Гарантії безпеки для України вимагають готовності до боротьби з Росією, а Естонія просить НАТО про консультації. Акценти світових ЗМІ 21 вересня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ, станом на ранок 21 вересня.

Гарантії безпеки для України вимагають готовності до боротьби з Росією

фото: Getty Images

Президент Фінляндії Александер Стубб заявляє, що в разі укладення майбутньої мирної угоди необхідні переконливі заходи стримування та "американська підтримка", пише The Guardian.

Президент Фінляндії Александер Стубб вважає, що гарантії безпеки для України, які обговорюються так званою "коаліцією охочих", змусять європейські країни, які їх підпишуть, воювати з Росією, якщо Москва знову розпочне військові дії проти України в майбутньому.

Він зазначив, що гарантії набудуть чинності лише після укладення майбутньої угоди між Україною та Росією, але наголосив, що Росія не матиме права вето щодо їхнього формату.

"Росія не має абсолютно ніякого права втручатися в суверенні рішення незалежної держави... Тому для мене не має значення, чи погодиться Росія, чи ні. Звичайно, вона не погодиться, але це не має значення", – підкреслив президент Фінляндії.

Після зустрічі в Парижі минулого місяця французький президент Емманюель Макрон повідомив журналістам, що 26 країн зобов'язалися взяти участь у "силах безпеки" в Україні, а деякі з них зобов'язалися бути присутніми "на землі, в морі або в повітрі".

Однак головне питання, яке хвилює багатьох у Києві, – чи будуть ці домовленості супроводжуватися конкретними зобов'язаннями. 

"Це і є суть гарантій безпеки за визначенням", – відповів Стубб на запитання, чи означають ці гарантії, що європейські країни готові вступити у військовий конфлікт з Росією у разі майбутньої агресії проти України.

Однак далеко не очевидно, що в більшості європейських столиць існує політична воля до такого роду зобов'язань, де обіцянки післявоєнній Україні зазвичай формулюються скоріше як "запевнення", ніж як тверді зобов'язання. Дотепер політика більшості західних країн полягала в тому, щоб надавати підтримку Україні, але мінімізувати ризик прямого конфлікту з Росією. Натомість Стубб відзначив, що будь-які гарантії будуть безглуздими, якщо вони не підкріплені реальною силою.

"Гарантії безпеки по суті є засобом стримування, і цей засіб стримування має бути правдоподібним, а щоб бути правдоподібним, він має бути сильним. А це означає також стратегічну комунікацію, тому ми не даємо порожніх гарантій безпеки, а даємо реальні, і Росія це знає", – сказав Стубб.

Останніми місяцями Стубб став ключовою фігурою в мирних переговорах, налагодивши тісні стосунки з президентом США Дональдом Трампом, зокрема завдяки спільним іграм у гольф. Завдяки особистим зв'язкам Фінляндія, населення якої становить лише 5,6 мільйона осіб, змогла відіграти надзвичайно важливу роль у комунікації між Трампом та європейськими лідерами. Стубб заявив, що він і Трамп досі регулярно спілкуються "через телефонні розмови та іншими засобами» і що він очікує на двосторонню зустріч між ними цього тижня.

Стубб неодноразово заявляв цього року, що президент США починає втрачати терпіння до Путіна, але поки що жорсткі висловлювання Трампа на адресу Путіна не перетворилися на дії, а низка встановлених Трампом термінів для досягнення прогресу в укладенні мирної угоди минула без особливих наслідків. Натомість минулого місяця Трамп розстелив червоний килим для Путіна в Алясці.

На запитання, чи є момент, коли Європа має визнати, що США не є надійним союзником у переговорах щодо України, Стубб відповів, що його країна не має іншого вибору, як намагатися бути якомога дружнішою з адміністрацією Трампа.

Минулого тижня Стубб перебував у Києві, де зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським, і заявив, що після поїздки він "впевнений", що Україна зможе продовжувати довгу війну, якщо це буде необхідно, відкидаю чи протилежні припущення як "фейкові новини".

Стубб зазначив, що цього тижня основна увага в ООН буде приділена Палестині, але він сподівається провести кілька зустрічей із Зеленським та іншими особами, пов'язаними з Україною. Щодо гарантій безпеки, він сказав, що для надання їм реальної сили необхідна "американська підтримка", і визнав, що поки що немає повного розуміння того, на що готова піти адміністрація Трампа.

Однак розмови про гарантії можуть бути суто гіпотетичними, якщо спочатку не буде досягнуто прогресу в переговорах про закінчення війни. Зеленський неодноразово заявляв, що готовий зустрітися з Путіним, як того вимагає Трамп, але Путін заявив, що зустрінеться із Зеленським лише в Москві або якщо спочатку будуть виконані численні вимоги Росії.

Стубб визнав, що наразі шансів на те, що Путін сяде за стіл переговорів, небагато.

Естонія просить НАТО про консультації через російські винищувачі на її території

МіГ-31, фото: gettyimages

Естонія звернулася до інших членів НАТО з проханням про консультації після того, як у п'ятницю вранці російські військові літаки порушили її повітряний простір, пише BBC.

