Є загроза, що Трамп піде на угоду з іранським режимом, - Семиволос

Про це сказав директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос у проєкті "Український фокус. Ранок" на Slawa.TV та Еспресо.

"Відключення інтернету не лише обмежує можливості отримувати інформацію з Ірану, але й б'є по економіці країни. Щоб заблокувати координацію протестів, ми бачимо, як режим руйнує власну банківську систему та логістику. І це також додає хмизу у вогонь", - зазначив Семиволос.

За словами директора Центру близькосхідних досліджень, принц Реза Пахлаві заявив, що контактує з адміністрацією Дональда Трампа і обіцяє світову підтримку.

"Це підтримує вулицю й тримає протест на плаву. І загроза, яку всі вважають реалістичною, полягає в тому, якщо Трамп піде на угоду з іранським режимом. Іранський режим хоче вести переговори про угоду, бо прагне затягнути процес, оскільки одразу підписати угоду вони не можуть. Відповідно, потрібен час саме для того, щоб придушити протести. Це головна загроза, яку бачать сьогодні", - наголосив Семиволос.

Зимові протести в Ірані. Основні факти

Вуличні демонстрації спалахнули в Ірані перед Новим роком, 28 грудня 2025 року, коли різко обвалився курс національної валюти ріала і, як наслідок, підстрибнули ціни, а торговці у Тегерані зачинили свої крамниці. Замість діалогу влада пішла на придушення протестів, що породила наймасовіший та найрадикальніший від початку XXI ст. протестний рух всередині країни.

Економіка Ісламської Республіки Іран перебуває під санкціями у зв'язку з підтримкою російського диктатора Володимира Путіна, ліванської "Хезболли", єменських хуситів та інших терористичних сил та організацій. Окрім того, країна відмежована від решти світу суворими законами на основі ортодоксального шиїзму.

В країні виключено інтернет й діє жорстка цензура, тому дізнатися кількість загиблих - а вони вже в певній кількості є з обох сторін протистояння - наразі неможливо.

Правозахисники та опозиційні ЗМІ вважають, що за перші два тижні протестів у Ірані загинули щонайменше 2 тис. цивільних. 

Доступними технічними засобами протестні маси іранців надихає та спрямовує спадковий принц Реза Пахлаві, який нині мешкає у США. Нинішній диктаторський режим ісламських фундаменталістів прийшов до влади 1979 року, коли батька Рези Пахлаві скинули з престолу. Після того країна відмовилася від прозахідного світського політичного курсу, ліберальних реформ та сучасного європейського погляду на жінок, зовнішній вигляд, поведінку, суспільну мораль тощо.

Теперешній іранський президент Масуд Пезешкіан, за оцінкою політологів, є суто формальним керівником держави. Реальна влада там належить так званому верховному лідеру, 86-річному ісламському теологу Алі Хаменеї, який безперервно править Іраном з 1989 року, тобто вже 37 років. Хаменеї за СРСР навчався у Московському інституті дружби народів ім. Патріса Лумумби, де КПРС та КДБ готували закордонних агентів впливу.

11 січня Масуд Пезешкіан оголосив про нібито готовність до обговорення економічних проблем країни й закликав іранців не підтримувати акції протестів, за якими, на його думку, стоять зовнішні сили.

Натомість спадковий принц Реза Пахлаві звернувся до нації та висловив переконання, що Іран перебуває на порозі звільнення від Ісламської Республіки.