Дві війни роз'єднують Європу і США, а ЄС виключає Угорщину з обговорень чутливих питань через страх витоку інформації до Росії. Акценти світових ЗМІ 23 березня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 23 березня.

Дві війни роз'єднують Європу і США

Найбільше європейські лідери побоюються, що війна Дональда Трампа в Ірані змусить його відмовитися від підтримки України, пише Politico.

За словами чотирьох дипломатів ЄС, обізнаних із перебігом обговорень, уряди переживають, що президент США може вжити заходів у відповідь проти європейських союзників Америки за те, що ті проігнорували його заклики про допомогу на Близькому Сході, насамперед припинивши ту частину американської допомоги Києву, яка ще залишилася. Намагаючись уникнути остаточного розриву трансатлантичних відносин, лідери сподіваються, що їхня пропозиція обмеженої підтримки його дій проти Тегерана буде достатньою, щоб переконати Трампа не змінювати курс у конфлікті з Росією.

Війна в Ірані "не повинна відволікати нашу увагу від підтримки, яку ми надаємо Україні", – переконаний президент Франції Емманюель Макрон, про що він сказав наприкінці минулотижневого саміту ЄС у Брюсселі.

Неважко зрозуміти, чому лідери ЄС так хвилюються. Останніми днями Трамп неодноразово критикував їх за те, що вони не доклали достатніх зусиль, аби допомогти йому розблокувати Ормузьку протоку – морський шлях, яким транспортується близько 20% світової нафти і який фактично закрив Іран. Він також прямо пов’язав подальшу участь США в НАТО з конфліктом на Близькому Сході.

"НАТО – ЦЕ ПАПЕРОВИЙ ТИГР!" – обурювався Трамп у дописі в Truth Social на вихідних. – Вони скаржаться на високі ціни на нафту, які змушені платити, але не хочуть допомагати розблокувати Ормузьку протоку… БОЯГУЗИ. Ми це запам'ятаємо".

Водночас, ще більше поглиблюючи побоювання щодо трансатлантичного альянсу, Москва запропонувала Вашингтону угоду, за якою Кремль припинив би обмін розвідданими з Іраном, якщо Вашингтон припинить надавати Україні інформацію про Росію.

Хоча США відхилили цю пропозицію, за словами двох осіб, обізнаних з переговорами між США та Росією, сам факт її висунення вказує на можливий компроміс між участю США в Україні та на Близькому Сході.

"Зараз між Європою та США виникає певний розрив, через що, знову ж таки, як затятий проамериканець і прихильник трансатлантичних відносин, я дуже шкодую, – сказав президент Фінляндії Олександр Стубб в інтерв'ю Daily Telegraph. – Але це реальність, з якою я мушу жити. І я, звісно, намагаюся врятувати те, що можу".

Уряди стурбовані тим, що війна в Ірані вичерпує запаси ракет та засобів протиповітряної оборони, які Києву необхідні для захисту від Росії, повідомили Politico чотири дипломати з ЄС, яким було надано анонімність для обговорення делікатних дипломатичних переговорів.

"Коли бачиш, що зробив Трамп щодо Гренландії, як він за власним бажанням припинив обмін розвідданими з Україною, завжди існує ризик [що Трамп може скасувати підтримку України з боку США]", – сказав один із дипломатів.

Тим часом другий дипломат із середньої за розміром країни ЄС додав, що занепокоєння викликає те, що Близький Схід забирає увагу від України.

"Еміратці розстрілюють ракети Patriot як цукерки, тоді як Україна їх відчайдушно потребує. Не можна допустити ситуації, коли доведеться обирати щось одне", – підкреслив він, маючи на увазі, що США мають ресурсів лише для одного конфлікту і можуть покинути Україну.

Президент України Володимир Зеленський чітко висловився щодо ризику такого компромісу, заявивши BBC у четвер, що у нього "дуже погане передчуття" щодо впливу війни на Близькому Сході на Україну. 

У вихідні українські переговірники вирушили до США для проведення переговорів із посланцями Трампа Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Останній у дописі в X назвав переговори "конструктивними", але не зробив жодних натяків на те, коли відновляться переговори з Росією.

Європейські лідери, серед яких Емманюель Макрон із Франції, Кір Стармер із Великої Британії та генеральний секретар НАТО Марк Рютте, активізують зусилля, аби продемонструвати свою підтримку мети президента США щодо звільнення Ормузької протоки.