Тоді три російські винищувачі МіГ-31 увійшли в естонський повітряний простір "без дозволу і залишалися там протягом 12 хвилин" над Фінською затокою.

Італія, Фінляндія та Швеція підняли винищувачі в рамках місії НАТО з посилення східного флангу. Речник НАТО заявив, що це "ще один приклад безвідповідальної поведінки Росії та здатності НАТО реагувати".

Росія заперечила порушення повітряного простору Естонії. Але останнім часом напруженість зростає, після того, як Польща і Румунія – обидві країни-члени НАТО – заявили, що російські безпілотники порушили їхній повітряний простір.

Стаття 4 договору НАТО офіційно розпочинає термінові консультації в рамках альянсу, що об'єднує 32 країни. І це вже другий випадок цього місяця, коли член НАТО вимагає консультацій за цією статтею.

"Ми вважаємо за необхідне проконсультуватися з нашими союзниками, щоб забезпечити спільне розуміння ситуації і домовитися про наші наступні спільні кроки", – сказав Міхал.

Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що "реакція НАТО на будь-яку провокацію має бути консолідованою і рішучою".

"Мені це не подобається. Я не люблю, коли таке трапляється. Це може спричинити великі проблеми", – сказав своєю чергою президент США Дональд Трамп.

Президент Чехії Петр Павел підкреслив, що НАТО має реагувати на такі провокації збиванням літаків.

"На жаль, це балансування на межі конфлікту, але перед обличчям зла просто не можна відступати", – підкреслив Павел, який є також ексголовою військового комітету НАТО.

Естонія заявляє, що це було п'яте порушення її повітряного простору Росією цього року. За словами офіційних осіб, російські літаки увійшли в її повітряний простір з північного сходу і були перехоплені фінськими винищувачами над Фінською затокою. Після вторгнення в повітряний простір Естонії італійські винищувачі F-35, які базуються в Естонії, були підняті в повітря в рамках місії НАТО з охорони повітряного простору Балтійського регіону, щоб супроводжувати літаки.

Уряд заявив, що російські літаки не мали планів польоту, їхні транспондери були вимкнені, а також вони не мали двостороннього радіозв'язку з естонським управлінням повітряним рухом.

Міністерство оборони Росії заявило, що літаки виконували "запланований політ... у суворій відповідності до міжнародних правил повітряного простору і не порушували кордони інших держав, що підтверджується об'єктивним моніторингом".

Міхал своєю чергою також сказав, що вторгнення Росії у повітряний простір Естонії показало, що її агресивна війна в Україні не просувається так, як планував Кремль.

"Мета полягає в тому, щоб відвернути увагу і допомогу від України, змусивши країни НАТО зосередитися більше на захисті своїх територій", – додав він.

П'ятничне вторгнення не було поодиноким випадком, навіть якщо його вважають найсерйознішим порушенням повітряного простору Естонії на сьогодні.

В інтерв'ю BBC міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що це є частиною типової поведінки Росії. Він використав аналогію з варінням жаби заживо, щоб пояснити стратегію Росії. Ідея полягає в тому, що, поступово посилюючи провокації, жодна з яких окремо не вимагає військової реакції, Росія може перевірити і, зрештою, підірвати оборону НАТО.

Саме тому лунають заклики, зокрема від колишнього міністра оборони Великої Британії сера Бена Воллеса, до альянсу зайняти набагато жорсткішу позицію щодо Кремля.

Він стверджував, що Росії потрібно поставити "стратегічну дилему" – відповідь, яка продемонструє, що її провокації мають ціну. Питання в тому, що це може бути? У 2015 році набагато коротше порушення повітряного простору Туреччини – ще одного члена НАТО – закінчилося збиттям російського літака і загибеллю пілота.

Це призвело до дипломатичних та економічних наслідків, але не до повномасштабної війни. І з того часу про подібні вторгнення не повідомлялося. 

Чи було б так само, якби цього разу МіГи були збиті? Неможливо сказати з упевненістю. Однією з важливих додаткових складнощів була б реакція Дональда Трампа.

Як завжди у випадку з цим президентом, робити тверді прогнози – безглузде заняття, але цілком можливо, що він розглядав би збиття російських літаків, навіть у повітряному просторі НАТО, як значне і непотрібне ескалацію конфлікту, якій він би протистояв.

Якби це призвело до більш масштабного конфлікту, цілком імовірно, що він вважав би Європу значною мірою відповідальною за це і відмовився б надати життєво важливу підтримку з боку США.

Це матиме наслідки, що виходять за межі окремого інциденту, – під сумнів буде поставлено широко розрекламовану статтю 5 НАТО, яка передбачає, що збройний напад на одного або декількох членів Альянсу вважатиметься нападом на всіх.

Це буде жахливим сценарієм для Європи і мрією для Кремля. Загалом, це створило надзвичайно непевну стратегічну ситуацію для європейських держав, які досі намагаються вирішити, як на неї реагувати.