпілотники, певного роду озброєння, напевно, все правильно роблять. От умовно кажучи, зібралося там 300 їхніх добровольців, які мають паспорти РФ, знають місцевість та добре там орієнтуються. Чи не можна було б їх легалізувати на території Росії, забезпечити грошима, аби вони через корупційну там складову могли купити динаміт і пускати під укіс потяги. Рейкова війна на території Росії дала б більше толку, ніж селище Тьоткіно. Я можу помилятися, але такими людьми, які готові боротися, можна було б посилити протести у Башкортостані, там вже назрівало й могло полихнути. Ми цим не скористалися", - зазначив спецпризначенець.
На його думку, головне розуміти стратегію, тактику та кінцеву мету.
"Якщо кінцева мета, як колись озвучував Буданов, - зона безпеки в 40 км, пояс безпеки між Росією та Україною, то батальйоном у кількості 300 людей пояс у 2000 км на глибину 40 км не зробиш. У ГУР є грамотні люди з точки зору політтехнології, протидії та організації ІПСО, той же самий представник ГУР Андрій Юсов, який реально розбирається, але, можливо, там не дослуховуються до толкових. Поки це все для мене виглядає дико. І ще раз наголошу, без підтримки місцевого населення до Москви вони не дійдуть", - резюмував Ігор Лапін.