У вже звичній для себе ролі Рютте відкрито висловлює похвалу зусиллям Трампа. Минулого тижня колишній прем'єр-міністр Нідерландів назвав знищення військового потенціалу Ірану США та Ізраїлем "дуже важливим", пов'язавши це з "європейською безпекою" в той час, коли деякі лідери ЄС, такі як прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес, критикували війну як "незаконну".

Макрон поводився більш стримано на публіці, але за лаштунками діяв активно. Під час двох окремих телефонних розмов із Трампом, що відбулися перед зустріччю лідерів ЄС минулого четверга, французький президент запевнив свого американського колегу, що Франція допоможе розблокувати протоку, коли дозволять обставини, як свідчать коментарі самого Трампа та третього дипломата ЄС, якого поінформували про ці розмови.

Рано вранці в п’ятницю Макрон, який, до речі, пообіцяв надіслати військово-морський загін до Ормузької протоки після того, як гаряча фаза війни вщухне, заявив, що Франція прагне звільнити протоку через Організацію Об’єднаних Націй. У відповідь на запитання Polititco на засіданні Європейської ради у четвер французький лідер сказав, що Париж має намір "з’ясувати позицію своїх основних партнерів" щодо внесення резолюції до Ради Безпеки про забезпечення свободи судноплавства у цьому життєво важливому водному шляху.

Трамп не є прихильником Організації Об’єднаних Націй, але він бачить перевагу в резолюції Ради Безпеки ООН, яка стане основою для ширшої коаліції з метою звільнення протоки, сказав четвертий дипломат ЄС.

Британський прем'єр Стармер також докладає більше зусиль, щоб допомогти Трампу на Близькому Сході. Після повідомлень про те, що Іран випустив балістичну ракету по американо-британській базі "Дієго-Гарсія" в Індійському океані, Стармер дав США зелене світло на використання британських баз для ударів по іранських об'єктах у районі Ормузької протоки. Раніше він надавав дозвіл на використання баз лише для оборонних ударів.

Стармер також був головним організатором заяви, підписаної сімома країнами ЄС та їхніми союзниками – Великою Британією, Францією, Німеччиною, Італією, Нідерландами, Канадою та Японією, в якій вони висловили свою "готовність долучитися до відповідних зусиль із забезпечення безпечного проходження через протоку". 

Наразі такі обіцянки залишаються розмитими. Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявили, що не мають наміру втягуватися у війну в Ірані.

Але що стосується Трампа, то "зовнішній вигляд має значення – іноді більше, ніж суть", – сказав той самий дипломат.

ЄС виключає Угорщину з обговорень чутливих питань через страх витоку інформації до Росії

фото: gettyimages

Міністра закордонних справ Угорщини звинуватили у передачі Москві інформації, отриманої під час закритих переговорів, повідомляє Politico.

ЄС обмежує надходження конфіденційних матеріалів до Угорщини, а лідери проводять зустрічі в менших групах – оскільки прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив про давні підозри, що уряд Віктора Орбана ділиться інформацією з Росією.

Однак офіційної реакції ЄС на нову серію звинувачень не буде через можливий вплив на вибори в Угорщині 12 квітня, за словами п’яти європейських дипломатів та чиновників, які повідомили Politico, що вони стурбовані ризиком витоку конфіденційної інформації з Будапешта до Кремля.

"Новина про те, що люди Орбана інформують Москву про засідання Ради ЄС у найдрібніших деталях, не повинна нікого дивувати, – написав у неділю у X прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, який підтримав лідера угорської опозиції Петера Мадяра на виборах. – Ми вже давно мали підозри щодо цього. Це одна з причин, чому я беру слово лише тоді, коли це строго необхідно, і кажу лише стільки, скільки потрібно".

У суботній публікації  Washington Post повідомила, що уряд Орбана підтримував тісні контакти з Москвою протягом усієї війни в Україні, а міністр закордонних справ Петер Сійярто використовував перерви під час зустрічей з іншими країнами-членами ЄС, щоб інформувати свого російського колегу Сергія Лаврова.

Занепокоєння щодо того, що Угорщина надсилає інформацію безпосередньо до Москви, стало причиною зростання популярності форматів зустрічей у вузькому колі лідерів-однодумців замість проведення зустрічей за участю всіх 27 членів ЄС, анонімно зазначив один із європейських урядовців.

"Загалом, не надто лояльні держави-члени є головною причиною того, що більшість відповідної європейської дипломатії зараз відбувається в різних менших форматах – E3, E4, E7, E8, Веймар, NB8, JEF тощо", – сказав чиновник.

