Повернення Вілдерса: як критик допомоги Києву та мігрантів знову кидає виклик політиці Нідерландів і чим це обернеться для України

Крах уряду: передісторія та причина чергових дострокових виборів у Нідерландах

парламент Нідерландів, фото: gettyimages

На початку червня нідерландський премʼєр-міністр Дік Схооф оголосив, що подає у відставку після того, як урядова коаліція втратила більшість у парламенті. Коаліція в Нідерландах офіційно розпалася після того, як лідер ультраправої PVV Герт Вілдерс вивів свою партію через конфлікт навколо імміграційної політики. Тому вже 29 жовтня країна голосуватиме за новий парламент.

Попередні парламентські вибори у країні два роки тому також були достроковими, вони відбулися 22 листопада 2023 року. Тоді уряду, яким керував добре знаний Марк Рютте, не вдалося дійти до спільного знаменника щодо міграційної політики. Як наслідок – розпад, нові вибори та перемога партії Герта Вілдерса, що спричинила масові акції протесту на вулицях Нідерландів.

У тих виборах щедрі обіцянки популістів посприяли тому, що "Партія свободи" за підсумками голосування опинилася на першому місці, отримавши 37 місць зі 150, і стала найбільшою партією у нижній палаті парламенту. Серед основних елементів передвиборчої кампанії, яка привела до такого результату, була жорсткість у міграційній політиці та соціальні обіцянки, зокрема щодо зниження податків та підвищення зарплат.

Разом із тим прем’єрське крісло Вілдерс таки не здобув. І це був перший випадок за понад 40 років, коли лідер партії, яка перемогла на загальних виборах у Нідерландах, не став прем'єр-міністром. Після напружених переговорів про створення коаліції він відмовився від своїх претензій на посаду.

"Я можу стати прем'єр-міністром, тільки якщо ВСІ партії в коаліції підтримають це. Але цього не сталося", – написав тоді Вілдерс на X.

Варто зауважити, що домовленостей щодо коаліції вдалося досягнути лише в середині травня 2024 року, і тільки 2 липня був сформований новий уряд, який очолив Дік Схооф, а увійшли до складу "Партія свободи" (PVV), "Народна партія свободи і демократії" (VVD), "Новий соціальний договір" (NSC) та "Фермерсько-громадянський Рух" (BBB).

Тільки от пропрацював цей уряд лише 11 місяців, і вже у червні 2025 року Вілдерсова PVV вийшла з коаліції через конфлікт із партнерами щодо імміграційної політики й реалізації власних радикальних вимог. Уряд розпався – знову.

Вихід "Партії свободи" з урядової коаліції премʼєр-міністр Дік Схооф назвав "безвідповідальним і непотрібним". Проте іншого шляху, окрім як призначити вкотре дострокові вибори, у Нідерландів не було.

Нові вибори, старі обличчя: як PVV знову вийшла в лідери

Герт Вілдерс, фото: Getty Images

За кілька днів до голосування опитування показують, що PVV, попри певний спад підтримки, зберігає лідерські позиції. Соціологи прогнозують близько 28 – 30 % голосів, таким чином партія випереджає коаліцію лівих (PvdA/GL) і лібералів VVD.

Політичні ж бачення у новій виборчій боротьбі ультраправий лідер партії не змінював.

Вілдерс і його партія традиційно зосередилися на жорсткій антиміграційній риториці. Зокрема, вони вимагають закриття кордонів для нових шукачів притулку, повернення людей на кордоні, призупинення возз'єднання сімей для шукачів притулку та посилення прикордонного контролю, пропонуючи залучити армію для охорони кордонів.

Поряд з імміграційною політикою, Вілдерс представляє низку економічних пропозицій, спрямованих на полегшення витрат для населення: встановлення нульової ставки ПДВ на продуктові товари, введення цінового регулювання, зниження орендної плати, ПДВ на енергоносії та інше. Сюди ж варто додати розмови про перескерування фінансів із міжнародної допомоги і ЄС на внутрішні потреби.

Серед причин того, що PVV та сам Вілдерс зберігають свою популярність попри попередній неуспіх: соціальна напруга у країні, страх перед міграцією, високі ціни. Фактично свої голоси за них знову віддадуть ті громадяни, які переживають певні труднощі.

Стиль кампанії політика відзначається грою на емоційній компоненті вибору, він робить фокус на соцмережі й позиціює себе як "людину, яка говорить прямо". Зберігаючи популярну останнім часом на світовій політичній арені риторику "передусім" – у цьому випадку "Нідерланди передусім".