Цифри позначають кількість європейських лідерів у групі. Альянс "Веймар" складається з Франції, Німеччини та Польщі. NB8 – це вісім країн Північної Європи та Балтії. JEF – це Об'єднані експедиційні сили 10 північноєвропейських країн.

Колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, який часто брав участь у засіданнях Ради, на яких був присутній Сійярто, розповів Politico, що ще у 2024 році його попередили про те, що угорська сторона може передавати інформацію Росії, і що він та його колеги обмежували обмін інформацією, коли він був присутній.

Навіть напередодні важливого саміту НАТО у Вільнюсі у 2023 році посланці вирішили виключити делегацію Будапешта з обговорення чутливих питань, зазначив Ландсбергіс.

"Ми спілкувалися лише на офіційному рівні, а потім збиралися окремо, щоб обговорити можливі результати саміту без Угорщини", – сказав він. 

"Бухарестська група дев’яти", клуб країн східного флангу військового альянсу, нібито розглядала можливість виключення Будапешта з цього формату наступного року через нездатність домовитися про підтримку України.

Міністр Угорщини у справах Європи Янош Бока заявив Poloitico, що повідомлення, які з’явилися на вихідних, є "фейковими новинами", покликаними стати "відчайдушною реакцією на те, що партія [Орбана] "Фідес" набирає обертів у передвиборчій кампанії. Але угорський народ не дасть себе обдурити".

Зі свого боку, Сійярто відкинув зміст статті у Washington Post і звинуватив ЗМІ у поширенні "теорій змови, які є ще більш абсурдними, ніж будь-що, що бачили раніше".

Один із дипломатів зазначив, що у світлі нових звинувачень може бути приховано більше інформації. 

"Існують аргументи на користь засекречення інформації та документів з боку ЄС", – сказав дипломат. 

Хоча використання грифів секретності "не є панацеєю", це може "слугувати засобом стримування витоків та передачі конфіденційної інформації третім сторонам. Це також зробить розслідування більш автоматизованими".

П’ятеро дипломатів заявили, що ця новина їх не здивувала, але будь-яка офіційна реакція залежатиме від того, чи буде Орбан переобраний у квітні. Попри відставання від Мадярської партії "Тиса" в опитуваннях, прем’єр-міністр Угорщини заявив, що він "безумовно" зможе забезпечити собі ще один термін.

"Це підриває довіру, співпрацю та цілісність Європейського Союзу, – зазначив другий дипломат, коментуючи ці звинувачення. – Це жахлива ситуація. Якщо він залишиться при владі після виборів, я вважаю, що ЄС доведеться шукати інші способи вирішення цієї проблеми".

Інший застеріг, що незалежно від того, що зроблять ЄС та його лідери, Орбан використає це на свою користь у передвиборчій кампанії.

Попри загальну згоду щодо загрози, яку становить Росія, четвертий дипломат зазначив, що зміст обговорень між лідерами та міністрами закордонних справ регулярно висвітлюється в пресі і часто відбувається у відкритому форматі, тобто лідери не залишають своїх телефонів поза межами приміщення, щоб мінімізувати ризик стеження. Але враження від уряду ЄС, який так тісно співпрацює з ворожою державою, залишається політично вибуховим.

"Той факт, що угорський міністр закордонних справ, близький друг Сергія Лаврова, практично щохвилини звітує росіянам про кожне засідання ЄС, є відвертою зрадою, – заявив Мадяр на передвиборчому мітингу у вихідні. – Цей чоловік зрадив не лише свою країну, а й Європу".

Ці звинувачення лунають на тлі того, як іноземні прихильники Орбана вирушають до Будапешта, щоб допомогти йому у передвиборчій кампанії на фінальному етапі виборів. Президент Польщі Кароль Навроцький – політичний суперник Туска – візьме участь у заходах у понеділок, а віцепрезидент США Джей Ді Венс прилетить напередодні голосування наступного місяця.

Орбан відмовився схвалити надіслані в п’ятницю Європейською Радою вкрай необхідні для України позики на суму 90 млрд євро, що викликало бурхливу реакцію інших лідерів.

"Не було б дивно, якби це виявилося правдою, – сказав п’ятий дипломат ЄС щодо цих звинувачень. – Угорщина вже давно є союзником Путіна в ЄС і продовжує саботувати європейську безпеку. Заблоковані 90 млрд євро – це лише останній приклад такої тенденції".