Вілдерс у центрі уваги: як із лав VVD він створив партію одного голосу – свого власного

фото: table.media

Колишній член "Народної партії за свободу і демократію" (VVD) Герт Вілдерс починав кар’єру як типовий правоцентрист – прибічник ринкової економіки, низьких податків і ліберальних цінностей. Проте на початку 2000-х його позиції ставали дедалі радикальнішими. Після серії розбіжностей із партійним керівництвом щодо питань імміграції та ролі ісламу в суспільстві він залишив VVD, а 2006 року створив власну політичну силу – "Партію свободи" (PVV).

Нідерландський політик зареєстрував партію з двома членами, що є мінімальною вимогою закону. І цими членами були він та… теж він. Як це можливо? Першим членом був сам Вілдерс, а от другим – Фонд "Група Вілдерс", тобто організація, яка складалася з однієї людини: Герта Вілдерса.

Фактично вся PVV – вілдероцентрична. Це дозволяє йому контролювати всі рішення, список кандидатів і політичну лінію. Така персоніфікована модель робить його одночасно надзвичайно впливовим і вразливим – адже вся партія тримається на його персоні.

Уся політична кар’єра Вілдерса супроводжується як скандалами, так і послідовним зміцненням позицій. Проте після перемоги у попередніх дострокових виборах 2023 року він перетворився з маргінального політика, який виступав проти "ісламізації Європи", на центральну фігуру нідерландської політики.

Вілдерс і Україна: чи зможуть ультраправий політик та його "Партія свободи" стати загрозою у своєму другому терміні

Прапор України, фото: Офіційний портал Києва

Більшість політичних сил Нідерландів послідовно підтримують Україну в її боротьбі проти російської агресії, тому виступають за продовження військової, фінансової й гуманітарної допомоги.

Нідерланди вже чимало зробили для України. Країна підтримала українців грошима на гуманітарну допомогу, відновлення, допомогу жертвам війни, а також ліками та гуманітарною допомогою. Нідерланди також підтримують розслідування порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права. Окремо варто відзначити й військову допомогу, Нідерланди вже надали Україні практично 6 мільярдів євро військової допомоги станом на початок 2025 року – включно з озброєнням, транспортом, системами ППО.

У часі попереднього перебування в парламенті Вілдерс також змушений був адаптовувати свою політику до позиції інших партій та настроїв суспільства. Хоча до моменту формування уряду виступав проти фінансової допомоги чи передачі будь-якого озброєння іншим країнам.

У контексті міграційної політики варто згадати також заяву Вілдерса на X щодо українських біженців, зроблену 19 лютого 2024 року.

"Українці масово їдуть до Нідерландів з усього ЄС не через війну, а заради безкоштовного житла, безкоштовної медичної допомоги та наших робочих місць", – написав тоді він.

Проте, як показав досвід попередньої парламентської каденції, Вілдерс настільки не зміг протягнути свою лінію щодо міграційної політики, що просто розвалив з такими труднощами формовану коаліцію.

Попри це не варто нехтувати можливими загрозами. Бо хоч лідер PVV  у 2022 році засудив відкрите вторгнення Росії в Україну та адаптувався у темі допомоги, він послідовно виступає проти членства України в НАТО та ЄС.

Важливим моментом є те, що напередодні виборів міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл прибув із візитом до Києва, де запевнив, що результати парламентських виборів у його країні не вплинуть на підтримку України.

Чого можна очікувати після дострокових виборів у Нідерландах

фото: GettyImages

З огляду на опитування, Вілдерсова PVV знову отримає першість у парламенті. Але цього разу з невеликими шансами на те, щоб формувати склад уряду, оскільки кількість здобутих місць потребуватиме коаліції.

Однак вже заздалегідь майже всі основні політичні сили оголосили, що не підуть у коаліцію з Вілдерсом через його радикальні погляди та історію конфліктів в уряді. Оскільки інші партії відмовляються співпрацювати з лідером ультраправих, попереду можуть бути місяці політичного колапсу.

Особливість виборчої системи Нідерландів полягає у тому, що кожні 0,67% голосів дають один мандат у парламенті. Проте жодна партія ніколи не отримує більшості, і уряди – останні три з яких були чотиристоронніми коаліціями – повинні отримати вотум довіри в парламенті, перш ніж розпочинати виконання своїх обов'язків. Наразі ж політичний ландшафт дуже фрагментований і формування уряду потребуватиме складних політичних торгів.

На думку експертів, попри те, що після останніх виборів Вілдерс не став прем'єр-міністром, громадськість в основному вважала його та PVV рушійною силою кабінету Схоофа. А з огляду на їхнє становище – як найбільшої партії, виборці в основному пов'язують провал і крах попереднього уряду з PVV. Тож партія тепер асоціюється з урядовою стагнацією і провалом, що обмежує силу їхнього послання як серйозних агентів змін. Тож мрії Герта Вілдерса про прем’єрське крісло найімовірніше так і залишаться лише мріями.